Рішення № 35765893, 27.11.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-4815/11

2/638/3553/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

«27» листопада 2013 рокуДзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого суддіШишкіна О.В.,

секретарів - Деркач М.М., Підлипенського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, повязаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 209 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (« 09» серпня ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд. З, кв. 117, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1, паспорт серії НМ №203945, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 грудня 2004р.) та ОСОБА_2 (« 06» березня ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: 61033, м. Харків, вул. Вологодська буд.57, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2, паспорт серії МН № 890489, виданий Київським РВ ГУМВС України в Харківській області 22 березня 2007р.) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код в ЄДРПОУ 21685166) суму заборгованості за кредитним договором № ML-702/731/2008 від 07 березня 2008 року в розмірі 1 071 668, 96 грн., з яких: 900 473, 70 грн. - заборгованість за кредитом; 141 389, 27 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 07 вересня 2009 року по 5 травня 2011 року включно; 29 805, 99 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором за період з 07 вересня 2009 року по 27 січня 2010 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 (« 09» серпня ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд.З, кв. 117, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1, паспорт серії НМ № 203945. виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 грудня 2004р.) та ОСОБА_2 (« 06» березня ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: 61033, м. Харків, вул. Вологодська, буд.57, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2, паспорт серії МН № 890489, виданий Київським РВ ГУМВС України в Харківській області 22 березня 2007р.) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код в ЄДРПОУ 21685166) суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та суму сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» відмовити.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя

Справа № 2-4815/11

2/638/3553/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» листопада 2013 рокуДзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого суддіШишкіна О.В.,

секретарів - Деркач М.М., Підлипенського Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором № ML-702/731/2008 від 07 березня 2008 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, та звернути примусове стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

ПАТ «ОТП Банк» просить суд встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки № PML-702/731/2008 від 07 березня 2008 року шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з наданням ПАТ «ОТП Банк» всіх повноважень продавця, у тому числі, отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких необхідних документів, довідок, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах державної влади, місцевого самоврядування, нотаріату, тощо; на період до реалізації предмету іпотеки за рішенням суду передати зазначене майно в управлінні ПАТ «ОТП Банк» з наданням права заміни замків, охоронних пристроїв та обладнання, отримання в будь-яких установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, нотаріусів, будь-яких документів, необхідних для здійснення управління предметом іпотеки за рішенням суду, укладення, зміни, розірвання договорів найму (оренди) предмету іпотеки, управління майном, зберігання, охорони майна та отримання орендних, будь-яких інших платежів за користування предметом іпотеки з направленням їх на погашення заборгованості за Кредитним договором; судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» обґрунтував тим, що 07.03.2008 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № ML-702/731/2008 (далі - Кредитний договір), згідно з яким відповідач отримав у Банку кредит у розмірі 98 431,00 Швейцарських франків строком по 07.03.2037 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, описаних у Кредитному договорі. В якості забезпечення виконання зобов'язань перед Банком за Кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-702/731/2008 від 07.03.2008 року (далі договір поруки), згідно з яким ОСОБА_2 погодилась забезпечувати повну і своєчасну виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем по Кредитному договору.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору відповідач зобов'язався своєчасно погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. Однак, в порушення умов Кредитного договору, відповідач не здійснював сплати щомісячних платежів у строки та у розмірах, встановлених Кредитним договором. У 2008р. взагалі припинив виконання зобов'язань по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором від 07.03.2008 року його заборгованість перед позивачем складає 97400,81 швейцарських франків, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом 15293,54 швейцарських франків, пеня за прострочення виконання зобовязань за договор 29805,99 грн.

В подальшому банку стало відомо про відчуження предмету іпотеки в процедурі банкротства ФОП ОСОБА_1 без відома та згоди іпотекодержателя Право власності на спірну квартиру набула ОСОБА_4, а згодом, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 Посилаючись на ст. 23 Закону України «Про іпотеку» позивач вимагає звернення стягнення на предмет іпотеки, право на який отримав новий власник, якого суд залучив в якості належного відповідача.

У судовому засіданні представник позивача свої позивні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась про дату і час розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась про дату і час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, просить суд в цій частині відмовити позивачу у задоволенні позову. Представник відповідача ОСОБА_3 посилається на те, що 25.07.2011 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом. На час оформлення договору купівлі-продажу спірна квартира в реєстрі обтяжень не перебувала. Згідно до п .8 ст. 346 ЦК України передбачено, що припинення права власності шляхом звернення стягнення на майно можливе за зобов'язаннями власника. Відповідач ОСОБА_3 не має жодних зобов'язань перед АТ «ОТП Банк», тому вимоги позивача щодо звернення стягнення на майно, яке на законних підставах належить відповідачу є безпідставними. ОСОБА_3 не передавала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру, для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання ОСОБА_1 або іншої особі, не є боржником або майновим поручителем у правовідносинах між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1, тому вона не може вважатися іпотекодавцем в розумінні ст.1 Закону України «Про іпотеку». Перехід права власності на житлові приміщення від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу не може мати передбачених ст. 23 Закону України «Про іпотеку» наслідків для ОСОБА_3, оскільки відповідна норма закону визначає наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи саме від іпотекодавця до правонаступника. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. За таких обставин вимога позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не набуває пріоритету відносно зареєстрованих в законному порядку прав відповідача, як власника вищезазначених житлових приміщень щодо володіння, користування, розпорядження майном.

