Ухвала суду № 35776920, 28.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4550/13 28.11.2013 28.11.2013 28.11.2013

Провадження №22-ц/784/3579/13

Категорія 24 Головуючий у першій інстанції - Румянцева Н.О.

Доповідач апеляційної інстанції - Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання - Яценко Л.В.,

за участю: представника позивача - Грудки І.В., відповідача - ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 жовтня 2013 року, ухваленого за позовом

житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь»

(далі - ЖКП «Південь»)

до

ОСОБА_4

про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ЖКП «Південь» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг. Позивач посилався на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. З 2007 року відповідач не виконує обов'язок щодо оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (далі - послуги з утримання будинку), в зв'язку з чим станом на 1 липня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 5 461 грн. 30 коп.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача 5 461 грн. 30 коп. заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, а також 41 грн. 61 коп. - втрати від інфляції, та 121 грн. 10 коп. - 3 % річних за користування коштами.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 жовтня 2013 року позов задоволено частково. З ОСОБА_4 на користь ЖКП «Південь» стягнуто 2627 грн. 56 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги , а також 41 грн. 61 коп. втрат від інфляції та 121 грн. 10 коп. - 3 % річних за користування коштами.

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на відсутність договірних відносин, а також неналежну якість наданих послуг.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-1У (далі Закон), пункту 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковою територією, затверджених постановою КМУ №572 від 8 жовтня 1992 року в редакції від 24 січня 2006 року, власники квартир зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом за затвердженими тарифами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, має особистий рахунок № НОМЕР_1 та оплачував послуги по утриманню будинку до 2007 р., а потім припинив оплату цих послуг.

Заборгованість станом на 1 липня 2010 р. становить 2833 грн. 74 коп., а з 1 липня 2010 р. по 30 червня 2013 р. становить 2627 грн. 56 коп. (а.с.8).

Будь-яких належних доказів порушення позивачем обов'язків щодо надання послуг з утримання будинку матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про договірний характер правовідносин сторін, встановив обов'язок споживача послуг щодо їх оплати за встановленими тарифами та задовольнив позов про стягнення заборгованості за певний період відповідно до вищеназваних норм.

Відсутність письмового договору про надання послуг між сторонами

не може бути підставою для звільнення споживача від участі у витратах на утримання будинку, оскільки цивільні права та обов'язки виникають не тільки з договорів, а й з дій осіб.

З матеріалів справи вбачається, що послуги з утримання будинку відповідач, як мешканець будинку, споживав, що свідчить про наявність між сторонами відповідних правовідносин.

До того ж, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 Закону укладання договору є обов'язком споживача.

Не може бути достатньою підставою для звільнення від оплати послуг і посилання представника відповідачки на неналежну якість утримання будинку.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 20 Закону споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі в порядку, визначеному договором або законодавством.

Такий порядок визначено статтею 18 Закону, яка передбачає у разі порушення умов договору виклик представника виконавця, складання акту-претензії з зазначенням строків, видів, показників порушень, подання акту-претензії виконавцю та обов'язок останнього вирішити питання про перерахунок платежів.

Жодних доказів дотримання такого порядку відповідач суду не надав .

Посилання апелянта на відсутність переліку послуг, які підлягають оплаті, також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення, оскільки оплата житлового-комунальних послуг проводиться за встановленими тарифами.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий:

Судді: