Постанова № 35763025, 02.12.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№243/10329/13-а

№2-а/243/273/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого- судді Чернишова Ю.В.

при секретарі- Гречко О.О.

за участі позивача - ОСОБА_1

представника позивача- Горелик Є.Б.

представника відповідача- Галаган К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Слов'янську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання неправомірною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області, про визнання неправомірною бездіяльність відділу державної виконавчої служби , щодо невиконання належним чином своїх службових обовязків та не прийняття вичерпних заходів щодо виконання рішень суду, а також просив зобовязати ВДВС служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області: накласти штраф на боржника, звернутися з поданням до правоохоронних органів про притягнення боржника до відповідальності.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що у 2011році подав до ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції виконавчий лист по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 1412грн. та на відшкодування моральної шкоди 10000грн.. Відповідач тривалий час в порушення передбачених ЗУ «Про виконавче провадження», строків не прийняв всіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду. У жовтні 2013року він звертався зі скаргою до начальника ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції однак йому надали відписку про те , що необхідні заходи здійснювались. Однак виконати рішення суду не можливо. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що порушує його права.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позов підтримали.

Відповідач ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області вимоги не визнало. При цьому представник відповідача в суді ОСОБА_4, послалась на те, що вперше виконавчий лист до ВДВС надійшов у вересні 2011року. За цим виконавчим документом було відкрито виконавче провадження, в ході якого було перевірено майновий стан боржника ОСОБА_2, отримано інформацію з Словянської ОДПІ, ВРЕР м. Словянська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, КП «БТІ». Встановлено, що на праві власності за останнім зареєстровано ? частку житлового будинку , на яку було накладено арешт. В ході примусового виконання, боржником було перераховано 3636,36грн., залишок боргу склав- 7775,70грн.. За місцем мешкання боржника здійснено перевірку та встановлено про відсутність майна. що підлягає опису та арешту в рахунок погашення боргу.

04.05.2012року виконавчий лист повернуто стягувачу.

12.09.2012року позивач повторно подав до виконання виконавчий лист і знову було відкрито виконавче провадження, в ході якого вживались заходи по виявленню майна боржника, однак згідно інформації ОДПІ, інформація про працевлаштування ОСОБА_2 відсутня. Відповідно до компютерного обліку ВРЕВ пр и УДАІ ГУМВС за боржником автотранспортні засоби не зареєстровано. Враховуючи, що залишок боргу ОСОБА_2 складає 7775,70грн., відповідно до ч.7 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника у вигляді ? частки житлового будинку не можливе. Отже дійшовши висновку про відсутність майна на яке можливо звернути стягнення 14.10.2013року державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази. суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.3 КАС України, публічно правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади. Враховуючи виниклі правовідносини, між сторонами, одна з яких є органом виконавчої влади, враховуючи приписи ст.1 ЗУ «Про Державну виконавчу службу», а інша є фізичною особою, що не є на час звернення з позовом стороною виконавчого провадження. Тобто зазначений позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач не оскаржує постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу а оскаржує саме бездіяльність ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції, стосовно невиконання належним чином своїх службових обовязків та не прийняття вичерпних заходів щодо виконання рішень суду.

В суді встановлено, що за заявою ОСОБА_1, який надав ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції виконавчий лист суду №1-253 від 28.07.2011року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11412,06грн., 30.09.2011року було відкрите виконавче провадження по виконанню рішення суду. Зазначене виконавче провадження здійснювалось до 04.05.2012року та постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу. У звязку із повторним зверненням ОСОБА_1, 14.09.2012року знову відкрито виконавче провадження за цим же виконавчим документом. За цим провадження виконавче провадження здійснювалось до 14.10.2013року.

За загальним правилом, відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Звернення до суду мало місце 29.10.2013року, тобто в межах зазначеного строку суд вирішує зазначені вимоги.

Вирішуючи питання про наявність бездіяльності ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції, стосовно невиконання належним чином своїх службових обовязків та не прийняття вичерпних заходів щодо виконання рішень суду, за виконавчим провадження по виконавчому листу №1-253 від 28.07.2011року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 11412,06грн., суд виходить з того, що відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» - Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

3. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 32 зазначеного Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що державний виконавець повинен здійснити передбачені заходи по примусовому виконанню рішення суду у визначеному законом порядку , для чого має право здійснювати наведені дії та вживати відповідні заходи для належного виконання рішення суду.

Такий висновок узгоджується із приписами ст.1 ЗУ «Про державну виконавчу службу», де зазначено , що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, передбачених законом.

ЗУ «Про виконавче провадження» (ст.30) передбачено строки здійснення виконавчого провадження. А саме зазначено, що Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

В суді було досліджено виконавчі провадження за виконавчим листом № 1-253 від 28.07.2011року , №18/251 що здійснювалось з 30.09.2011року по 04.05.2012року та № 152/18 , що здійснювалось з 14.09.2012року по 14.10.2013року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №152/18, останнє було відкрито 14.09.2012року. З матеріалів вбачається , що під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем Молжаніновою Р.М., було здійснено, з метою примусового виконання рішення суду, наступні заходи. 18.09.2012року здійснено запит КП «БТІ» м. Словянськ стосовно надання інформації про наявність зареєстрованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_2. Запит до ВРЕР в м. Словянську при УДАІ ГУМВС України від 18.10.2012року про наявність у боржника транспортних засобів. Електронний запит від 02.10.2012року до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками- юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями. Здійснено виклик , 22.01.2013року боржника ОСОБА_2О до державного виконавця, для сплати боргу на 25.01.2013року. відібрано пояснення боржника від 28.01.2013року.

14.10.2013року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Бездіяльність- це певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, яка вона повинна була і могла виконувати, відповідно до покладених на неї посадових обовязків.

