Рішення № 35777657, 04.12.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

___________________

Справа № 521/15875/13ц

Номер провадження №2/521/6589/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Жуган Л.В.,

при секретарі Антонюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення та зобовязання не вчиняти певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 25.09.2013 року звернулись позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення та зобовязання не вчиняти певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що АДРЕСА_1, знаходиться комунальна квартира, загальною площею 210,9 кв.м., яка складається із семи житлових кімнат, загальною площею 146,2 кв.м., та підсобних приміщень: дві кухні, коридори, душова, туалет. Вказана квартира перебуває у власності чотирьох сімей, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками 266/1000 частин цієї квартири, займають дві кімнати площею 39 кв.м.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками однієї житлової кімнати площею 23,5 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2. У спільному користуванні позивачів та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перебуває кухня площею 9,3 кв.м.

Позивачі вказують, що відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 2005 року постійно здають в найм на оплатній основі свою кімнату стороннім особам, не укладаючи при цьому жодних офіційних договорів. На думку позивачів, такі дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушують вимоги закону та їх права як співвласників квартири. Оскільки здаючи в найм свою кімнату, відповідачі автоматично здають в найм і приміщення загального користування (коридори, кухню, туалет, душову), розпоряджатися якими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без згоди інших співвласників не мають права.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначають, що неодноразово пропонували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укласти договір щодо користування спільним майном, однак, останні не погоджувались.

Позивачі зазначають, що в теперішній час в кімнаті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Відповідачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 неодноразово займали приміщення спільної кухні, палили, розпивали алкогольні напої, чим порушували суспільний порядок в квартирі та створювали позивачам неналежні умови для користування спільним майном, провокували конфлікти та сварки.

У зв'язку із протиправною поведінкою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звертались до правоохоронних органів, просили вжити заходи для припинення порушення їх прав та інтересів.

Посилаючись на вищевикладені обставини, з метою захисту свої законних прав та інтересів, позивачі просять суд: зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вселяти орендаторів (наймачів) в квартиру за адресою: АДРЕСА_3, без попередньої письмової згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобовязати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укласти з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір про порядок володіння та користування спільним майном; виселити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з квартири за адресою: АДРЕСА_3.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що вони як співвласники житлового приміщення мають право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є орендарями житлового приміщення, оскільки ОСОБА_6 є двоюрідним братом дружини ОСОБА_4, зазначені особи проживають в кімнаті з їх згоди. Відповідачі вважають посилання позивачів на їх протиправну поведінку безпідставними, оскільки вони ніякими діями не порушують права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо користування спільними приміщеннями квартири. ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Л.І. також зазначили, що самі позивачі провокують всі скандали та сварки в квартирі.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги також не визнали, зазначаючи, що не порушують суспільний порядок в квартирі та не створюють позивачам неналежні умови для користування спільним майном, ініціюють всі сварки в квартирі ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_4, є комунальною, загальна площа всіх квартиронаймачів згідно даних особових рахунків становить: ОСОБА_9 58,2 кв.м., ОСОБА_2 56,1 кв.м., ОСОБА_5 32,9 кв.м., ОСОБА_10 61,32 кв.м., загальною площею 208,82 кв.м., що підтверджується довідкою дільниці №8 КП ЖКС «Черьомушки» від 02.08.2012 року.

ОСОБА_2 є власником 266/1000 частин квартири АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 31.10.2001 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за №10606. Право власності ОСОБА_2 зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» в реєстраційній книзі за №1030-стр 7- кн. 305 пр. від 06.11.2001 року.

Згідно довідки виписки з будинкової книги про склад сім'ї та реєстрацію №1998 від 07.10.2013 року КП ЖКС «Черьомушки» вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2, проживає та зареєстрований чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками 156/1000 частин квартири АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 05.01.1998 року КЕЧ Одеського району. Право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» в реєстраційній книзі за №305 пр. стр. 6 р. 1030 від 12.02.1999 року.

Позивачі вказують, що між співвласниками квартири не встановлений порядок щодо користування приміщеннями загального користування (коридори, кухня, туалет, душова), відсутність такого порядку перешкоджає у вільному володінні, розпорядженні та користуванні спільним майном.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять зобовязати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 укласти складений ними договір «Про право спільного користування нежитловими допоміжними приміщеннями загального користування (кухні)».

Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, згідно ч.1 ст.358 ЦК України.

В той же час, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, відповідно до ст.361 ЦК.

Для уникнення суперечок між співвласниками при здійсненні права спільної часткової власності законодавець пропонує в таких випадках домовлятися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю (ч.2 ст. 358 ЦК), зокрема, шляхом укладення договору про порядок володіння і користування спільним житлом.

Водночас, згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням цього вимоги позивачів про зобовязання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укласти з ними договір про порядок володіння та користування спільним майном не можуть бути задоволені, оскільки виходячи із загальних засад цивільного законодавства ніхто не можу бути примушений вчиняти правочин поза своєю волею і за чиїмось примусом.

Досліджуючи позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вселяти орендаторів (наймачів) в квартиру за адресою: АДРЕСА_3, без попередньої письмової згоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

За ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не повязана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

За ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Оскільки право власності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на частину квартири за адресою: АДРЕСА_3, є незаперечним та таким, що набуто з правових підстав, а чинним законодавством передбачено право власника, зокрема, використовувати помешкання для проживання інших осіб, суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають право вселяти інших осіб в належну їм окрему житлову кімнату в квартирі за спірною адресою без попередньої письмової згоди на такі дії позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно фактичних обставин справи судом встановлено, що в кімнаті, яка належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проживають за згодою власників відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є двоюрідним братом дружини ОСОБА_4 ОСОБА_12, що підтверджується документами, наявними матеріалах справи.

Відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебувають у фактичних шлюбних відносинах, ведуть спільне господарство, проживають однією сім'єю.

Позивачі вказують, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 систематично порушують суспільний порядок в квартирі АДРЕСА_2, перешкоджають в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допоміжними приміщеннями загального користування (кухнею), ведуть себе аморально, палять та вживають алкогольні напої, вчиняють скандали, сварки та бійки. Тому, на думку позивачів, проживання цих осіб в квартирі порушує права інших співвласників.

Статтею 116 ЖК України передбачено, що коли наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих проводиться без надання іншого жилого приміщення.

Враховуючи вищезазначені положення, виселення відповідачів з жилого приміщення можливо лише при встановленні вини останніх в систематичному порушенні правил співжиття, що робить неможливим для позивачів проживання із ними в одній квартирі, а заходи запобігання виявились безрезультатними.

Позивачі вказують, що з приводу протиправної поведінки відповідачів неодноразово звертались до правоохоронних органів.

Судом встановлено, що 09.12.2011 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102» про те, що АДРЕСА_5, відбувся скандал між сусідами. В ході перевірки за зазначеною адресою співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області була опитана ОСОБА_2, яка пояснила, що ніякого скандалу не було, міліцію вони не викликали. Постановою Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 10.12.2011 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом.

24.02.2012 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява ОСОБА_3, який просив вжити заходи до невідомих йому сусідів по комунальній квартирі та встановити їх особи. При розгляді даної заяви співробітники Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області неодноразово відвідували квартиру №6, по вул. Фонтанській дорозі, 8/1, у м. Одесі, однак, не змогли опитати ОСОБА_3 та невідомих сусідів, тому постановою від 02.03.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України.

09.12.2011 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшло повідомлення оператора « 102», а також заява ОСОБА_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому він просить вжити заходів до сусідів по комунальній квартирі. Під час перевірки обставин, викладених в заяві ОСОБА_3, співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області був опитаний проживаючий за вказаною адресою ОСОБА_13, яка пояснив, що ОСОБА_3 дуже конфліктна людина та йому постійно щось не подобається. А молоді людини ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на яких скаржиться ОСОБА_3, суспільний порядок не порушують. Постановою Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 19.03.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом за ст. 296 КК України.

26.06.2012 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява ОСОБА_3, який просив вжити заходи до невідомих йому сусідів по комунальній квартирі та встановити їх особи. В ході проведеної перевірки співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було проведено бесіду з громадянами ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_4, які проживають в цій комунальній квартирі, які пояснили, що сімя ОСОБА_3 ведуть себе неадекватно та постійно пишуть заяви в різні інстанції, провокують мешканців на конфлікти. Факти, викладені в заяві ОСОБА_3, своїх обєктивних підтверджень не знайшли. Постановою Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 04.07.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом за ст. 296 КК України.

11.04.2013 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява ОСОБА_3, який просив провести перевірку та встановити особи громадян, які проживають в одній із кімнат комунальної квартири АДРЕСА_2. Під час перевірки співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, було встановлено в одній із кімнат комунальної квартири проживає ОСОБА_3, а в іншій кімнаті - ОСОБА_6 разом із співмешканкою ОСОБА_7, ця кімната належить ОСОБА_4, який є чоловіком сестри ОСОБА_6 Було встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 періодично відбуваються конфлікти на побутовому ґрунті. Порушень суспільного порядку не було встановлено, тілесні ушкодження нікому не були спричинені, з мешканцями комунальної квартири була проведена профілактична бесіда. У зв'язку із цим Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було складено висновок про відсутність кримінального провадження від 13.04.2013 року.

17.04.2013 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява ОСОБА_3, про неправомірні дії з боку сусідів по комунальній квартирі у відношенні нього та його сім'ї.

19.04.2013 року надійшло повідомлення оператора « 102» про те, що відбувся конфлікт з сусідами, телефонувала ОСОБА_2, а також надійшла заява ОСОБА_3 про те, що його сусід по комунальній квартирі ОСОБА_4 близько 21.00 годин перебуваючи на загальній кухні, вживав зі своїми знайомими спиртні напої, палив, висловлювався нецензурною лайкою на адресу заявника та провокував бійку.

При перевірці зазначених фактів Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склались тривалі неприязні відносини на побутовому ґрунті, у зв'язку із чим 18.04.2013 року близько 21.00 годин між зазначеними громадянами відбувся словесний конфлікт через те, що ОСОБА_4 порушував суспільний порядок в даній кухні, а саме палив та вживав спиртні напої перебуваючи при цьому на загальній кухні. Допитати ОСОБА_4 не виявилось можливим.

У зв'язку вищевказаним Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області були складені висновки про відсутність кримінального провадження від 26.04.2013 року та від 20.07.2013 року.

15.11.2013 року в Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2 про вжиття заходів до ОСОБА_7, яка перешкоджала вмиканню гарячої води в душ. В ході перевірки співробітниками Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було встановлено, що в одній із кімнат комунальної квартири АДРЕСА_2, проживає ОСОБА_2, а в іншій ОСОБА_7, між якими протягом тривалого часу склались неприязні відносини на побутовому ґрунті. ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_7І, ввечері 12.11.2013 року вимикала гарячу воду в душі, де милась її донька. Після того як донька ОСОБА_2 подзвонила та сказала, що з душа тече холодна вода, ОСОБА_2 підійшла на спільну кухню і увімкнула колонку, після чого ОСОБА_7 знову вимкнула колонку, відбулася лайка на підвищених тонах. З приводу цього факту ОСОБА_7 в усній формі пояснила, що втомилась давати будь-які пояснення по даному поводу, так як протягом тривалого часу з сім'єю ОСОБА_2 склались неприязні відносини на побутовому ґрунті, через що постійно виникають скандали та лайки. Проживаючий в даній комунальній квартирі ОСОБА_13 пояснив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 склались неприязні стосунки на побутовому ґрунті, через що постійно виникають скандали, а він особисто ні до кого претензій не має.

Порушень суспільного порядку не було встановлено, тілесні ушкодження нікому не були спричинені, з ОСОБА_7 та іншими мешканцями комунальної квартири була проведена профілактична бесіда про недопущення порушень діючого законодавства. У зв'язку із цим Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було складено висновок про відсутність кримінального провадження від 20.11.2013 року.

При таких обставинах, Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області при перевірці заяв ОСОБА_3, не було встановлено порушень суспільного порядку відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Подані ОСОБА_3 документи щодо проведеного ремонту каналізації та газової колонки в квартирі суд не приймає до уваги, оскільки вони не є належними доказами систематичного порушення правил співжиття ОСОБА_6 та ОСОБА_7

До суду були подані письмові пояснення мешканців комунальної квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в яких зазначено, що ОСОБА_3 агресивно поводиться з іншими мешканцями спільної квартири, погрожує їм, порушує правила спільного користування та правила гігієни, незаконно відгороджує частину приміщень спільного користування.

Мешканцями комунальної квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було складено характеристику на ОСОБА_3, яка була закріплена штампом дільниці №8 КП ЖКС «Черьомушки». З зазначеної характеристики вбачається, що ОСОБА_3 за час проживання в комунальній квартирі зарекомендував себе з негативної сторони, проявляє агресивність та неповагу до інших мешканців квартири, постійно провокує конфлікти, проводить переобладнання в спільному помешканні, порушує правила користування приміщеннями загального користування, порушує правила гігієни, тримає собаку, яку миє в спільній душовій кімнаті тощо.

Крім того, до суду надано характеристику на ОСОБА_6, складену мешканцями комунальної квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та закріплену штампом дільниці №8 КП ЖКС «Черьомушки». Згідно наданої характеристики ОСОБА_6 за час проживання в комунальній квартирі зарекомендував себе тільки з позитивної сторони, порядний та чесний, у конфлікти не вступає, поводиться коректно, користується повагою у сусідів тощо.

З аналізу досліджених доказів судом не встановлено обставин, які б підтверджували, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні правові підстави передбачені ст. 116 ЖК України для виселення відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з квартири за адресою: АДРЕСА_3.

При таких обставинах, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення та зобовязання не вчиняти певні дії в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 202, 203, 209-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення та зобовязання не вчиняти певні дії відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган