Рішення № 35762551, 26.11.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/5906/2012

Провадження № 2/265/1301/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

при секретарі Хайтуловій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

26 червня 2012 року представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до відповідачів про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 23 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником всіх прав та зобовязань якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №700006041 (далі за текстом Кредитний договір), згідно з умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 18270,90 доларів США з процентною ставкою 13,50 % річних та остаточною датою повернення 24 квітня 2015 року, для придбання транспортного засобу. У відповідності до умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобовязався повертати кредит періодичними платежами, сума і строк яких визначені Графіком, що додавався до Кредитного договору, сплатити проценти та комісії за кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Забезпечення виконання зобовязань останнього за Кредитним договором є порука ОСОБА_2, згідно із укладеним 23 квітня 2008 року договором поруки №700006041-П, відповідно до якого остання взяла на себе відповідальність по зобовязанням ОСОБА_1 у випадку невиконання або неналежного виконання ним грошових зобовязань за Кредитним договором. На протязі тривалого часу свої зобовязання за Кредитним договором ОСОБА_1 не виконує, чим порушує порядок та строки повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом. У звязку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань, заборгованість за кредитним договором станом на 24 квітня 2012 року складає 163385,10 гривень та складається з: заборгованості за тілом кредиту 14452,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 квітня 2012 року еквівалентно 115443,75 гривень; відсотки 1826,56 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 квітня 2012 року еквівалентно 14590,05 гривень; пеня 37957,57 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 квітня 2012 року еквівалентно 303193,68 гривень, з якої позивач просить стягнути 11 % від загальної суми пені, тобто 33351,30 гривень. Представник позивача просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ «Альфа-Банк» вказану суму заборгованості та витрати по оплаті судового збору, повязані із зверненням до суду з зазначеним позовом в сумі 1633,85 грн.

Рішенням суду від 09 серпня 2012 року, постановленим в заочному порядку, позовні вимоги були задоволені, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заборгованість за кредитним договором №700006041 від 23 квітня 2008 року на загальну суму 163471 гривень 34 копійки та витрати по сплаті судового збору в сумі 1633 (одна тисяча шістсот тридцять три) гривень 85 копійок, а всього 165105 гривень 19 копійок.

Ухвалою суду від 08 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_1 зазначене заочне рішення було скасовано.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють на підставі довіреності, позовні вимоги підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначили, що 07 жовтня 2009 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 квітня 2008 року заборгованості на загальну суму 177391,47 гривень, та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет застави автомобіль Nissan Tiida, 2007 року випуску. Вказаний автомобіль було продано банком, та грошові кошти за його продаж були відраховані із заборгованості відповідача ОСОБА_1 Однак решта заборгованості погашена не була, у звязку з чим предявлено позов. Просили позовні вимоги задовольнити. Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що автомобіль було продано банком і грошова сума у розмірі 85090 гривень 89 копійок була виключена із нарахованої заборгованості, в решті частини стягнутої судовим наказом суми, виконавче провадження, закрито. Зазначив, що поручителю ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредиту було надіслано 28 травня 2012 року. Крім зазначеної вимоги більш вимог до неї банком не предявлялося.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не зявилися, надали заяву з проханням розглядати справу в їх відсутності, позовні вимоги не визнають.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_5, діюча на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги не визнала та пояснила, що у відповідача ОСОБА_1 дійсно виникла заборгованість за кредитним договором укладеним із позивачем. За вказаною заборгованістю було постановлено судовий наказ від 07 жовтня 2009 року, відповідно до якого з відповідача стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитною угодою у сумі 177391,47 гривен. 12 травня 2011 року відповідачем в рахунок добровільного погашення суми заборгованості за кредитним договором було передано банку автомобіль, що знаходився у залогу в забезпечення зобовязань за зазначеною кредитною угодою. У звязку з передачею автомобіля в рахунок погашення заборгованості, банк надав заяву з проханням повернути виконавчий документ, оскільки боржник не має невиконаних зобовязань перед банком. З підстав наведеного вважає, що позивач не має права щодо повторного звернення до суду із позовними вимогами щодо стягнення заборгованості до відповідача ОСОБА_1 Також вважає, що немає підстав щодо стягнення кредитної заборгованості з відповідачки ОСОБА_2, оскільки поруку припинено відповідно до ч.4 ст.559 ГК України, у звязку із не предявленням вимоги до останньої у шестимісячний строк.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно витягу із статуту Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (Протокол №4/2012 від 29 жовтня 2010 року), погодженого з НБУ 26 листопада 2010 року, зареєстрованого 02 грудня 2010 року за №10741050018003231, ПАТ «Альфа-Банк» є правонаступником усіх прав і зобовязань Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» (а.с. 23, 24).