Наказом N 74/5 від 15.12.99 Міністерства Юстиції України, затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій. Зазначена інструкція , як і ЗУ «Про виконавче провадження» є обовязковими для виконання в своїй діяльності державною виконавчою службою та її посадовими особами.

Пунктом 4.1.1. Інструкції, передбачено, що Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії,

спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений

постановою строк.

Матеріали виконавчого провадження не містять даних про здійснення заходів передбачених п.4.1.1 Інструкції. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем не було здійснено виклик боржника для зясування питання про здійснення ним дій для добровільного виконання рішення суду. Такий виклик було здійснено лише 22.01.2013року, хоча як вбачається із постанови про відкриття виконавчого провадження, строк для добровільного виконання рішення суду було встановлено протягом семи днів з дня отримання такої постанови.

Як встановлено в з матеріалів виконавчого провадження №152/18 від 14.09.2012року, державним виконавцем здійснено запити про наявність на праві власності нерухомого майна, наявність зареєстрованих транспортних засобів, наявність про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками- юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями.

Відповідно до п. 5.1.1. Інструкції, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної

податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Наведені вище дії державного виконавця, направлення на виявлення майна боржника, з метою звернення на нього стягнення, свідчать про те, що такі заходи обмежились трьома запитами до КП «БТІ» , ВРЕР в м. Словянську при УДАІ ГУМВС України , ОДПІ м. Словянська.

Всупереч вимогам зазначеної інструкції державним виконавцем не було здійснено інших можливих заходів по виявленню майна боржника, шляхом виявлення йог наявності у поясненнях самого боржника, шляхом запитів до банків, нотаріусів, як то передбачено зазначеною вище інструкцією.

Відповідно до п.5.1.3 Інструкції, у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.

Разом з тим державним виконавцем 28.01.2013року складено акт про відсутність майна боржника, що підлягає опис у та арешту, без врахування приписів передбачених п.5.6.6 Інструкції. Даний акт не містить опису майна. на яке не може бути звернуто стягнення.

Відповідно до п. 7.1.2. Інструкцції, при виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум боргів, що перевищують двох

мінімальних розмірів заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника в банках та інших кредитних установах шляхом проведення запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Матеріали виконавчого провадження №152/18 не містять відомостей, про те, що такі запити в банки та кредитні установи здійснювались державним виконавцем.

ЗУ «Про виконавче провадження» передбачена можливість звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, соціальні виплати та інші доходи боржника. За приписами п.7.3.2. Інструкції, для встановлення таких доходів державний виконавець за заявою стягувача, боржника робить запити у відповідні органи.

В своєму поясненні від 28. 01.2013року, боржник зазначає, що не має постійної роботи, зобовязується здійснювати щомісячні платежі за можливістю.

Разом з тим матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про те, що державним виконавцем зясовувались тимчасові місця роботи боржника та відсутні відомості, про те, де він взагалі працював тимчасово чи постійно, останній не зобовязувався повідомляти ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції про необхідність повідомлення про місця своєї роботи, як то передбачено ч.6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», а державний виконавець не здійснював заходи, для встановлення місця роботи боржника та отримання ним доходів. Також державний виконавець не здійснював заходи по встановленню інших доходів боржника, як то передбачено п.7.3.2 Інструкції, шляхом запитів до відповідних органів, обмежившись лише відомостями Словянської ОДПІ, про відсутність номерів рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками- юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями.

На час здійснення зазначеного виконавчого провадження №152/18 від 14.09.2012року, враховуючи приписи ст. 52 ч.7 ЗУ «Про виконавче провадження», та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012рік» у державного виконавця були відсутні підстави для звернення стягнення на нерухоме майно боржника у вигляді ? частки житлового будинку, що належить йому на праві власності.

Строк з моменту відкриття виконавчого провадження до часу винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, становить один рік. Тобто виконавче провадження здійснювалось вдвічі більше передбачених ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» строків. При цьому здійснені державним виконавцем заходи носили не ефективний характер для виконання обовязку державного виконавця по примусовому виконання рішення суду, враховуючи , що в попередньому виконавчому провадженні малась така ж інформація про наявність майна боржника. Однак інших заходів по виявленню майна та доходів боржника державним виконавцем вжито не було

Таким чином наведені вище обставини, свідчать , що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, не вжив всіх передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі не вчинив виконавчі дії, як то передбачено ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією про проведення виконавчих дій , що свідчить про неналежне виконання службових обовязків державним виконавцем та про його бездіяльність при здійсненні виконавчого провадження №152/18 від 14.09.2012року.

Стосовно інших вимог позивача суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. ( ст. 2 КАС України)

Судом з метою захисту прав позивача, визначено бездіяльність ДВС Словянського міськуправління юстиції , під час виконання фукцій з примусового виконання рішення суду.

Разом з тим ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що права права державного виконавця можуть використовуватись останнім лише під час здійснення виконавчого провадження. Як встановлоено в суді на теперішній час виконавчий лист за яким здійснювалось виконавче провадження повернуто ОСОБА_5 і виконавче провадження не здійснюється, тому вимоги позивача про покладення на відповідача обовязку : накласти штраф на боржника, звернутися з поданням до правоохоронних органів про притягнення боржника до відповідальності, є безпідставними та такими , що не грунтуються на законі. Тому в іншій частині вимоги позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Закону України «Про Державний бюджет України на 2012рік», «Про Державний бюджет України на 2013рік», ст.99,100, 159, 161,162,163, 181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області, щодо не прийняття вичерпних заходів щодо примусового виконання рішення суду за виконавчим листом №1-253 від 28.07.2011року, про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1.

В іншій частині вимог в задоволенні відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Текст повної постанови складено 4 грудня 2013 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_6