Рішення № 35770701, 26.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/2349/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь

до відповідача 1: Державного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м. Свердловськ

про стягнення 13 207, 48 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Команов В.В. - за довіреністю

Від відповідача 1: не з'явились

Від відповідача 2: Будянський О.Ю. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів, державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк (далі - Відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» м. Свердловськ, (далі - Відповідач 2) , 6 270,26 грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження Відповідачем 2 на адресу позивача за накладною №48446348 у на піввагоні №53527750 антрациту у вологому стані на виконання умов договору «ДУК - 01/10-42р/4521 від 07.09.2010р., укладеного позивачем з ТОВ «Метінвест Холдинг».;

- виявлення нестачі вантажу у вагоні №53527750, що зафіксовано у комерційному акті БН№699985/502 від 06.11.2012р.;

- ст. ст. 11, 15, 16, 908, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст. 307, 314 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст. 105, 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України (далі - Статут);

Відповідач 2 вимоги позивача не визнав тому, що: не знаходиться з позивачем у договірних відносинах; вугілля, завантажене у вагон №53527750 (накладна №48446348), було зважено разом з вагоном на справних 150-тонних вагах і без зауважень було прийняте до перевезення відповідачем 1; наявність поглиблень у вагоні з вугіллям і фактична відсутність маркування вантажу свідчить про доступ до вантажу під час його транспортування (перевезення); згідно ст. 924 ЦК, ст. 23 Закону «Про залізничний транспорт» та ст. 113 Статуту за нестачу вантажу несе відповідальність перевізник, тобто відповідач 1.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позивач 29.04.2013р. подав до суду заяву про збільшення позовних вимог до 7 321,36 грн.

Відповідач 1 вимоги позивача не визнав оскільки вагон з вантажем був ним доставлений у тому стані і у тій кількості, що було прийнято на станції відправлення від відправника; нестача виникла під час завантаження вугілля в вагон.

Позивач 14.05.2013р. подав до суду заяву про збільшення вимог до суми 13 207, 48 грн. згідно ст. 22 ГПК. У цій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 1 5 886,12 грн. збитків, а з відповідача 2 - 7 321,36 грн. збитків.

Господарський суд Донецької області 29.05.2013р. виніс рішення у справі №905/2349/13 відмовивши позивачу у задоволенні його вимог до обох відповідачів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. рішення у справі №905/2349/13 від 29.05.2013р. було залишене в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2013р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. та рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. у справі №905/2349/13 були скасовані в частині відмови від задоволення вимог позивача щодо ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» і справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Таким чином, рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2013р. у справі №905/2349/13 щодо висновків цього суду стосовно ДП «Донецька залізниця» та встановлених фактів додатковому доведенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (вантажовідправник) 03.11.12р. на адресу публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагоні №53527750 за залізничною накладною № 48446348 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. В накладній також зазначено, що вантаж ущільнений і маркований вапном. За накладною вага нетто у вагоні - 69 000 кг (брутто - не зазначено, тара -23 100 кг).

На станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці (станція призначення) вагон прибув 05.11.2012р., де за заявкою вантажоодержувача на підставі ст. 52 Статуту залізниць України (прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача) було здійснено перевірку маси вантажу. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БН 699985/502 від 06.11.2012р., згідно з яким:

-вагон в прибув в комерційному і технічному відношеннях справний;

-люка і двері в вагоні справні і зачинені;

-навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 400-500мм;

-поверхня вантажу розрівняна і ущільнена;

-проглядається слабе маркування вапном;

-маркування не порушене;

-виємок та заглиблень немає;

-зважування вагону проводилося на 150 т електронних терезах станції Сартана-2 комбінату ім. Ілліча" з повною зупинкою вагону;

-вага нетто зважування вантажу 62 400кг (брутто 85 500кг, тари з брусу 23 100 кг), нестача вантажу складає 6 600кг проти даних залізничної накладної;

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, з боку одержувача - особою, яка брала участь у зважуванні.

У залізничній накладній станція зробила відмітку про складення комерційного акта і зазначила фактично виявлену нестачу маси вантажу.

Ці факти встановлені рішенням суду у цій справі від 29.05.2013р. і додатковому доведенню не підлягають згідно ст. 35 ГПК.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до п."а" ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

На станції призначення спірний вагон видавався одержувачу з перевіркою маси вантажу не у зв'язку з прибуттям відкритого рухомого складу з ознаками недостачі під час перевезення, а на вимогу одержувача на підставі абз.6 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України - прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Зважаючи на викладене, суд відмовив позивачу у позові щодо його вимог до ДП «Донецька залізниця», про що зазначено у рішенні від 29.05.2013р.

Частиною 1. ст.24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Позивач вважає, що таким наслідком у данному випадку є збитки, які у нього виникли у вигляді недостачі вугілля з вини відповідача 2.

Суд вважає, що неправильне заповнення накладної на перевезення вугілля залізницею не викликало у позивача збитків у розумінні ст.ст. 224, 225 ГК та ст. 22 ЦК оскільки: не надано доказів того, що вся кількість вантажу у вагоні №53527750 була комбінатом оплачена постачальнику ( ТОВ «Метінвест Холдинг»); відповідач 2 не є постачальником вугілля за договором поставки №ДУК-01/10-42р/4521 від 07.09.2010р. - його статус у спірному правовідношенні визначається у накладній лише як вантажовідправник; матеріали справи не містять доказів того, що під час перевезення частина вантажу була вкрадена або просипалась через щілини - тобто, різниця маси вантажу між тою, що зазначена у накладній і тою, що фактично надійшла до позивача за накладною №48446348 залишилось (повинна залишитись) у відповідача 2; позивач не позбавлений права вимоги до постачальника вугілля виконати поставку товара у обсягах визначених у договорі поставки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 необгрунтовані (недоведені). Тому суд відмовляє позивачу у позові і щодо ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 110, 113 - 115, 129, 130 та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Відмовити позивачу у позові щодо вимог про стягнення збитків з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» м. Свердловськ.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 26.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2013р.

Надруковано 2 прим.

відповідачу 1 -1

у справу -1