Рішення № 35774956, 02.12.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

02.12.2013справа № 2/489/2633/13

Рішення

Іменем України

02 грудня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого суддіОСОБА_1при секретарі ОСОБА_2за участю:

позивачаОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про повернення майна, припинення права спільної часткової власності і визнання права власності та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та припинення права спільної часткової власності і визнання права власності

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому просив зобовязати ОСОБА_5 повернути холодильник «Веко»; припинити право власності відповідача на ? частки автомобіля OPEL KADETT, 1986 року випуску, державний номер 38153НІ та причепу «Асканія-2», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_1, з виплатою грошової компенсації; визнати за ним право власності на спірне майно.

Ухвалою суду від 02.12.2013 вимоги ОСОБА_3 в частині автомобіля залишено без розгляду.

У позові ОСОБА_3 вказав, що на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04.12.2012 є власником холодильника «Веко», вартістю 6400,00 грн., та ? частин спірних автомобіля і причепу. Однак, відповідач добровільно віддати холодильник відмовилася та перешкоджає у користуванні спільним майном.

У свою чергу, ОСОБА_5 подала зустрічний позов, який прийнято до розгляду з первісним позовом ухвалою суду від 01.10.2013, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 2619,00 грн. компенсації витрат, понесених на утримання і ремонт автомобіля; припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку автомобіля з виплатою 4000,00 грн. грошової компенсації; припинити її право спільної часткової власності на ? частку причепу із стягненням з неї на користь позивача 600,00 грн. грошової компенсації.

У судовому засіданні позивач і його представник уточнені вимоги підтримали та просили задовольнити, зустрічний позов заперечували в частині стягнення витрат на утримання і ремонт автомобіля.

Відповідач ОСОБА_5 зустрічний позов просила задовольнити, первісний позов заперечувала в частині вимог щодо повернення холодильника.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає, що обидва позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04.12.2012 (цивільна справа № 2/1416/135/12) сторони в рівних частинах визнані співвласниками автомобіль OPEL KADETT, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, та причепу «Асканія-2», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Цим рішенням проведено поділ іншого майна сторін, зокрема, у власність ОСОБА_3 виділено холодильник «Веко», вартістю 6400,00 грн.

У примусовому порядку рішення апеляційного суду не виконувалося через відмову державного виконавця відкрити виконавче провадження з підстав відсутність в рішенні вказівки на зобовязальний характер відносно боржника - ОСОБА_5, що підтверджено постановою Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ від 24.04.2013.

Із пояснень сторін встановлено, що після ухвалення апеляційним судом рішення причеп знаходиться у позивача ОСОБА_3, а автомобіль у відповідача ОСОБА_5

Щодо холодильника, як пояснила відповідач на теперішній час в її квартирі знаходиться холодильник «Веко», моделі аналогічної, що вказана в рішенні апеляційного суду. Цей холодильник було придбано нею в травні 2013 року, після вивезення ОСОБА_3 холодильника «Веко» іншої моделі, а зазначений в рішенні апеляційного суду холодильник проданий позивачем під час їхнього спільного шлюбу.

Наведені обставини, будучи допитаний у якості свідка, ОСОБА_3 заперечував. Із його слів, жодного холодильника з квартири відповідача не вивозив і не подавав, а переданий по рішенню суду в його власність холодильник знаходиться в квартирі відповідача, що підтвердив фото.

Із матеріалів цивільної справи № 2/1416/135/12 встановлено, що поділу підлягав холодильник «Веко», обємом 573 літра, вартістю 6400,00 грн., який на дату звернення ОСОБА_3 до суду із зустрічним позовом у вказаній справі, перебував в квартирі ОСОБА_5

У матеріалах вказаної цивільної справи є звіт сервісного центру від 01.02.2010, з якої видно, що модель спірного холодильника - 721884848785 - BEKO GNE 15906 S (а.с. 54 цивільної справи № 2/1416/135/12; копія звіту долучена до матеріалів цивільної справи а.с.66). Будь-які інші докази ідентифікації спірного холодильника відсутні.

Отже, обставини щодо спірного холодильника, зокрема, його найменування і модель, і знаходження у відповідача на момент ухвалення апеляційним судом рішення, відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню у даній справі.

Крім того, у порядку, передбаченому статтею 13 ЦПК України, відповідач не підтвердила належними і допустимими доказами обставини на які вказувала.

Показання свідків відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зберігання в них відповідачем у квітні 2013 року продуктів харчування через вивезення ОСОБА_3 холодильника «Веко» іншої моделі, суд до уваги не приймає так як вказані особи не були свідками зазначених подій, а їх показання ґрунтувалися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

З огляду на встановлені обставини справи і наведені норми права, зважаючи на не доведення відповідачем ОСОБА_5 факту передачі в добровільному порядку позивачу холодильника «Веко», моделі 721884848785 - BEKO GNE 15906 S, вартістю 6400,00 грн. чи іншого холодильника, позов в частині зобовязання відповідача повернути спірний холодильник підлягає задоволенню.

При вирішенні позовів обох сторін в частині припинення права спільної часткової власності на автомобіль та причеп з виплатою грошової компенсації, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 365 ЦК України право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду за позовом іншого співвласника, якщо ця частина є незначною, не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування нею неможливе і якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. У відповідності до частини другої цієї статті суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як встановлено судом, сторони є співвласниками в рівних частинах автомобіля та причепу.

З огляду на функціональне призначення спірного майна це майно належить до неподільних речей (частина друга статті 183 ЦК України).

Вартість вказаного майна визначена сторонами добровільно і складає автомобіля - 8000,00 грн., причепу 1200,00 грн.

Виходячи із вказаної вартості ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду квитанцією № 2700.479.1 від 23.09.2013 перерахував 4600,00 грн., що відповідає ? частки вартості спірного майна.

Відповідач ОСОБА_5 квитанцією № 10739814 від 30.09.2013 на депозитний рахунок зарахувала 4000,00 грн., що відповідає ? частки вартості автомобіля.

За такого , суд приходить до висновку про обґрунтованість обох позовів в частині припинення права спільної часткової власності ОСОБА_3 на ? частку автомобіля із виплатою грошової компенсації в розмірі 4000,00 грн., та визнання за відповідачем права власності на цю частку, та припинення права спільної часткової власності ОСОБА_5 на ? частку спірного причепу з виплатою їй грошової компенсації в розмірі 600,00 грн. та визнання за позивачем права власності на таку частку.

Вимоги в частині визнання за сторонами права власності на спірне майно в цілому задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до рішення апеляційного суду кожна із сторін набула право власності на ? частку спірного майна.

Стосовно витрат, понесених ОСОБА_5 на ремонт і збереження автомобіля, зустрічний позов в цій частині не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно положень статтей 358, 360 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою і вони можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Водночас, частиною пятою статті 357 наведеного Кодексу встановлено, що поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

У ході розгляду справи встановлено, що після ухвалення апеляційним судом рішення, відповідач забрала транспортний засіб у позивача і зберігає його в себе. За власний рахунок відремонтувала його, замінивши шини, інші деталі і вузли, через що понесла витрати в сумі 5239, 00 грн., ? частину з яких (2619,00 грн.) просить стягнути з позивача.

Із пояснень обох сторін встановлено, що відповідач ремонт автомобіля провела самостійно без отримання дозволу позивача, як співвласника.

Отже, зважаючи на те, що ремонт автомобіля проведено без дозволу іншого співвласника, а також виможуть бути відокремлені, підстави для задоволення зустрічного позову в цій частині відсутні.

Відповідно до статті 88 ЦПК України суд повинен здійснити поділ судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно із статтею 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на правову допомогу.

Як вбачається із предмету позову ОСОБА_3 ним заявлено вимоги немайнового та майнового характеру, які оплачені судовим збором у розмірі 229,40 грн., замість 344,11 грн. (не оплачено немайнову вимогу про зобовязання відповідача передати холодильник).

Відтак, пропорційно задоволеному первісному позову (відмовлено в задоволенні про визнання права власності на причеп в цілому) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 114,70 грн. судового збору, а на користь держави - 114,70 грн. за задоволення вимог зобовязального характеру.

З урахуванням вимог статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» частковому відшкодуванню позивачу підлягають витрати понесені на правову допомогу згідно із договором про надання правової допомоги від 20.06.2013, що підтверджено квитанцією № 11WW5942 від 21.06.2013, а саме в розмірі 958 грн. (1218,00 х 40 % / 60 х 118).

На користь відповідача, пропорційно задоволеному зустрічному позову (63,7 %), підлягає стягненню з позивача судовий збір в розмірі 146,13 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 214 ЦПК України, суд -

вирішив:

Первісний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_5 передати ОСОБА_3 холодильник «Веко», моделі 721884848785 - BEKO GNE 15906 S, вартістю 6400,00 грн.

Припинити право власності ОСОБА_5 на ? частку у праві спільної часткової власності на причеп «Асканія-2», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та визнати за ОСОБА_3 право власності на вказану частку.

Стягнути з депозитного рахунку Територіального управління ДСА у Миколаївській області на користь ОСОБА_5 600,00 грн. грошової компенсації вартості ? частки причепу «Асканія-2», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 114,70 грн. судового збору та 958,16 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 114,70 грн. судового збору.

У частині визнання за ОСОБА_3 права власності на причеп в цілому відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на ? частку автомобіля OPEL KADETT, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, та визнати за ОСОБА_5 права власності на вказану частку.

Стягнути з депозитного рахунку Територіального управління ДСА у Миколаївській області на користь ОСОБА_3 4000,00 грн. грошової компенсації вартості ? частки автомобіля OPEL KADETT, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Зустрічний позов ОСОБА_5 в частині вимог щодо причепу задовольнити у спосіб вказаний у абзацах третьому та четвертому резолютивної частини цього рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 146,13 грн. судового збору.

У частині стягнення з ОСОБА_3 компенсації витрат, понесених ОСОБА_5 на утримання і ремонт автомобіля, та визнані за ОСОБА_5 права власності на автомобіль в цілому відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 04.12.2013.