Окрім цього, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 втратила право власності на спірну квартиру в порядку ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто в порядку виконання рішення суду. Таким чином, ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірної квартири.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.03.2008 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «ОТП Банк» кредитний договір № ML-702/731/2008. В забезпечення виконання кредитного договору між тими самими сторонами укладено договір іпотеки № PML-702/731/2008 від 07 березня 2008 року, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належали їй на праві власності. Для забезпечення виконання зобов?язань по кредитному договору також був укладений договір поруки між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 № SR-702/731/2008 від 07.03.2008 року (далі договір поруки), згідно з яким ОСОБА_2 погодилась забезпечувати повну і своєчасну виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед позивачем по Кредитному договору.

У зв'язку з виникненням заборгованості у ОСОБА_1 з повернення кредиту, ПАТ «ОТП Банк» звернувся із позовом про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог кредитного договору, банк зобовязується надати позичальнику кредит, а позичальник - своєчасно погашати кредит, сплачувати відсотки за користування ним та виконувати інші зобовязання згідно цього договору.

На підставі Договору кредиту, позичальник зобовязаний повернути в повному обсязі суму кредиту з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у терміни визначені договором кредиту.

Суд не може не погодитися з позивачем стосовно того, що отримавши вказані кошти, відповідач ОСОБА_1 взяла на себе певні зобов'язання, а саме: сплачувати суму заборгованості та відсотків за кредитним договором.

Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 виникла перед банком заборгованість у розмірі 1 071 668, 96 грн., з яких: 900 473, 70 грн. - заборгованість за кредитом; 141 389, 27 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 07 вересня 2009 року по 5 травня 2011 року включно; 29 805, 99 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором за період з 07 вересня 2009 року по 27 січня 2010 року включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений термін відповідно до умов договору.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено інше. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 набула право власності на спірні житлові приміщення на підставі договору купівлі продажу від 25.07.2011 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Зазначене підтверджується довідкою КП «Харківське міське БТІ».

Позивач в обґрунтування своїх вимог до ОСОБА_3 посилається на ст. 23 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст.23 цього Закону у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що відчуження спірних житлових приміщень відбулося в процесі ліквідаційної процедури фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в наслідок чого накладені на майно боржника арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном були скасовані.

Відповідно до даних КП «Харківське міське БТІ» встановлено, що право власності на спірні житлові приміщення від ОСОБА_1 перейшло до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, а згодом від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що припинення права власності шляхом звернення стягнення на майно можливе за зобовязанням власника.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд призначає ліквідатора з метою постійного управління майном громадянина підприємця і в такому разі продаж майна громадянина - підприємця здійснюється ліквідатором.

Тобто, відчуження спірних житлових приміщень відбулося примусово, у відповідності з процедурою банкрутства, передбаченої спеціальним законом .

Суд також вважає безпідставним посилання представника позивача на визначені в ст. 23 Закону України «Про заставу» умови відчуження предмету іпотеки лише за умов отримання згоди іпотеко держателя. Відповідне положення закону не стосується випадків відчуження предмету іпотеки у примусовому порядку, визначеного спеціальним законом.

З урахуванням відповідних обставин та аналізу правових норм суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог до ОСОБА_3, яка є добросовісним набувачем, і в задоволені позову в цій частині відмовляє.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку у солідарному порядку слід стягнути судовий збір сплачений за подання позовної заяви останнім в розмірі 1700, 00 грн. та суму сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-218 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ст.ст. 346, 526, 549, 554, 611, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (« 09» серпня ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд. З, кв. 117, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1, паспорт серії НМ №203945, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 грудня 2004р.) та ОСОБА_2 (« 06» березня ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: 61033, м. Харків, вул. Вологодська буд.57, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2, паспорт серії МН № 890489, виданий Київським РВ ГУМВС України в Харківській області 22 березня 2007р.) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код в ЄДРПОУ 21685166) суму заборгованості за кредитним договором № ML-702/731/2008 від 07 березня 2008 року в розмірі 1 071 668, 96 грн., з яких: 900 473, 70 грн. - заборгованість за кредитом; 141 389, 27 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 07 вересня 2009 року по 5 травня 2011 року включно; 29 805, 99 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором за період з 07 вересня 2009 року по 27 січня 2010 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 (« 09» серпня ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 61103, м. Харків, вул. Космонавтів, буд.З, кв. 117, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1, паспорт серії НМ № 203945. виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 04 грудня 2004р.) та ОСОБА_2 (« 06» березня ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: 61033, м. Харків, вул. Вологодська, буд.57, ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2, паспорт серії МН № 890489, виданий Київським РВ ГУМВС України в Харківській області 22 березня 2007р.) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (Україна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код в ЄДРПОУ 21685166) суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та суму сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк» відмовити.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя