Постанова № 35771042, 03.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.Справа № 923/979/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.

за участю представників:

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250 від 22.09.2012р.;

від позивача - Оржинська Е.І., довіреність б/н від 03.06.2013р.;

від відповідача - директор Широкоступ Ю.І., на підставі витягу з ЄДРПОУ АВ №239404 від 03.07.2013р.; Авер'янова С.Б., довіреність №2 від 01.11.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р.

у справі №923/979/13

за позовом: прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Херсонській області

до відповідача: дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка"

про стягнення 275 016 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013р. прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Херсонській області звернувся з позовом з урахуванням заяви №102/9-13 від 05.08.2013р. (вх.№2/2973/13 від 06.08.2013р.) до дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" про стягнення з останнього на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Херсонській області 275 016 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору підземної води, перерахувавши грошові кошти у розмірі 30 відсотків (82 504,80 грн.) до спеціального фонду Державного бюджету р/р31215331700002, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37959779 ГУДКСУ у Херсонській області; у розмірі 20 відсотків (55 003,20 грн.) до спеціального фонду обласного бюджету р/р 31511331700320, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37959779 ГУ ДКСУ у Херсонській області; у розмірі 50 відсотків (137 508 грн.) до спеціального фонду місцевого бюджету р/р 33110331700008, МФО 852010, ККД 24062100 ЄДРПОУ 37959779 ГУ ДКСУ у Херсонській області (а.с. 2-6, 42-43).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р. у справі №923/979/13 (суддя З.І. Ємленінова) у позові відмовлено з підстав недоведеності прокурором та позивачем наявності усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача (а.с. 116-119).

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Херсонської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р. у справі №923/979/13 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що господарським судом Херсонської області неправомірно не надано оцінки акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким зафіксовано вчинене відповідачем правопорушення (а.с.143-147).

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення (а.с. 182-185); позивач апеляційну скаргу просив задовольнити (а.с. 167-169).

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Дочірнє підприємство "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" здійснює спеціальне водокористування на підставі дозволу №УКР7159-ХРС від 27.10.2011р., термін дії якого продовжено до 01.10.2013р. (а.с. 10-11).

Згідно вказаного дозволу на спеціальне водокористування ліміт забору води з підземних джерел складає 56 тис.куб.м/рік.

У період з 25.02.2013р. по 27.02.2013р. державною екологічною інспекцією у Херсонській області було проведено перевірку дотримання дочірнім підприємством "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами проведеної перевірки складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства, в якому зафіксовано перевищення відповідачем ліміту забраної підземної води. Зокрема, в акті зазначено, що підприємством відповідача у 2012 р. забрано 61,9 тис.куб.м підземної води, при встановленому ліміті 56 тис.куб.м/рік; перевищення лімітів водозабору склало 5,9 тис.куб.м (а.с. 102-111).

Вважаючи, що відповідачем було здійснено самовільне водокористування, заступник прокурора Херсонської області звернувся до дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" з позовом про стягнення з останнього на користь держави в особі державної екологічної інспекції у Херсонській області 275 016 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору підземної води.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд Херсонської області послався на те, що довідка про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання підземних вод від 01.02.2013р. не може бути носієм доказової інформації про виявлене порушення вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища та підставою для розрахунку суми збитків. Подання ж позивачем акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства місцевим господарським судом було розцінено як зміну підстав позову, вчинену після початку розгляду справи, а тому викладеному у зазначеному акті оцінка не надавалась.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не може погодитись з цим з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед інших прав та обов'язків, мають право подавати докази.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є носієм доказової інформації (пункт 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 №464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009р. за №18/16034).

Враховуючи викладене, а також те, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, подання позивачем акту перевірки колегія суддів розцінює як надання доказу на підтвердження викладених у позові прокурора обставин порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а не як зміну підстав позову, оскільки обставини, на яких грунтувалась вимога прокурора не змінились.

Проте зазначене порушення норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення з огляду на таке.

Статтею 44 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачі зобов'язані, зокрема, економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу тощо.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

У відповідності до статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з вимогами частини першої статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною другою цієї норми визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у: ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Як вбачається з даної норми закону, законодавцем розмежовані поняття перевищення лімітів та самовільного використання природних ресурсів.

З аналізу вищевказаних правових норм випливає, що самовільним водокористуванням є дії особи по здійсненню водокористування без дозволу.

Статтею 55 Водного кодексу України визначений перелік випадків, у яких припиняється спеціальне водокористування, зокрема, закінчення строку спеціального водокористування. Але, жодного випадку порушення цих вимог відповідачем здійснено не було.

Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води, було здійснено на підставі пункту 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованої у Мін'юсті України від 14.08.2009р. №767/16783 (далі- Методика).

Пунктом 9.1 цієї Методики визначено механізм проведення розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

При цьому під самовільним водокористуванням у зазначеній Методиці також розуміють здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього (пункт 1.7 Методики).

Однак, як зазначалося вище, відповідач має дозвіл на спеціальне водокористування строком дії до 01.10.2013 р. і не може вважатись самовільним водокористувачем.

Відтак, судова колегія вважає необґрунтованими доводи прокурора та позивача щодо здійснення відповідачем самовільного водокористування.

Враховуючи те, що предметом позову є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, з огляду на наявність у відповідача дозволу на спецводокористування, і, відповідно відсутності такого порушення як самовільне водокористування, висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правомірним.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України №2-29/6218.1-2007 від 29.05.2008р.

Слід зазначити, що за наявності нормативного обгрунтування прокурор та позивач не позбавлені права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок перевищення лімітів забору води.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Херсонської області від 27.08.2013р. колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 27.08.2013 р. у справі №923/979/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 05.12.2013р.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко