Постанова № 35781729, 30.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1514/13-а

30 жовтня 2013 року 11 год. 25хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Городоцький завод «Будматеріали», в подальшому Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 1003141540 від 06.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в сумі 1020,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач не є платником земельного податку, а відтак не був зобов'язаний подавати розрахунок земельного податку за 2011 рік, по граничному строку подачі 20.02.2011 року. Представник Позивача подав до суду письмове клопотання про зупинення провадження у до вирішення пов'язаної з нею справи № 817/1513/13-а. Судом дане клопотання було відхилено.

Відповідач - Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція, яка в порядку ст. 55 КАС України замінена правонаступником Сарненською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області, позовні вимоги не визнала. У письмовому запереченні від 30.05.2013 року Відповідач зазначив, що актом камеральної перевірки від 23.11.2012 року встановлено не подачу звітності по земельному податку із юридичних осіб. ТзОВ Городоцький завод «Будматеріали» є платником земельного податку, що підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 21.02.2012 року у справі № 5019/2793/11, листом управління Держкомзему у Сарненському районі від 23.11.2012 року № 02-12-94, від 26.09.2012 року № 03-11-848, листом Сарненської міської Ради від 02.10.2012 року № 02/16-1412. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Враховуючи ст. 128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності позивача, відповідача та третьої особи, які повідомлені належним чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено. що 23.11.2012 року за № 575/15/32940386 Відповідачем складено акт камеральної перевірки податкової звітності «Про несвоєчасне подання звітності», яким встановлено, що в порушення п.п.16.1.3, п.16.1 статті 16, п.49.2 статті 49, п.п.49.18.3, п.285.1, статті 285 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI по граничному строку подання податкової звітності за 2011 по строку подачі 20.02.2011 року, Позивачем не подано розрахунок земельного податку за 2011 рік. На підставі акту камеральної перевірки від 23.11.2012 року, Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 1003141540 від 06.12.2012 року, яким визначено до сплати 1020,00 грн. грошового зобов'язання із земельного податку юридичних осіб.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.2 статті 282 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. При цьому платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 269 ПК України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно до ст. 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року у справі № 817/1513/13- а, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі № 817/1513/13-а задоволені позовні вимоги ТзОВ Городоцький завод «Будматеріали» про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.01.2013 року № 0000121540 про визначення грошового зобов'язання із земельного податку юридичних осіб за період 2009 року, 2010 року, 2011 року та 2012 року. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року у справі № 817/1513/13-а встановлено, що із системного аналізу викладених норм вбачається, що законодавцем передбачено чітку послідовність набуття права власності та права користування земельними ділянками юридичними та фізичними особами. Ані факту права на використання земельної ділянки, ані факту самого використання земельної ділянки розміром 17 га за адресою м. Сарни, по вул. Заводська, 5 Товариством з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" апелянтом не доведено. Сарненська міська рада надіслала суду лист від 02.10.2012 року №02/16-1442 з якого вбачається, що правовстановлюючих документів позивач на земельну ділянку не виготовляв. До того ж в листі зазначено, що з відомостей наданих Сарненській міській раді від ОБТІ вбачається, що право власності за договором купівлі-продажу від 10.11.2014 року б/н, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестжитлобуд» (Продавець), перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" не на все майно, заяв щодо уточнення розмірів земельної ділянки до Сарненської міської ради від вищевказаних юридичних осіб не надходило. Тобто у вказаній судовій справі судом було надано оцінку, зокрема й листу Сарненської міської Ради від 02.10.2012 року №02/16-1442.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак суд вважає, що обов'язок подавати розрахунки земельного податку в розумінні статті 269 Податкового кодексу України покладається на власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів.

Не заслуговує на увагу твердження Відповідача про те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 21.02.2012 року у справі № 5019/2793/11 встановлено, що укладення договору з ТзОВ «Інвестжитлобуд» у листопаді 2004 року є підтвердження факту користування земельною ділянкою, що знаходиться у м. Сарни, по вул. Заводська, 5, саме ТзОВ Городоцький завод «Будматеріали». Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі № 817/1513/13-а встановлено, що Договір купівлі - продажу приміщень було укладено в листопаді 2004 року. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (у редакції в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 10.11.2004 року б/н), яка визначає правові підстави виникнення права власності та права користування земельною ділянкою, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125). Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (частина друга статті 125). Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (частина третя статті 125).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів.

Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті воно: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 1003141540 від 06.12.2012 рокує протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 1003141540 від 06.12.2012 року .

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,7 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.