23 квітня 2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №700006041 (далі за текстом Кредитний договір), згідно з умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 18270,90 доларів США з процентною ставкою 13,50 % річних та остаточною датою повернення 24 квітня 2015 року, для придбання транспортного засобу. У відповідності до умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобовязався повертати кредит періодичними платежами, сума і строк яких визначені Графіком, що додавався до Кредитного договору, сплатити проценти та комісії за кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором (а.с. 5-10).

Згідно з п.6.1 Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків у разі затримання плати позичальником частини кредиту та/або відсотків не строк більше одного календарного місяця або у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх грошових зобовязань за Кредитним договором.

Одночасно, тобто 23 квітня 2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №700006041-П, відповідно до умов якого остання взяла на себе відповідальність по зобовязанням ОСОБА_1 у випадку невиконання або неналежного виконання ним грошових зобовязань за Кредитним договором (а.с. 13).

Відповідно до п.3.1. Договору поруки, ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед ПАТ «Альфа-Банк» і у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 грошових зобовязань за Кредитним договором. Зокрема, ОСОБА_2 відповідає по зобовязанням в повному обсязі, тобто повернення кредиту, виплата відсотків за його користування, відшкодування збитків завданих Кредитору при порушенні умов Кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, в перерахунку у національну валюту за курсом НБУ станом на 24 квітня 2012 року (де 100 доларів США 798,77 гривень), загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 163385,10 гривень та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14452,69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 24 квітня 2012 року дорівнює 115443,75 гривень;

- відсотків в розмірі 1826,56 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 24 квітня 2012 року дорівнює 14590,05 гривень;

- пені в розмірі 37957,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 24 квітня 2012 року дорівнює 303193,68 гривень, з якої позивач, користуюсь своїми процесуальними правами, просить стягнути 11 % від загальної суми пені, що у грошовому еквіваленті становить 33351,30 гривень (а.с. 19-22).

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Виходячи з положень Пленуму та зі змісту позовної заяви, в якій позивач просить стягнути з відповідачів суму боргу за Кредитним договором, за яким були надані долари США, в державній валюті, розраховуючи курс долару США по відношенню до державної валюти української гривні станом на 24 квітня 2012 року, суд вважає за доцільне вирішити питання про стягнення суми боргу за вказаним Кредитним договором розраховуючи курс долару США по відношенню до державної валюти української гривні на день ухвалення рішення.

Однак, з урахуванням того, що позивач просить стягнути з відповідачів 11 % від загальної суми пені в розмірі 37957,57 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 24 квітня 2012 року дорівнює 303193,68 гривень, що у грошовому еквіваленті становить 33351,30 гривень, суд вважає за необхідне не застосовувати вищенаведений перерахунок пені, розраховуючи курс долару США по відношенню до державної валюти на день ухвалення рішення, а стягнути заявлену позивачем суму, а саме: 33351,30 гривень.

Станом на 26 листопада 2013 року, тобто на день ухвалення рішення, курс долара США по відношенню до державної валюти української гривні, становить: за 100 доларів США 799,30 українських гривень.

Таким чином, загальна заборгованість за Кредитним договором на день постановлення рішення становить 163471,34 гривень та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14452,69 доларів США, що еквівалентно 115520,35 гривень;

- відсотків в розмірі 1826,56 доларів США, що еквівалентно 14599,69 гривень;

- пені в розмірі 33351,30 гривень.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тому належним виконанням зобовязань за Кредитним договором є оплата кредиту, відсотків, комісії в тому розмірі, в ті терміни, і в тій валюті, як було передбачено договором.

Згідно п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст.549 ЦК України боржник у разі порушення ним зобовязання повинен сплатити кредитору неустойку (штраф), розмір якої згідно ч.2 ст.551 ЦК України може бути встановлений договором. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Свої зобовязання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів та інших платежів відповідач не виконав у повному обсязі, у звязку з чим станом на 24 квітня 2012 року заборгованість складає 163385,10 гривень.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Альфа-Банк» 06 жовтня 2009 року звертався до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тим же кредитним договором від 23.04.2008 року, що утворилась станом на час звернення із заявою, тобто на 06 жовтня 2009 року та становить: за кредитом 134066,75 гривень, по процентам 16591,13 гривень, пені в сумі 26733,59 гривень (а.с. 113-120).

На підставі даної заяви згідно судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2009 року з ОСОБА_1Г на користь ПАТ «Альфа-Банк» було стягнуто заборгованість у сумі 177391,47 гривень. Судовий наказ набрав чинності 11 листопада 2009 року (а.с. 107-112).

Згідно даних Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ від 17 липня 2013 року, на виконанні перебував виконавчий документ № 2н-245 від 07 жовтня 2009 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» за кредитом суми боргу в розмірі 177391,47 гривень. 21 червня 2012 року згідно п.4 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ було повернуто до ПАТ «Альфа-Банк», у звязку з тим, що стягувач не здійснює авансування витрат на організацією та проведення виконавчих дій (а.с. 98).

Як вбачається з пояснень представника позивача, а також відповідно до довідки-рахунку та квитанцій від 19 серпня 2011 року, відбувся продаж залогового автомобіля, в наслідок чого грошова сума у розмірі 85090 гривень 89 копійок була зарахована в рахунок погашення заборгованості за судовим наказом, у звязку з чим до розрахунку заборгованості наданого в обґрунтування позовних вимог включена сума, що вже була стягнута за судовим наказом, але вже з вирахуванням погашеної суми отриманої від продажу автомобіля, та становить 92300,58 гривень (177391,47 гривень 85090,89 гривень = 92300,58 гривень).

З урахуванням наведеного, стягнута сума боргу за судовим наказом не може бути повторно стягнута з відповідача на користь позивача, у звязку з чим провадження по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, що утворилась станом на 06 жовтня 2009 року у розмірі 92300 гривень 58 копійок, на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України підлягає закриттю, оскільки є таке, що набрало законної сили судове рішення, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість, яка утворилася за період з 06 жовтня 2009 року станом на 24 квітня 2012 року, у сумі 71084 гривень 52 копійки.

Позовні вимоги в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з відповідачки ОСОБА_2 на думку суду не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору поруки № від 23 квітня 2008 року, ОСОБА_2 поручилась перед ПАТ «Альфа-Банк» за виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 квітня 2008 року в повному обсязі, включаючи вимоги за основним зобовязанням, сплату відсотків за користування кредитом та штрафними санкціями та витратами, які поніс Банк, у звязку з неналежним виконанням умов кредитного договору позичальником (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, 28 травня 2012 року у звязку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобовязань за кредитним договором, Банком була направлена письмова вимога до позичальника та до поручителя щодо дострокового повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів від дати отримання цієї вимоги (а.с. 15).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до пункту 6 розділу другого кредитного договору від 23 квітня 2008 року, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань з повернення кредиту за договором у випадку порушення зобовязання щодо сплати частини кредиту.

Банк зазначене право використав та 06 жовтня 2009 року звернувся до суду з заявою про дострокове стягнення з ОСОБА_1 усієї суми кредиту, на підставі якої було винесене судовий наказ 07 жовтня 2009 року.

Отже, у боржника виникло зобовязання щодо дострокового повернення суми боргу у повному обсязі з моменту набрання чинності судового наказу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області, тобто з 11 листопада 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, поручителю ОСОБА_2 була направлена Банком єдина вимога щодо виконання зобовязань за кредитною угодою 28 травня 2012 року, тобто у строк що перебільшує шість місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязані дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами відповідно до ч.1 ст.252 ЦК України.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який зазначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

В договорі поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки пунктом 6.3 цього договору встановлено, що вона діє до повного виконання зобовязань боржника за основним договором.

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобовязань боржника не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки у розумінні ст..251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. З підстав наведеного суд вважає, що поруку припинено на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, а відповідно, відсутні підстави для солідарного стягнення заборгованості з поручителя.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору, сплачені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 710 гривень 84 копійки.

На підставі ст.ст. 192, 258, 526, 530, 533, 543, 549, 551, 553-554, 559, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 197, 209, 212, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2008 року, що утворилася станом на 06 жовтня 2009 року, у розмірі 92300 гривень 58 копійок, - закрити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2008 року, що утворилася за період з 06 жовтня 2009 року станом на 24 квітня 2012 року, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок №4/6 (п/р 37396000000004 МФО 300346 ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №700006041 від 23 квітня 2008 року на загальну суму 71084 гривень 52 копійки та витрати по сплаті судового збору в сумі 710 гривень 84 копійки, а всього 71795 (сімдесят одна тисяча сімсот девяноста пять) гривень 36 копійок.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 квітня 2008 року, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяТ.С. Адамова