Постанова № 35781593, 03.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.Справа № 923/1021/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (за довіреністю), ОСОБА_3 (за довіреністю),

від ПП „Нива В.Ш." - Бойко В.В. (за довіреністю),

від ГУЮ у Херсонській області - Третьяков С.Ю. (за довіреністю),

від ОСОБА_7 - не з'явився,

від ОСОБА_8- ОСОБА_9 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2013р.

по справі № 923/1021/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідачів: 1. Приватного підприємства „Нива В.Ш."

2. Головного управління юстиції у Херсонській області

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_7

2. ОСОБА_8

про визнання дій по укладанню правочину купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд неправомірними, визнання недійсними результатів прилюдних торгів

В судовому засіданні 03.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до Приватного підприємства „Нива В.Ш." (далі - ПП „Нива В.Ш.", відповідач 1), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонської області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7, третя особа 1), ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8, тертя особа 2) про визнання дій по укладанню правочину купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,8543 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 23.07.2013р.

16.09.2013р. представник позивача подав заяву про заміну відповідача 2, на підставі цього, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області було замінено на Головне управління юстиції у Херсонській області (далі - ГУЮ, відповідача 2).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.10.2013р. у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду вмотивоване з посиланням на те, що, позивачем не доведено порушення його прав.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник фактично дублює свої доводи викладені у позові, з урахуванням додаткових пояснень до нього, і просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, оскільки рішення суду винесено при недоведеності обставин, висновки суду не відповідають обставинам справи, при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права.

03.12.2013р. до початку судового засідання від ПП „Нива В.Ш." до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить скаргу ФОП ОСОБА_1 відхилити, а рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2013р. залишити без змін.

ОСОБА_7 належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.11.2013р., проте ОСОБА_7 або його представник в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки не повідомили та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представники ФОП ОСОБА_1 надали усні пояснення, повністю підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник ПП „Нива В.Ш." проти апеляційної скарги заперечує, з підстав викладених у відзиві на скаргу, просить рішення місцевого суду від 01.10.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник ГУЮ у Херсонській області та представник ОСОБА_8 надали усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходилось чотири виконавчих листи Білозерського районного суду Херсонської області №2-10 від 13.02.2009 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 заборгованості на загальну суму 301 265,00 грн. (зведене виконавче провадження №ЄДРВП 36664308).

30.06.2011 р. державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на нерухоме майно, що належить ФОП ОСОБА_1 а, саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельна ділянка загальною площею 0,8543 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Вказане майно також є об'єктом іпотеки, відповідно до договору іпотеки № 02-23-Ф061054П-2135 від 26.12.2006р. укладеного між Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" (далі - ПАТ „Укрсоцбанк") та ФОП ОСОБА_1.

ПАТ "Укрсоцбанк" був належним чином повідомлений державним виконавцем про опис та арешт вищезазначеного майна.

Після опису та арешту вищевказаного майна ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Суворовського районного суду м. Херсона про виключення майна з акту опису та арешту. Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона по справі №2-3189/2011р. від 07.12.2011р. - позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єктів оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно з ч.1 та ч.6 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.

15.04.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Херсонські області винесено Постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони незгодні з результатами визначення вартості чи оцінки, в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Про результати визначення вартості майна ФОП ОСОБА_1 повідомлено листом №6461 від 31.05.2013 р., який направлено рекомендованою кореспонденцією згідно квитанції №7300321034984 від 01.06.2013р.

У визначений законом строк позивач висловив свою незгоду з оцінкою майна, направивши 04.06.2013р. відповідну заяву державному виконавцю.

05.06.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про призначення рецензування звіту про оцінку, яку доручено експерту Юрко О.М.. Зазначена постанова направлена експерту та сторонам.

06.06.2013 р. від експерта надійшло повідомлення про вартість рецензування звіту про незалежну оцінку майна та необхідність провести авансування робіт на розрахунковий рахунок експерта.

В строк до 19.06.2013 р. оплату витрат за рецензування звіту ФОП ОСОБА_1 не здійснено. За таких обставин рецензування звіту про оцінку майна проведено не було.

