Рішення № 35770813, 26.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 р. Справа № 914/4149/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватної фірми «Діта», м. Хмельницький

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич

про: розірвання договору та стягнення суми попередньої оплати (авансу) в розмірі 400 000,00 грн.

Представники:

Від позивача: Низенька В.О. - ю/к (Довіреність 1 від 25.11.2013 р.); Дорошенко Б.М. - представник (Довіреність № 2 від 25.11.2013 р.)

Від відповідача: не з'явився.

Представникам позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватної фірми «Діта», м. Хмельницький до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич про розірвання договору та стягнення суми попередньої оплати (авансу) в розмірі 400 000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.11.2013 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 22.01.2013 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд про задоволення позову.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду спору, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 79014 0853018 3.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

05.02.2013 р. між сторонами у справі укладено Договір № УМ-002/01-13 купівлі-продажу, відповідно до умов якого ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (Продавець) взяло на себе зобов'язання передати у власність ПФ «Діта» (Покупець) товар, а саме - автомобільний кран КТА-40Е в/п 40 т з електродвигуном виробництва ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на базі автомобіля MAN TGS 33.360 (комплектація автомобіля вказана у додатку № 1 до Договору) в кількості 1 шт., а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що ціна товару КТА-40Е в/п 40 т з електродвигуном виробництва ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» становить 2 600 000,00 грн. з ПДВ. Ціна товару є незмінною.

06.02.2013 р. відповідачем на оплату товару, продаж якого обумовлено Договором № УМ-002/01-13 від 05.02.2013 р. було оформлено Рахунок № 1302/0007 на суму 2 600 000,00 грн.

Згідно п. 4.1.1. Договору частину вартості товару - а саме 400 000,00 грн. відповідач зобов'язався сплатити в якості авансу в термін до 08.02.2013 р. Подальші платежі позивач повинен був здійснювати в терміни, визначені п.п. 4.1.2. - 4.1.6. Договору.

Як встановлено судом, на виконання договірних зобов'язань позивачем 08.02.2013 р. було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошову суму в розмірі 400 000,00 грн. Факт сплати коштів підтверджується Платіжними дорученнями № 571 від 08.02.2013 р. на суму 150 000,00 грн.; № 572 від 08.02.2013 р. на суму 125 000,00 грн. та № 573 від 08.02.2013 р. на суму 125 000,00 грн.

У п. 8.4. Договору сторони обумовили, що продавець зобов'язаний на вимогу покупця надати письмове підтвердження цільового використання коштів, сплачених покупцем згідно з п.п. 4.1.1.-4.1.5. Договору, а саме надати копії відповідних договорів постачальників, платіжні доручення, які підтверджують факт сплати коштів за автомобіль MAN TGS 33.360.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача листи із вимогою надати Підприємству документи, визначені п. 8.4. Договору (Листи: № 98 від 13.03.2013 р.; № 113 від 21.03.2013 р., № 267 від 20.06.2013 р. та № 315 від 23.07.2013 р.). У зазначених листах позивач також вказував, що у випадку ненадання відповідачем таких документів ПФ «Діта» пропонує розірвати Договір з одночасним поверненням на рахунок фірми авансу в сумі 400 000,00 грн.

Проте, як встановлено судом, відповіді на жоден із листів позивача відповідач не надав, документів, визначених п. 8.4. Договору позивачу не представив.

Згідно п. 8.4. Договору у випадку ненадання відповідачем документів, визначених даним пунктом Договору, позивачу надавалось право призупинити оплату за товар до моменту надання документів.

Таким чином, з огляду на порушення відповідачем договірних зобов'язань, подальшої сплати платежів, визначених п.п. 4.1.2. - 4.1.6. позивач не здійснював.

У відповідності до п. 5.1. Договору обов'язок щодо передачі товару позивачу відповідач повинен був виконати в строк до 165 календарних днів з моменту виконання позивачем умов п. 4.1.1. Договору із врахуванням вимог п. 4.1.6. Договору.

Однак, враховуючи вищевикладені обставини умови Договору № УМ-002/01-13 від 05.02.2013 р. сторонами не виконувались, товар у погоджені Договором строки позивачу переданий не був.

