Постанова № 35781741, 14.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3213/13-а

14 листопада 2013 року 10год. 00хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Павлюк С.П., Кулик В.А., Климук В.Я.,

відповідача: представники Білик М .В., Мельник С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Комунальне Рівненське шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень № 0003842342 від 07 серпня 2013 року яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 224421 грн., основного платежу та 112210,5 штрафних фінансових санкцій та №0003832342 від 07 серпня 2013 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 576055,0 грн. основного платежу та 144013, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки від 25.07.2013 року за № 561/17-16-22-01/13974620, з яким позивач не погодився обґрунтовуючи тим, що Позивач є комунальним підприємством, вулиці та дороги м. Рівного, що перебувають на його балансі є власністю територіальної громади м. Рівне. Ціноутворення на послуги з оренди комунального майна встановлює Рівненська міська Рада, її Виконавчий комітет, зокрема шляхом прийняття рішень міськвиконкомом № 217 від 13.12.2011 року. Окрім того позивач ствердив, що господарські операції з СПД ОСОБА_8, ПП «Волинь-Плюс» та ТОВ компанія «Променергомаш» мали реальний характер, господарські операції підтвердженні первинними бухгалтерськими та податковими документами, придбання дорожньої комбінованої машини МДК-10 оформлено належними документами, а тому підприємство мало право включати суму податку на додану вартість до податкового кредиту. Невизнання перевіряючими загальновиробничих витрат по рахунку «91» не відповідає дійсності, оскільки підприємство відображало вказані витрати по бухгалтерському обліку по рахунку «791» фінансовий результат, а оскільки по балансу не значиться загальновиробничих витрат, то й відповідно не може існувати нерозподілених витрат, порядок відображення у складі валових витрат дебіторської заборгованості також підприємством не порушено. Позивач не здійснював заниження валового доходу.

В ході судового розгляду Позивач , заявою про уточнення позовних вимог від 12.11.13 року № 583, уточнив позовні вимоги і просив суд визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0003832342 та № 0003842342 від 07.08.2013 року за мінусом встановленого порушення по заниженню доходів від операційної діяльності на суму 123120 грн. основного платежу та 30780,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій, віднесення до складу валових витрат сум списаної дебіторської заборгованості на суму 7752 грн., основного платежу та 1938 грн. штрафних (фінансових) санкцій та з податку на додану вартість, що стосується подвійного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у квітні та травні 2012 року на суму 1467 грн., основного платежу та 733,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Відтак, предметом судового розгляду є податкове повідомлення - рішення № 0003842342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 222954,00 грн. основного платежу та 111477,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення - рішення № 0003832342 від 07 серпня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 445183, 00 грн., та 111295,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали. Просили суд позовні вимоги задоволити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області позовні вимоги не визнала. У письмовому запереченні на адміністративний позов зазначила, що під час проведення перевірки на адресу Позивача був направлений запит для надання обґрунтованої відповіді на застосування звичайної ціни, при цьому Відповідач правомірно посилався на п. 1.20 статті 1 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отримані відповіді від АН «Челсі» та АН «Кадет-СВ» свідчать про порушення Позивачем вимог податкового законодавства, по господарським операціям з ПП «Волинь-Плюс», ТОВ компанією «Променергомаш» та СПД ОСОБА_8 Так перевіркою було встановлено нереальність здійснених господарських операцій, у контрагента Позивача були відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, акти перевірок свідчать проте, що по ланцюгу постачання не могла відбуватися фактична передача товару. Що стосується купівлі автотранспортного засобу то відповідач зазначає, що така купівля відбувалася за рахунок коштів бюджету, а тому підприємство не мало право на включення до складу податкового кредиту.

По собівартості товару Позивач допустив заниження валового доходу, в тому числі по операційній діяльності, що підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

25 липня 2013 року за № 561/17-16-22-01/13974620 Відповідачем складено акт перевірки "Про результати планової виїзної перевірки комунального Рівненського шляхово - експлуатаційного управління автомобільних доріг код за ЄДРПОУ 13974620 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року". Актом перевірки встановлено порушення п.187.1 статті 187, статті 188, п.198.1 п. 198.2, п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 224421 грн. п. 135.1, п.137.1, п.135.4, статті 135, п.пп.153.2.1, п.п. 153.2.3, п.153.2 статті 153 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 576055 грн. На підставі акта перевірки від 25.07.2013 року прийнято наступні податкові повідомлення - рішення: № 0003842342 від 07 серпня 2013 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 224421 грн., основного платежу та 112210,5 штрафних фінансових санкцій та податкове повідомлення - рішення № 0003832342 від 07 серпня 2013 року, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 576055,0 грн. основного платежу та 144013, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивач подав письмове заперечення на акт перевірки № 141 від 31.07.2013 року, яке залишено без задоволення. 15.08.2013 року за № 406 була подана скарга до головного управління Мінхододів у Рівненській області. Рішенням від 09.10.2013 року № 232/10с/10-210/237-238 скаргу залишено без задоволення.

Судом встановлено, що Комунальне Рівненське шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг» засновано на комунальній власності територіальної громади м. Рівне і підпорядковується управлінню комунального господарства, майно підприємства є власністю міської Ради і закріплено за ним на праві повного господарського відання (п.1.1, 4.2 Статуту від 13.12.200 року із змінами та доповненнями від 15.08.2013 року № 16081050011001008).

Підприємство має право за згодою власника або уповноваженого ним органу здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування або позику належні йому будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу (п. 4.8 ст. 4 Статуту).

Видами діяльності Комунального Рівненського шляхово - експлуатаційного управління автомобільних доріг є, зокрема прибирання сміття, боротьба із забрудненнями.

Відповідно до статті 59 Закону України від 21.05.1997р № 280/97/ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради нормативно-правового характеру набирає чинності з моменту його оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів, нормативно правовий акт виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обовя'зкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту/актів/ щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.

На сторінці 5 акту перевірки від 25.07.2013 року № 561/17-16-22-01/13974620 Відповідачем зазначено, що Позивачем занижено задекларовані суб'єктом господарювання показники у рядку «03» декларації з податку на прибуток підприємства «інші доходи» всього на суму 461671 грн. за І квартал 2013 року на суму на суму 115393 грн., ІІ квартал 2013 року на суму 115365 грн., за ІІІ квартал 2013 року на суму 115441 грн., за ІУ квартал 2013 року на суму 115472 грн. Суд звертає увагу, що згідно вступної частини акту перевірки періодом, що перевірявся був період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. Роблячи такий висновок податковий орган посилається на господарські відносини Позивача з СПД ОСОБА_9 (договір від 13.04.2006 року); СПД ОСОБА_10 (договір від 01.03.2001 року); СПД ОСОБА_11 (договір від 03.05.2006 року); та ПП «ОСОБА_26» (договір від 22.02.2006 року). 13 грудня 2011 року виконавчим комітетом Рівненської міської Ради за № 217 прийнято рішення «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 10.03.2009 року № 35 «Про затвердження орендних ставок використання нерухомого майна, що є власністю територіальної громади м. Рівного», як додаток встановлені орендні ставки за використання нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади). 11 березня 2009 року за № 439-Р прийнято розпорядження міським головою «Про впорядкування підземних пішохідних переходів у м. Рівне», пунктом 1 якого дозволено управлінню комунального господарства передачі підземних переходів в оренду на договірній основі суб'єктам підприємницької діяльності для ведення дрібно роздрібної торгівлі квітами та товарами першої необхідності. На виконання розпорядження № 2463-р від 07.11.2000 року, між рівненським міським шляхово-експлуатаційним управлінням та ПП «ОСОБА_26» 22.02.2006 року було укладено Договір оренди комунального майна, відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренди підземний перехід з усіма допоміжними приміщеннями та елементами споруди під ринок змішаного типу для дрібно роздрібної торгівлі квітами, продуктовою та промисловою групою товарів та інше. Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», закону України «Про оренду державного майна» та рішення Міської Ради № 89 від 19.10.1995 року. Відповідно до пункту 3.2. Договору від 22.02.2006 року орендна плата нараховується за фактичну зайняту площу під торгівлю і становить 490,80 грн. на місяць з ПДВ. Відповідно до пункту 9.1 даного Договору від укладений строком на 49 років. Договір посвідчений нотаріально 22.02.2006 року.01.03.2006 року складено акт приймання - передачі підземного переходу комунальним Рівненським ШЕУ АД ПП «ОСОБА_26», у зв'язку із розірванням Договору Оренди.

03.05.2006 року було укладено Договір оренди комунального майна, між Рівненським міським шляхово - експлуатаційним управлінням та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_11 відповідно до пункту 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду підземний перехід з усіма допоміжними приміщеннями та елементами споруди під ринок змішаного типу для дрібно роздрібної торгівлі квітами, продуктовою та промисловою групою товарів та інше за адресою: м. Рівне, перехід перехрестя вулиць Черняка - Р.Шухевича-О.Дундича-Є.Коновальця. Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», закону України «Про оренду державного майна» та рішення Міської Ради № 89 від 19.10.1995 року. Відповідно до пункту 3.2. Договору від 22.02.2006 року орендна плата нараховується за фактичну зайняту площу під торгівлю і становить 407,00 грн. на місяць з ПДВ. Відповідно до пункту 9.1 даного Договору він укладений строком на 10 років. Договір посвідчений нотаріально 03.05.2006 року. Складено акт приймання передачі.

01 березня 2001 року складено договір оренди комунального майна, погоджений заступником міського голови між Рівненським міським шляхово - експлуатаційним управлінням та СПД ОСОБА_10, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду підземний перехід для облаштування під дрібно роздрібну торгівлю квітами та товарами першої необхідності по вулиці Соборній, 17. На виконання договору складено акт-прийому передачі об'єкту від 01.03.2011 року. 21.11.2005 року договір від 01.03.2011 року доповнено п.9.1 вказаного Договору: договір укладено на 30 років з моменту підписання змін і доповнень до нього , тобто до 21 листопада 2035 року.

13 квітня 2006 року укладено Договір оренди комунального майна між «Орендодавцем» Рівненське міське шляхово - експлуатаційне управління та «Орендарем» - ОСОБА_9, відповідно до пункту 1.1. якого Орендар приймає в оренду підземний перехід з усіма допоміжними приміщеннями та елементами споруди, облаштований згідно розпорядження міського голови № 91735-р від 27.07.2004 року. Згідно пункту 3.2 Договору орендна плата становить 326,95 грн. на місяць з ПДВ. На виконання умов Договору складено акт приймання - передачі.

В акті перевірки перевярючі визначили для порівняння та застосування звичайної ціни розмір орендної плати за оренду площ підземного переходу з розміром орендної плати за оренду тимчасової споруди, обладнаної у підземному переході. Матеріали справи містять докази того, що СПД ОСОБА_10, за власні кошти, враховуючи Договів оренди, побудував кіоски, які здавав в оренду іншим підприємцям для здійснення ними торгівельної діяльності.Частину збудованих кіосків в підземних переходах ФОП ОСОБА_10 продав іншим підприємцям, зокрема: ОСОБА_14, договір від 01.01.2012 року, договір від 01.12.2005 року на відчуження ОСОБА_14, договір від 01.08.2010 року для ОСОБА_15, 01.12.2005 року для ОСОБА_16, 01.12.2005 року для ОСОБА_17, 01.12.2005 року для ОСОБА_18, 01.12.2005 року для ОСОБА_19, що підтверджується товарними чеками від 01.12.2005 року, від 01.01.2012 року, 01.08.2012 року, від 01.01.2010 року,01.12.2005 року, 01.12.2005 року, 01.12.2005 року, 01.12.2005 року. Договорами про надання послуг по створенню умов для торгівлі на ринку № 5 від 01.01.2012 року, № 6 від 01.01.2012 року, № 2 від 01.01.2012 року, № 1 від 01.01.2012 року, № 3 від 01.01.2012 року, № 4 від 01.01.2012 року, № 7 від 01.01.2012 року, № 8 від 01.01.2012 року. Предметом Договору є надання послуг по створенню належних умов для обладнаного робочого місця. Розмір плати за обслуговування торгового місця становить 18,65 грн.

Крім того було виготовлено проект ринку змішаного типу на 17 робочих місць в підземному переході на розі вул. Р.Шухевича - Черняка - Дундича - Коновальця в м. Рівне на виконання поданої заяви ОСОБА_11 по проектним роботам, що стверджується викопієровкою з Генерального плану щодо влаштування кіосків у підземному переході на перехресті вулиць Р.Шухевича -Черняка - Дундича - Коновальця.

Відтак суд вважає, що Відповідач неправомірно ототожнив для визначення звичайної ціни розмір орендної плати за оренду площ підземного переходу з розміром орендної плати за оренду тимчасової споруди, обладнаної в підземному переході та облаштованого для торгівлі.

Крім того, Позивач на письмовий запит Відповідача надав письмову відповідь, що надання в оренду торгівельних площ здійснюється відповідно до рішення Рівненської міської Ради від 13.12.2011 року № 217.

Розпорядженням міського голови № 1126-р від 17.05.2004 року «Про облаштування ринку змішаного типу» дозволено СПД ОСОБА_11 облаштувати ринок змішаного типу, розпорядженням міського голови № 1687 від 30.09.2005 року дозволено СПД ОСОБА_10 проведення робіт по реконструкції підземного пішохідного переходу на вулиці Соборній, 135. При цьому первинними документами: звітом про фінансові витрати за вересень - листопад 2005 року, розрахунком орендної плати та послуг, калькуляцією робіт, розрахунком витрат на утримання переходів у випадку прибирання РШЕУ в разі відсутності здачі в оренду на 2010 рік, 2011, 2012 та 2013 року спростовується твердження Відповідача про правомірність застосування ним звичайної ціни.

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ у м. Рівне Міндоходів у Рівненсьій області на лист АН «Челсі» від 18.07.2013 року та лист АГ «Кадет -СВС» від 17.07.2013 року № 22/13, поскільки по вулиці Соборна, Д. Галицького, О.Дундича та Р.Шухевича даних про оренду плату не має. При цьому не враховано, що комунальне Рівненське шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг з метою визначення відновної вартості об'єкту оцінки для оренди майна вживалися заходи для отримання висновку про вартість майна, що підтверджується висновком про вартість майна станом на 31.03.2006 року по вулиці пр. Миру, по вулиці Р.Шухевича-Черняка-Дундича, вул. Соборної та Базарної , вулиці Соборної біля Центрального універмагу.

Водночас, відповідно до ст. 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб'єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах. Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо суб'єктів господарювання комунального сектора економіки. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Відповідно до пункту 39.15 статті 39 ПК України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших Показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

Крім того, згідно з пунктом 1 розділу XIX ПК України стаття 39 ПК України набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Натомість відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу XX ПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, до набрання чинності статтею 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому процедура, передбачена нормами статті 39 та підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України, може застосовуватися лише після 1 січня 2013 року.

Згідно пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються із доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Відтак суд вважає, що Позивач не отримував дохід від оренди підземних переходів у розмірі, яку визначив податковий орган шляхом застосування звичайної ціни, при цьому Відповідач не врахував наявність рішення Рівненської міської Ради від 13.12.2011 року № 217.

На сторінці 10 акту перевірки від 25.07.2013 року № 561/17-16-22-01/13974620 вчинено запис, що комунальне підприємство Рівненське ШЕУ автомобільних доріг здійснювало розрахунки з підприємством ПП «Волинь-плюс» код ЄДРПОУ 35717639. До перевірки було надано податкові накладні, перелік яких зазначений в акті перевірки. По бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені по рахунках Д-т 2010 «Сировина та матеріали», К-т 631 « Розрахунки із постачальниками». Розрахунки проведені шляхом сплати грошових коштів у розмірі 135820,0 грн., та заліком однорідних вимог в сумі 58250,0 грн. Заборгованість між підприємствами відсутня. Відповідач покликається на те, що 29.04.2013 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Волинь -Плюс», до бази даних внесено запис по ПП «Волинь-Плюс» стан платника податків - 7 «внесено до ЄДР запис про відсутність підтвердження відомостей». До перевірки не було надано доказів сертифікації товару та доказів транспортування товару.

Матеріалами судової справи встановлено, що 25 червня 2010 року між ПП «Волинь-Плюс» надалі «Продавець» та комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним підприємством управління автомобільних доріг «Покупець» укладено Договір поставки № 25/01. Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товарно - матеріальні цінності - бітум. Загальна сума даного Договору становить 200 (двісті) тонн бітуму. На кожну поставку товару Продавець виписує Покупцю накладну на відпуск. Згідно пункту 5.1. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем по факту отримання на протязі 30 банківських днів згідно товаро-транспортних накладних. Договір від 25.06.2010 року скріплений печатками сторін та підписами уповноважених осіб.

05.07.2010 року укладено договір поставки № 24/04 піску, згідно пункту 1.1 Договору. . Згідно пункту 4.1. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем по факту отримання на протязі 30 банківських днів згідно товаро-транспортних накладних. Договір скріплений печатками сторін та підписами уповноважених осіб. На виконання Договору № 24/04 від 05.07.2010 року ПП «Волинь-Плюс» поставив Позивачу пісок у кількості 936 куб.м., на суму 32760,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 5460,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 105 від 26.04.2012 року, видатковою накладною № 186 від 08.06.2012 року в кількості 1456 куб.м, на суму 50960,0 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 8493,0 грн., бетон згідно видаткової накладної № 229 від 20.06.2012 року на суму 2510,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 418,33 грн., бетон згідно видаткової накладної № 230 від 20.06.2012 року на суму 1940,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 323,33 грн., включаючи доставку бетону, бетон згідно видаткової накладної № 232 від 22.06.2012 року на суму 2510,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 418,33 грн., включаючи доставку бетону, бетон згідно видаткової накладної № 233 від 21.06.2012 року на суму 2510, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 418,33 грн., включаючи доставку товару, бетон згідно видаткової накладної № 234 від 25.06.2013 року на суму 1140,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 190,00 грн., включаючи доставку товару, бітум згідно видаткової накладної № 245 від 26 червня 2012 року на суму 36500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 6083,33 грн., бітум згідно видаткової накладної № 246 від 27.06.2012 року на суму 36500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 6083,33 грн., пісок згідно видаткової накладної № 264 від 27 червня 2012 року на суму 26740,00 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 4456,33 грн., податковою накладною № 6 від 08.06.2012 року, № 20 від 20.06.2012 року, № 29 від 26.06.2012 року, № 30 від 27.06.2012 року, № 31 від 26.04.2012 року, № 42 від 27.06.2012 року,

Оплата товару підтверджується платіжним дорученням № 71 від 02.07.2012 року на суму 15000,00 грн., № 89 від 06.07.2012 року на суму 73000,00 грн., № 765 від 08.05.2012 року на суму 10000,00 грн., № 828 від 11.06.2012 року на суму 10000,00 грн., № 846 від 14.06.2012 року на суму 12760,00 грн., № 870 від 27.06.2012 року на суму 15060,00 грн. Придбаний товар перевозився транспортом Позивача, що підтверджується подоржніми листами № 61519 від 31.05.2012 року - ШЕУ «Метків - пісок», № 61447 від 29.05.2012 року, № 61379 від 28 травня 2012 року, № 61300 від 25 травня 2012 року, № 61250 від 24 травня 2012 року, № 60575 від 04 травня 2012 року, № 60642 від 07 травня 2012 року, № 60692 від 08 травня 2012 року, № 60768 від 10 травня 2012 року, № 60794 від 11 травня 2012 року, № 60851 від 14 травня 2012 року, № 60910 від 15 травня 2012 року, № 60984 від 17 травня 2012 року, № 61085 від 18 травня 2012 року, № 61107 від 21 травня 2012 року, № 61156 від 22 травня 2012 року, № 61207 від 23 травня 2012 року, № 61512 від 31 травня 2012 року, № 61469 від 30 травня 2012 року, № 61441 від 29 травня 2012 року, № 61372 від 28 травня 2012 року, № 61243 від 24 травня 2012 року, № 46136 від 22 травня 2012 року, № 61526 від 31 травня 2012 року, № 61479 від 30 травня 2012 року, № 61450 від 29 травня 2012 року, № 61382 від 28 травня 2012 року, № 61303 від 25 травня 2012 року, № 61252 від 24 травня 2012 року, № 61209 від 23 травня 2012 року, № 61110 від 21 травня 2012 року, № 61088 від 18 травня 2012 року, № 60986 від 17 травня 2012 року, № 60694 від 16 травня 2012 року, № 61544 від 31 травня 2012 року, № 61498 від 30 травня 2012 року, № 61417 від 29 травня 2012 року, № 61383 від 28 травня 2012 року, № 61323 від 25 травня 2012 року, № 61278 від 24 травня 2012 року, № 61182 від 22 травня 2012 року, № 61072 від 18 травня 2012 року, № 60881 від 14 травня 2012 року, № 60832 від 11 травня 2012 року, № 60781 від 10 травня 2012 року, № 60731 від 08 травня 2012 року, № 61527 від 31 травня 2012 року, № 61480 від 30 травня 2012 року, № 61451 від 29 травня 2012 року, № 61210 від 28 травня 2012 року, № 60885 від 14 травня 2012 року, № 60796 від 11 травня 2012 року, № 60772 від 10 травня 2012 року, № 60695 від 08 травня 2012 року, № 60646 від 07 травня 2012 року, № 60580 від 04 травня 2012 року, № 61521 від 31 травня 2012 року, №61477 від від 30 травня 2012 року, № 61449 від 29 травня 2012 року, № 61381 від 28 травня 2012 року, № 61302 від 25 травня 2012 року, № 61251 від 24 травня 2012 року, № 60854 від 14 травня 2012 року, № 60795 від 11 травня 2012 року, № 60771 від 10 травня 2012 року, № 60693 від 08 травня 2012 року, № 60578 від 04 травня 2012 року, № 60428 від 23 квітня 2012 року, № 60266 від 24 квітня 2012 року, № 60297 від 25 квітня 2012 року, № 45745 від 26 квітня 2012 року, № 60433 від 27 квітня 2012 року, № 60306 від 25 квітня 2012 року, № 60360 від 26 квітня 2012 року, № 60433 від 27 квітня 2012 року, № 59905 від 11 квітня 2012 року, № 59940 від 12 квітня 2012 року, № 606018 від 13 квітня 2012 року, № 60036 від 18 квітня 2012 року, № 60114 від 19 квітня 2012 року, № 60210 від 20 квітня 2012 року, № 60303 від 25 квітня 2012 року, № 60357 від 26 квітня 2012 року, № 60439 від 27 квітня 2012 року, № 60230 від 24 квітня 2012 року, № 69907 від 11 квітня 2012 року, № 59942 від 12 квітня 2012 року, № 60019 від 13 квітня 2012 року, № 60038 від 18 квітня 2012 року, № 60115 від 19 квітня 2012 року, № 60212 від 20 квітня 2012 року, № 60232 від 23 квітня 2012 року, № 60273 від 24 квітня 2012 року, № 60305 від 25 квітня 2012 року, № 60358 від 26 квітня 2012 року, № 59761 від 09 квітня 2012 року, № 60077 від 18 квітня 2012 року, № 60162 від 23 квітня 2012 року, № 59871 від 10 квітня 2012 року, № 59925 від 11 квітня 2012 року, № 59968 від 12 квітня 2012 року, № 59987 від 13 квітня 2012 року, № 59846 від 10 квітня 2012 року, № 59918 від 11 квітня 2012 року, № 59943 від 12 квітня 2012 року, № 60020 від 13 квітня 2012 року, № 60021 від 18 квітня 2012 року, № 60117 від 19 квітня 2012 року, № 60213 від 20 квітня 2012 року, № 60234 від 23 квітня 2012 року, № 60307 від 25 квітня 2012 року, № 60361 від 26 квітня 2012 року, № 60362 від 24 квітня 2012 року, № 61588 від 01 червня 2012 року, № 61688 від 05 червня 2012 року, № 61769 від 07 червня 2012 року, № 61859 від 11 червня 2012 року, № 61909 від 12 червня 2012 року, № 61977 від 13 червня 2012 року, № 62023 від 19 червня 2012 року, № 62075 від 15 червня 2012 року, № 62158 від 18 червня 2012 року, № 61567 від 01 червня 2012 року, № 61633 від 05 червня 2012 року, № 61750 від 07 червня 2012 року, № 61882 від 11 червня 2012 року, № 61928 від 12 червня 2012 року, № 61949 від 13 червня 2012 року, № 61991 від 14 червня 2012 року, № 62038 від 15 червня 2012 року, № 61570 від 01 червня 2012 року, № 61638 від 05 червня 2012 року, № 61755 від 07 червня 2012 року, № 61887 від 11 червня 2012 року, № 61931 від 12 червня 2012 року, № 61952 від 13 червня 2012 року, № 61996 від 14 червня 2012 року, № 62043 від 15 червня 2012 року, № 62113 від 18 червня 2012 року, № 61560 від 01 червня 2012 року, № 61920 від 12 червня 2012 року, № 61985 від 14 червня 2012 року, № 62094 від 08 червня 2012 року, № 61560 від 01 червня 2012 року, № 61754 від 07 червня 2012 року, № 61886 від 13 червня 2012 року, № 61995 від 14 червня 2012 року, № 62042 від 15 червня 2012 року, № 62112 від 18 червня 2012 року, № 61568 від 01 червня 2012 року, № 61636 від 05 червня 2012 року, № 61752 від 07 червня 2012 року, № 61884 від 11 червня 2012 року, № 61929 від 12 червня 2012 року, № 61950 від 13 червня 2012 року, № 61993 від 14 червня 2012 року, № 62040 від 15 червня 2012 року, № 62110 від 18 червня 2012 року. Книгою реєстрації транспортних засобів, яка ведеться на підприємстві Позивача підтверджується виїзд машин із території комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг та подальший в'їзд машин на територію підприємства із придбаною сировиною у ПП «Волинь-плюс». Допитана як свідок у судовому засіданні ОСОБА_23, яка працює матеріально відповідальною особою у Позивача, що підтверджується договором про повну матеріальну відповідальність, пояснила суду, що дійсно на підприємстві ведеться журнал реєстрації виїзду (в'їзду) автомашин, які перевозять щебень, пісок, інші матеріали, що потрібні для використання в роботі. По господарським операціям з ПП «Волинь-Плюс» пояснила, що дійсно мало місце придбання продукції необхідної у виробничій діяльності Позивача, придбана продукція привозилася на територію підприємства, вона записувала в журналі кожну машину, яка приїхала, і коли виїзжали машини, то водії відмічалися, що їдуть на кар'єр в с. Метків для придбання продукції у ПП «Волинь-Плюс». Отримання продукції у ПП «Волинь-Плюс» відбувалося за довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оригінал яких залишився у «Постачальника», тобто ПП «Волинь-Плюс», а книга реєстрації обліку довіреностей підтверджує їх виписку та подальший рух товарно - матеріальних цінностей.

По бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені по рахунках: Д-т 2010 «Сировина і матеріали», К-т 631 «Розрахунки із постачальниками», Д-т 631 К-т 361.Дебет 230,231 «Собівартість продукції та послуг», Кредит рахунків 20,26. Вказані обставини сторонами не заперечується, що підтверджено сторінкою 10 Акту перевірки від 25.07.2013 року №561/17-16-22-01/13974620.

Придбана продукція у ПП «Волинь-Плюс» відображена по бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується витягом з головної книги рахунку «2010» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року. В подальшому придбана продукція була використана у господарській діяльності Позивача, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 26 за травень 2012 року, відомістю ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012 року, актом № 30 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року, відомістю ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2012 року, актом № 28 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, відомістю ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2012 року, актом № 38 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, відомістю ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2012 року, актом № 22 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, відомістю ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт, актом № 19 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 року, актом № 26 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року, актом № 27 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року, актом № 35 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року, актом № 58 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 року, актом № 9 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2012 року, актом № 19 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2012 року, актом № 68 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, актом № 67 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, актом № 53 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, актом № 30 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, актом № 27 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, відомістю ресурсів до акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року, актом № 2 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 3 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 4 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 5 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 9 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 11 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 15 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 18 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 19 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 37 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 21 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 22 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 23 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 27 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 24 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 28 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 29 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 30 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 32 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 33 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року, актом № 68 приймання виконаних робіт за квітень 2013 року. Крім того, комунальне Рівненське шляхово -експлуатаційне управління автомобільних доріг поставило для ПП «Волинь - Плюс» асфальтобетон згідно видаткової накладної № АЗ-0000041 від 31.07.2012 року на суму 62689,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 10448,17 грн. Отримання товару підтверджується довіреністю № 101 від 27.07.2012 року видану на ім'я ОСОБА_24

Посилання Відповідача на анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Волинь-Плюс» 29.04.2013 року не заслуговує на увагу, оскільки господарські операції Позивача з вказаним контрагентом мало місце у ІІ кварталі 2012 року, тобто до моменту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

В ході перевірки встановлено (аркуш 14 акту від 25.07.2013 року №561/17-16-22-01/13974620), що Позивач здійснював господарські операції з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8. Як підставу для встановлення порушень податкового законодавства, Відповідач посилається на лист ДПІ у Рівненському районі Міністерства Міндоходів у Рівненській області № 2807/17-238 від 07.06.2013 року, яким надійшов акт документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_25 про здійснення фінансово-господарських відносин з ОСОБА_8, за січень 2012 року , з ТОВ «Блейд-Україна» код ЄДРПОУ за серпень 2012 року з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, листопад та грудень 2012 року для подальшого відпрацювання по ланцюгу постачання (акт від 18.05.2013 року № 000087/17-12-02/НОМЕР_3). Оскільки актом перевірки не було встановлено руху товарів від ОСОБА_25 для ОСОБА_8, то Відповідачем зроблено висновок про безтоварність вказаної операції. Матеріалами справи встановлено, що 30.10.2012 року СПД ОСОБА_8 виписано та видано податкову накладну № 30 на загальну суму 35185 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 5864,17 грн., яка підтверджує купівлю відсіву. 20 жовтня 2012 року за № 24 видана видаткова накладна. Отримання матеріальних цінностей підтверджується журналом витягу з довіреностей, дублікатом довіреності № 409а від 16.10.2012 року. Транспортування товарно - матеріальних цінностей підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними. Використання в господарській діяльності, отриманих раніше від СПД ОСОБА_8 товару підтверджено актом № 3 приймання виконаних робіт за січень 2013 року, актом № 5 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2013 року, актом № 9 за січень 2012 року приймання виконаних підрядних робіт, актом № 11 приймання виконаних підрядних робіт. Розрахунки проведені шляхом проведення заліку однорідних вимог у розмірі 35185,0 грн. Заборгованість по підприємствами відсутня. По бухгалтерському обліку вищевказані операції відображені по рахунках: Д-т 2010 «Сировина і матеріали», К-т 631 «Розрахунки із постачальниками», Д-т 631 К-т 361.Дебет 230,231 «Собівартість продукції та послуг», Кредит рахунків 20,26. Вказані обставини сторонами не заперечується, що підтверджено сторінкою 14 Акту перевірки від 25.07.2013 року №561/17-16-22-01/13974620.

Відповідно до акту «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ - компанії «Променергомаш», (код ЄДРПОУ 30681488) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Консалекс», (код ЄДРПОУ 37193155) за період з 01.01.2012 по 30.03.2012», № 684/22-200/30681488 від 14.12.2012 встановлено, що ТОВ - компанією "Променергомаш" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів (робіт, послуг) для Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг за березень 2012 на підставі чого було направлено запит до Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг, (код ЄДРПОУ 13974620) за №28591/22-211 від 18.12.2012, про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаєморозрахунків з ТОВ - компанією "Променергомаш" (код 30681488) за період з 01.01.2012 по 31.03.2012. Відповідно до акта від 14.12.2012 року №684/22-200/306814880«Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ - компанії «Променергомаш», (код ЄДРПОУ 30681488) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Консалекс», (код ЄДРПОУ 37193155) за період з 01.01.2012 по 30.03.2012», складеного ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, встановлено, що за перевіряємий період ТОВ - компанія «Променергомаш» мало взаємовідносини з ТОВ «Консалекс». Фактичне місцезнаходження ТОВ «Консалекс» не встановлено, про що складено акт з питання перевірки податкової адреси від 25.07.2012 №804/2202/37193155, в якому зазначається відсутність ТОВ «Консалекс» за його податковою адресою та акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю за місцем знаходження. До ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС направлено запит на встановлення місцезнаходження від 25.07.12 №641/9/2202.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі № 817/ 2247/13-а було скасовано податкове повідомлення - рішення № від 20.02.2013 року № 0000692342. Предметом податкового повідомлення - рішення була господарська операція ТОВ - компанія «Променергомаш», яка здійснила поставку бітуму дорожнього всього на суму 64 780,00 грн., у т.ч. ПДВ 10 796,67 грн. про що було виписано податкову накладну №1 від 12.03.2012 та видаткову накладну 31/3 від 12.03.2012. Факт поставки ТМЦ підтверджується товарно-транспортною накладною №1/3 від 12.03.2012 та витягом з журналу реєстрації видачі довіреностей. Оплата вказаних ТМЦ підтверджується дослідженими у судовому засіданні платіжними дорученнями: №1305 від 20.03.2012 на суму 40 000,00 грн., №1334 від 28.03.2012 на суму 24 780,00 грн. Таким чином, оплата ТМЦ здійснена в повному обсязі на загальну суму 64 780,00 грн. Реалізація бітуму дорожнього в господарській діяльності позивача підтверджується довідкою про визначення вартості 1 тн асфальтобетонної суміші, виготовленої у квітні 2012 року, калькуляцією вартості 1 тн асфальтобетонної суміші крупнозернистої. Згідно переліку основних засобів на балансі Рівненського ШЕУ перебуває асфальтозмішувальна установка ДС-18561 вартістю 763 800,00 грн. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі № 817/2247/13-а, постанова Рівненського окружного адміністративного суду залишена без змін. Аналогічні документи бухгалтерського та податкового обліку містяться у судовій справі № 817/3213/13-а. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2013 року у справі № К/800/47061/13 касаційну скаргу Відповідача залишено без руху.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на встановлені судом обставини, позивачем повністю доведено реальність господарських операцій, здійснених з ТОВ-компанією "Променергомаш", ПП «Волинь-Плюс» та СПД ОСОБА_8

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги п. 44.1 ст. 44 розділу І, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ - компанією «Променергомаш», ПП «Волинь-Плюс» та СПД ОСОБА_8

При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаним контрагентом. При цьому відповідачем на вимогу суду не надано доказів, які підтверджували б його доводи відносно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем - Рівненським ШЕУ документи первинного обліку, що описані вище, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Суд не бере до уваги, що контрагент ТОВ - компанії «Променергомаш» ТОВ «Консалекс» відсутній за його податковою адресою про що складено акт від 25.07.2012 №804/2202/37193155, оскільки відповідальність за достовірність та повноту даних податкової звітності, своєчасність підтвердження відомостей про юридичну особу покладається законом безпосередньо на таку юридичну особу та не може слугувати підставою для визначення податкових зобов'язань контрагентам такої особи.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ - компанією «Променергомаш», ПП «Волинь-Плюс» та СПД ОСОБА_8 без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ - компанією «Променергомаш», ПП «Волинь-Плюс» та СПД ОСОБА_8, визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на такі судові рішення не покликається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається.

Частиною 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

В акті перевірки на сторінці 35 від 25.07.2013 року № 561/17-16-22-01/13974620 вказано, що підприємство до собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) відносило загально - виробничі витрати, які не формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг). Далі на сторінці 36 акту від 25.07.2013 року Відповідачем зазначено, що в порушення п.138.4 статті 138 Податкового кодексу України підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування всього на суму 1413221,2 грн., в тому числі за І квартал 2012 року на суму 363969 грн., за ІІ квартал 2012 року на суму 410803 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 331667 грн., та ІУ квартал 2012 року на суму 306781 грн.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПКУ до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподатковування, включається собівартість реалізованих товарів виходячи із ціни їх придбання і в тому періоді, у якому відображаються доходи від їх реалізації. Згідно із п. 138.6 ст. 138 зазначеного Кодексу собівартість придбаних і реалізованих товарів формується відповідно до ціни придбання з урахуванням ввізного мита й витрат на доставку й доведення до стану, придатного для продажу. Відповідно до п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу оцінка вибуття запасів здійснюється за методами, встановленими відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Для всіх одиниць запасів, що мають однакові призначення й умови використання, застосовується тільки один із дозволених методів оцінки їх вибуття.

Відповідно до п. 16 П(С)БО 9 та п. 2.8 наказу "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства" № 1 при вибутті запасів їх оцінка здійснюється за такими методами:

- при відпуску запасів у виробництво - собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- при відпуску готової продукції у реалізацію - метод ціни продажу.

Згідно п. 11 П(С)БО 16 "Витрати", перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством».

В процесі ведення бухгалтерського обліку, на основі первинних документів, проходить калькулювання повної фактичної собівартості (з урахуванням загально виробничих, збутових та накладних витрат), продажної вартості продукції.

Відповідно до п.138.2 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

Відповідачем не враховано, що Комунальне шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг за характером своєї статутної діяльності придбані товари не продає, а безпосередньо використовує їх у господарській діяльності, яка полягає у забезпеченні життєдіяльності територіальної громади м.Рівного. Загальновиробничі витрати відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку (п.138.8 статті 138 Податкового кодексу України). Структуру витрат та порядок формування собівартості товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському обліку визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (далі - П (с) БО 16). Пунктом 16 П (с) БО 16 визначено, що загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Відтак, документально підтверджується позиція Позивача, що діяльність підприємства є виробничою, зокрема рядком ІІ «оборотні активи» графа «незавершене виробництво» код рядка 120-130 балансу від 31.12.2012 року.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Правила фіксування встановлених перевіркою порушень передбачені п.п.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984).

Згідно з вимогами вказаного підпункту Порядку №984 перевіряючі повинні зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Всупереч вказаним вимогам, відповідачем в акті перевірки від 25.07.2013 року № 561/17-16-22-01/13974620 зміст порушень у вказаній частині взагалі не викладений, не вказано жодного первинного документу, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та які підтверджують наявність порушень, відсутня конкретизація заниження валового доходу у розрізі реалізації товарів, робіт і послуг, інших оборотних активів, а також заниження доходу у розрізі виду запасів, як-от сировина і матеріали, паливо, будівельні матеріали, інші матеріали, готова продукція. При цьому посилаючись, що Позивач відносив загально-виробничі витрати до собівартості реалізованих товарів, Відповідач взагалі не навів, які саме витрати були віднесені до собівартості, не вказано регістрів бухгалтерського обліку.

Вказане є порушенням відповідачем вимог Порядку N984, оскільки висновки акта не підтверджені документально, зокрема, щодо обсягу отриманого позивачем валового доходу та витрат, а в результаті - об'єкта оподаткування податком на прибуток, який визначається в порядку, визначеному п. 138.4 статті 138 Податкового кодексу України.

На сторінці 43 акту перевірки від 25.07.2013 року № 561/17-16-22-01/13974620 Відповідачем зазначено, що в порушення п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управлінням автомобільних доріг завищено податковий кредит за грудень 2012 року на суму 91667 грн. Матеріалами справи встановлено, 27 листопада 2012 року між комунальним Рівненським шляхово - експлуатаційним управлінням автомобільних доріг, надалі «Замовник» та ТзОВ «Будшляхмаш» укладено Договір №34 про закупівлю товарів за державні кошти. Відповідно до пункту 1.1 «Учасник» зобов'язується поставити Замовникові товари, зазначені у специфікації, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари. Пунктом 1.2 Договору встановлено, що предметом Договору є машина дорожня комбінована МДКЗ-10 з піскорозкидальним обладнанням на базі автомобіля самоскида МАЗ-5551.Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна цього Договору становить 550000 гривень, у тому числі ПДВ 91666, 67 грн. Договір підписано уповноваженими сторонами та скріплено печаткою сторін. На виконання умов Договору, як факти поставки машини, виписана та видана видаткова накладна № РН-000497 від 05 грудня 2012 року, податкова накладна № 48 від 11.11.2012 року на суму ПДВ 33333,33 грн., № 134 від 28.12.2012 року на суму ПДВ 58333, 33 грн. Позивачем оплачено кошти згідно платіжного доручення № 4 від 11.12.2012 року на суму 200000,00 грн., № 5 від 11.12.2012 року на суму 350000,00 грн. На вказаний транспортний засіб наявна специфікація та гарантійні зобов'язання. Придбана машина використовується у господарській діяльності Позивача, що підтверджується даними бухгалтерського обліку. Підставою для укладення Договору було рішення Рівненської міської Ради від 20.09.2012 року № 2336 «Про зміни до бюджету міста Рівного 2012» внести як внесок в статутний фонд Комунального Рівненського шляхово - експлуатаційного управління автомобільних доріг на суму 550000,00 грн. (ККВК 1804ККВК 180409, КЕКВ 2410). Як підставу для зняття з податкового кредиту, Відповідач посилається на п.193. статті 198 Податкового кодексу України, за яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, законодавцем чітко визначено дві підстави віднесення до податкового кредиту: наявність належним чином оформленої податкової накладної та використання придбаного товару (основного фонду) в господарській діяльності платника податку. Акт перевірки від 25.07.2013 року № 561/17-16-22-01/13974620 не містить будь-яких застережень про те, що ТОВ «Промислова компанія - Будшляхмаш» не є платником податку на додану вартість, не містить також акт доказів не використання придбаної машини у власній господарській діяльності Позивача. Навпаки, видами діяльності Комунальне Рівненське шляхово - експлуатаційне управління автомобільних доріг» є прибирання сміття, боротьба із забрудненнями, що підтверджується довідкою Статистики, оглянуті судом податкові накладні містять всі необхідні реквізити, виписані та видані уповноваженою особою. Придбана машина МДК-10 використовується у господарській діяльності Позивача. Посилання Відповідача на пп.135.5.10, п.135.5 статті 135 Податкового кодексу України є некоректним, оскільки предметом нарахування був податок на додану вартість, а не визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідачем не доведено належними та допустимих доказами правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 07.08.2013 року №0003832342 та №0003842342 в оспорюваній частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, у рахуванням заяви про уточнення позовних вимог позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2294 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 2294 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення № 0003832342 від 07.08.2013 р. Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 556478,75 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення № 0003842342 від 07.08.2013 р. Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 334431 грн.

Присудити на користь позивача Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.