Рішення № 35769121, 16.10.2013, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/539/13-ц

Провадження № 2/321/219/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, за участю третіх осіб відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4, кредитної спілки «Запоріжжя»,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4, кредитної спілки «Запоріжжя».

В позові зазначено, що відповідно до умов договору іпотеки № 014/17-05/3959-01/2 від 28 листопада 2007 року, в іпотеці у позивача перебуває нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2. Згідно рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 березня 2010 року звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області в рахунок погашення зобов'язання відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором, який був забезпечений договором іпотеки. Однак, постановами державного виконавця за іншими виконавчими провадженнями, в тому числі й завершеними та які перебувають в архіві, на зазначений житловий будинок було накладено арешт та заборону відчуження, що унеможливлює реалізацію житлового будинку і погашення заборгованості за рахунок його продажу. Позивач просить суд звільнити заставлене нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який належить відповідачу ОСОБА_2, з-під арешту, накладеного постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32073769 від 16 квітня 2012 року, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32492236 від 18 травня 2012 року, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 № 30905955 від 17 серпня 2012 року, та стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок.

В судове засідання представник позивача не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача ОСОБА_3 на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання представники третіх осіб відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області та кредитної спілки «Запоріжжя» не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності третьої особи ОСОБА_4 на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв представника позивача, відповідача та представників третіх осіб про слухання справи за їх відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Як встановлено в судовому засіданні, 28 листопада 2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 банк Аваль», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/17-05/3958-01. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 152694 гривні 00 копійок на строк до 27 листопада 2017 року із сплатою відсотків 13,5 % річних.

Також, 28 листопада 2007 року, як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки № 014/17-05/3959-01/2 між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 банк Аваль», та відповідачем ОСОБА_2, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 передав в забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області.

Згідно рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 березня 2010 року звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності. В рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, задовольнити кредиторські вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 банк Аваль» в розмірі 150096 гривень 43 копійок. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Згідно відповіді відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області від 12 квітня 2013 року, направленої на ім'я позивача, при перевірці виконавчого провадження, за яким позивач є стягувачем, встановлено, що дійсно накладено арешти на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2, за іншими виконавчими провадженнями (стягувані інші юридичні та фізичні особи), в тому числі й за завершеними та які перебувають в архіві відділу державної виконавчої служби, тому фізичної та правової можливості зняття арешту з майна у відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області не має.

Крім того, згідно постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32073769 від 16 квітня 2012 року, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого належного боржнику майна.

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32492236 від 18 травня 2012 року, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого належного боржнику майна.

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 № 30905955 від 17 серпня 2012 року було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого належного боржнику майна.

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек, наявні відомості про іпотеку нерухомого майна та всі винесені постанови про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження.

Отже, вищий пріоритет на передане в іпотеку майно має тільки позивач, а звернення стягнення на предмет договору іпотеки для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями в даному випадку не допускається. Однак, вищевказані арешти порушують права позивача як іпотекодержателя щодо реалізації предмета іпотеки, оскільки саме позивач як іпотекодержатель має першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, на який вже рішенням суду звернуто стягнення в рахунок задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, відповідно до поданої до суду заяви, відповідач ОСОБА_2 позов визнає в повному обсязі, а згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, судом встановлено, що накладені арешти на заставлене нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який належить відповідачу ОСОБА_2, не мають правових підстав у зв'язку з тим, що договір іпотеки було укладено до накладення зазначених вище арештів на вказане майно, і першочергове право на звернення стягнення на таке майно належить саме позивачу як іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, оскільки право іпотеки на нього виникло та є безперервним з укладання самого договору іпотеки. А наявність арештів на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, порушує права та законні інтереси позивача як іпотекодержателя, оскільки ускладнює та робить неможливим виконання рішення суду та звернення стягнення на предмет іпотеки для реального задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та звільнення заставленого нерухомого майна, а саме: житлового будинку № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який належить відповідачу ОСОБА_2, з-під арешту, накладеного постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32073769 від 16 квітня 2012 року, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32492236 від 18 травня 2012 року, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 № 30905955 від 17 серпня 2012 року, і та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок.

Керуючись ст.ст. 572, 574, 575, 586, 589 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 107, 208, 209, 212 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, за участю третіх осіб відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4, кредитної спілки «Запоріжжя», задовольнити.

Звільнити заставлене нерухоме майно, а саме: житловий будинок № 175 по вул. Горького в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, який належить ОСОБА_2, з-під арешту, накладеного постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32073769 від 16 квітня 2012 року, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 № 32492236 від 18 травня 2012 року, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6 № 30905955 від 17 серпня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль» (р/р № 37399565030021 в ЗОД «ОСОБА_1 Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль» (р/р № 37399565030021 в ЗОД «ОСОБА_1 Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_2.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

16.10.2013