У позовній заяві позивач зазначає, що через відмову від виконання умов Договору відповідач фактично ставить під сумнів можливість виконання своїх зобов'язань та створює загрозу повноцінному функціонуванню господарської діяльності ПФ «Діта». Через відсутність повного комплекту будівельної техніки на яку розраховував позивач, останній не в змозі виконувати належним чином зобов'язання Підприємства перед підрядними організаціями і змушений нести збитки.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу № УМ-002/01-13 від 05.02.2013 р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача автомобільний кран КТА-40Е в/п 40 т з електродвигуном виробництва ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на базі автомобіля MAN TGS 33., а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно визначення ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В процесі розгляду справи суд встановив, що на виконання договірних зобов'язань, позивач в якості оплати за автокран КТА-40Е на шасі MAN TGS 33.360 згідно Рахунку № 1302/0007 від 06.02.2013 р. перерахував відповідачу грошову суму в розмірі 400 000,00 грн. Про факт сплати коштів свідчать Платіжні доручення №№ 571, 572 та 573 від 08.02.2013 р., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п. 8.4. Договору відповідач зобов'язався на вимогу покупця надати письмове підтвердження цільового використання коштів, сплачених покупцем згідно з п.п. 4.1.1.-4.1.5. Договору, а саме надати копії відповідних договорів постачальників, платіжні доручення, які підтверджують факт сплати коштів за автомобіль MAN TGS 33.360.

Наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення підтверджується, що позивачем неодноразово скеровувались на адресу відповідача листи із вимогами надати документи, визначені п. 8.4. Договору (Листи: № 98 від 13.03.2013 р.; № 113 від 21.03.2013 р., № 267 від 20.06.2013 р. та № 315 від 23.07.2013 р.).

Однак, як встановив суд обов'язку, визначеного п. 8.4. Договору відповідач не виконав. У зв'язку із зазначеною обставиною подальша сплата позивачем платежів, згідно п.п. 4.1.2.- 4.1.6. позивачем була призупинена.

Згідно п. 5.1. Договору передачу товару відповідач зобов'язався здійснити в строк до 165 календарних днів з моменту виконання позивачем умов п. 4.1.1. Договору із врахуванням вимог п. 4.1.6. Договору.

Пунктом 4.1.6. Договору визначено строк сплати останнього платежу за автокран в розмірі 1 000 000,00 грн., який позивач повинен був здійснити протягом 30-ти календарних днів від дати повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Судом встановлено, що про готовність до відвантаження автокрану КТА-40Е на шасі MAN TGS відповідач позивача не повідомляв, вказаного товару у власність позивачу не передав.

У відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 693 ЦК України визначено, що у випадку, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Порядок розірвання договорів врегульовано положеннями ст. 188 ГК України, які визначають, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Як встановлено судом у надісланих на адресу відповідача листах № 98 від 13.03.2013 р.; № 113 від 21.03.2013 р., № 267 від 20.06.2013 р. та № 315 від 23.07.2013 р.) вказувалось на те, що у випадку неможливості виконання відповідачем обов'язку, визначеного п. 8.4. Договору ПФ «Діта» пропонує розірвати Договір купівлі-продажу № УМ-002/01-13 від 05.02.2013 р. з одночасним поверненням сплаченого авансу в розмірі 400 000,00 грн.

Згідно приписів ч. 3.4. ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В процесі розгляду справи суд встановив, що договірних зобов'язань за Договором № УМ-002/01-13 від 05.02.2013 р. відповідач належно не виконав, відповіді на пропозицію позивача про розірвання Договору у визначений ст. 188 ГК України строк не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов'язання щодо передачі товару суду не надав.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 188, 194 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 655, 663, 693, ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Розірвати Договір № УМ-002/01-13 купівлі-продажу від 05.02.2013 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22. Ідентифікаційний код 00240158) та Приватною фірмою «Діта» (29000, м. Хмельницький, вул. Червоноармійська, 5. Ідентифікаційний код 22768049)

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22. Ідентифікаційний код 00240158) на користь Приватної фірми «Діта» (29000, м. Хмельницький, вул. Червоноармійська, 5. Ідентифікаційний код 22768049) 400 000,00 грн. боргу; 9 147,00 грн. судового збору.

4. Наказ на стягнення видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.12.2013 р

Суддя Ділай У.І.