З матеріалів справи вбачається, відповідно до приписів Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, які були застосовані при реалізації майна, що належить позивачу, 27.06.2013р. ПП „Нива В.Ш." на адресу позивача направило лист та розмістило інформацію про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна ФОП ОСОБА_1 на відповідному сайті Міністерства юстицій України, а також в газеті „Прямо в руки" № 28 від 01.07.2013р. та в газеті „Наддніпрянська правда" № 49 від 03 липня 2013 р.

При реалізації арештованого майна, яке належало позивачу, застосовувалось тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а не норми Закону України „Про іпотеку".

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. При цьому, за приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відмовив в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав, в матеріалах справи відсутні докази на підставі яких можливо визнати недійсними результати прилюдних торгів - акту про реалізацію арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 23.07.2013 р. стосовно відчуження майна, належного ФОП ОСОБА_1, - комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,8543 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник позивача підтримуючи доводи апеляційної скарги наголосила, що рішення суду першої інстанції не містить інформації щодо з'ясування такої обставини як - порушення ст. 178 ЦК України, майно, яке є предметом правочину вилучено з обігу заборонами зареєстрованими в державному реєстрі обтяжень. Зазначені обтяження не зняті до теперішнього часу, у зв'язку з цим, скаржник вважає, оскільки обтяження зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень забороняють вчинення правочинів з цим майном, то комплекс нежитлових будівель і споруд загальною площею 1 773,3 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,8543 га було реалізовано з прилюдних торгів незаконно.

Однак, судова колегія не погоджується з такою позицією апелянта, оскільки частиною 3 ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів і якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Крім цього, п. 4.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 N 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.99 за N 480/3773, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 N 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 745/4038, Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.95 N 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.95 за N 79/615.

Отже, дії державного виконавця щодо передачі арештованого майна на торги для його продажу з метою погашення заборгованості боржника перед стягувачем відповідає вказаним правовим приписам.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 зазначає, що в порушення ст. 64 Закону України „Про виконавче провадження" відповідачі заперечували щодо позову та апеляційної скарги, посилаючись на наявність заборгованості позивача перед іпотекодержателем. На думку скаржника зазначені заперечення спростовані довідкою банку від 17.09.2013р. № 09.501-86/96-12155 про відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед банком. Судова колегія не погоджується з даними доводами скаржника, оскільки з вищевказаної довідки банку вбачається, що у позивача відсутня прострочена заборгованість по кредиту та відсотками станом на 17.09.2013р., однак наявна заборгованість перед іпотекодержателем (початкова сума кредиту) в розмірі 57 965, 00 Доларів США.

Щодо посилань апелянта на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 15.08.2013р., якою дії державного виконавця по передачі нерухомого майна на прилюдні торги для реалізації визнані неправомірними, то данні посилання судова колегія не приймає до уваги, оскільки на момент подання позову ФОП ОСОБА_1 до вищеназваного районного суду, дійсно були порушені його права, однак після винесення вищезазначеної ухвали позивач мав право вимоги проведення рецензування звіту про незалежну оцінку майна, однак даним правом внаслідок особистої недбалості, не скористався.

Крім цього, в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено той факт, що в порушення до ч. 3, 4 ст. 43 Закону України „Про іпотеку" відповідач 1 опублікував інформацію про проведення торгів менш ніж за 15 днів в засобах масової інформації, а саме: 01.07.2013р. та 03.07.2013р. однак, судова колегія вважає такий висновок скаржника помилковим, оскільки відповідно до п. 3.5 Положення Мінюста від 27.10.1999р. № 68/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Так, ПП „Нива В.Ш." 27.06.2013р. дотримуючись даного положення розмістила відповідну інформацію на веб-сайті, датою проведення прилюдних торгів визначено - 17.07.2013р., тобто з дотриманням строків, більш ніж за 15 днів. Одночасно, ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації, тобто ця вимога не є обов'язковою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm. cm. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 01.10.2013р. по справі №923/1021/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.