Рішення № 35759892, 28.11.2013, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1683/13-ц

провадження № 2/179/593/13

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Новік Д.І.

при секретарі Кривошлик І.Ю.

за участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості по договору кредиту, посилаючись на те, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №02007711946, відповідно до умов якого ТОВ «ПростоФінанс» надав відповідачеві, як позичальнику, кредитні кошти у сумі 124 420 гривень 00 копійок, а відповідач ОСОБА_3 зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за його користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього графіком платежів. 18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (надалі договір відступлення), відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні Ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору відступлення. Таким чином, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02007711946 від 20 грудня 2007 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (надалі позивач). Відповідно до зазначеного договору відступлення, сторони свої зобов'язання повністю виконали ТОВ «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору відступлення. Первинний кредитор ТОВ «ПростоФінанс» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві ОСОБА_3, кредит у сумі 124 420 гривень 00 копійок. Відповідно до умов кредитного договору та договору відступлення, позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору. У порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10 липня 2013 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 73 819 гривень 27 копійок, по відсотках 17 014 гривень 87 копійок, заборгованості за комісією 4 603 гривні 54 копійки, неустойки (штрафу) 18 924 гривні 66 копійок, а всього 114 362 гривні 34 копійки, що підтверджується розрахунком заборгованості. В звязку з врегулюванням спору в досудовому порядку відповідач письмово повідомлявся про необхідність сплати заборгованість за кредитним договором, однак жодних дій на погашення заборгованості від нього не відбулось, тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 114 362 гривні 34 копійки та сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1143 гривні 62 копійки.

У судове засіданні представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності № ДВК 135 від 01.02.2013 року (а.с. 70), не з'явився, до суду надано заяву (а.с. 69), згідно якої просить справу розглядати в його відсутність на підставі наявних у справі доказів, підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві і просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 27.08.2012 року (а.с. 31) в судове засідання з`явився, позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення проти позову (а.с. 54-56), просив в задоволені позову відмовити з підстав вказаних в його запереченнях та застосувати строк позовної давності, надавши суду відповідну письмову заяву від відповідача ОСОБА_3 (а.с. 57).

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між 20 грудня 2007 року між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» та відповідачем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-10) було укладено кредитний договір №02007711946 (а.с. 4-6), відповідно до умов якого ТОВ «ПростоФінанс» надав відповідачеві в строк до 10 гривня 2012 року (п. 1.1. договору), як позичальнику, кредитні кошти у сумі 124 420 гривень 00 копійок для придбання останнім автомобіля (п. 1.2 договору), а відповідач ОСОБА_3 зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за його користування, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього графіком платежів (а.с. 7).

18 травня 2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та позивачем ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с. 16, 17) було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (надалі договір відступлення) (а.с. 11-15, 51), відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ПростоФінанс», а ТОВ «ПростоФінанс» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні Ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору відступлення (а.с. 18), та відповідно витягу з вказаного додатку і вимог до відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № 02007711946.

Таким чином, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № 02007711946 від 20 грудня 2007 року позивачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи».

Відповідно до зазначеного договору відступлення, сторони свої зобов'язання повністю виконали ТОВ «Кредитні Ініціативи» передало грошові кошти, а ТОВ «ПростоФінанс» відступило свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору відступлення.

Первинний кредитор ТОВ «ПростоФінанс» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві ОСОБА_3 кредитні кошти у сумі 124 420 гривень 00 копійок та вказані обставини представником відповідача в судовому засіданні були визнані та не оспорювались, тому доказуванню відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають.

Відповідно до умов кредитного договору та договору відступлення, позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору.

У порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10 липня 2013 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 73 819 гривень 27 копійок, по відсотках 17 014 гривень 87 копійок, заборгованості за комісією 4 603 гривні 54 копійки, неустойки (штрафу) 18 924 гривні 66 копійок, а всього 114 362 гривні 34 копійки, що підтверджується наданим до позовної заяви розрахунком заборгованості (а.с. 19).

З метою врегулюванням спору в досудовому порядку відповідач належним чином, письмово листом від 25 липня 2013 року повідомлявся про необхідність сплати заборгованість за кредитним договором (а.с. 20-21), однак жодних дій на погашення заборгованості з 13 березня 2012 року не відбулось (а.с. 64), відповідно до наданої представником позивача довідки про грошові надходження за кредитним договором.

В судовому засіданні представником позивача надано розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 10 жовтня 2013 року (а.с. 65), яка складає 117 042 гривні 45 копійок, однак представником позивача позовні вимоги в частині стягнення саме такої суми з відповідача не уточнювались, тому суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням юридичної особи (позовною заявою), поданою відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 114 362 гривні 34 копійки та сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1143 гривні 62 копійки (а.с. 1, 2-3).

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобовязання та сплата неустойки.

Статтею 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних з грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

У відповідності до ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Згідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено факт несвоєчасного погашення заборгованості по даному кредитному договору відповідачем ОСОБА_3 та повідомлення його належним чином про зміну сторін у зобовязанні за кредитним договором та необхідності погашення ним заборгованості саме ТОВ «Кредитні ініціативи».

Що стосується застосування строку позовної давності, про який заявлено представником відповідача, суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено при звернені до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, при цьому відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, при цьому якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд, приймає до уваги той факт, що відповідно до п. 1.1 кредитного договору від 20 грудня 2007 року, укладеного між ТОВ «ПростоФінанс» та відповідачем ОСОБА_3, встановлено термін виконання зобовязання (строк дії договору) як 10 грудня 2012 року, а з позовом позивач звернувся до суду 19 серпня 2013 року, згідно відмітки поштамту на конверті (а.с. 24), тобто строк позовної давності для звернення до суду з позовною заявою не пропущений, що також підтверджується приведеними вище та встановленими в судовому засіданні обставинами.

У зв'язку з чим, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що строк для подання позову до суду не був пропущений позивачем і тому не вбачається його застосування для відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», яке є належним позивачем при розгляді даної цивільної справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді справи, у їх сукупності, вислухавши пояснення представника відповідача та аналізуючи приведені норми законодавства щодо їх застосування до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3 порушив зобовязання за умовами кредитного договору щодо його належного та вчасного виконання та строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущений.

В звязку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі саме 114 362 гривні 34 копійки, як заявлено в позовній заяві, та відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 1143 гривні 62 копійки, сплачений при подачі позову.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених позивачем вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 512-514, 516-518, 525, 526, 549, 550, 611, 624, 625, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082, 1084 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 58-61, 88, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001, адреса 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 14) суму заборгованості за кредитом в розмірі 114 362 гривні 34 копійки (сто чотирнадцять тисяч триста шістдесят дві гривні тридцять чотири копійки) та сплачений судовий збір при подачі позову в розмірі 1143 гривні 62 копійки (одну тисячу сто сорок три гривні шістдесят дві копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Новік Д.І.