Рішення № 35758978, 11.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14686/13-ц

Провадження №2/761/5981/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Білошапка Ю.О., Ковальові О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

В червні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» про стягнення страхового відшкодування. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до полісу обов'язкового страхування № АА 1095860 від 03.02.2011 року укладеного між ним та відповідачем, був застрахований його автомобіль «Субару», державний номер НОМЕР_1. 15.10.2011 року він керуючи автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 Вироком Шевченківського районного суду м. Києва його було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України та вирішено стягнути з нього на користь потерпілого ОСОБА_2 - 17 500,59 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та компенсацію в розмірі 5 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди. Для якнайшвидшого відшкодування шкоди потерпілому він звернувся до відповідача з заявою про надання згоди на виплату відшкодування матеріальної та моральної шкоди з подальшою зворотною компенсацією на його користь. 10.09.2012 року він повідомив відповідача про сплату ним на користь відповідача матеріального та морального збитку в загальному розмірі 22 500,59 грн., однак зворотної компенсації, а ні відповіді від відповідача не одержав. Вважає, що такі дії відповідача порушують його права як страхувальника, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь 22 500,59 грн. страхового відшкодування, 5 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати у справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зокрема зазначив, що оскільки законом не передбачено виплату коштів своєму страхувальнику, а тому страхова компанія не має правових підстав для виплати страхового відшкодування. Вважає позов безпідставним, вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В подальшому представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с.28), а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2011 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 - в рахунок відшкодування шкоди 17 500,59 грн. та компенсацію відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. (а.с. 6-8).

Згідно з вимогами ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Даним вироком встановлено, що внаслідок проявленої з боку водія ОСОБА_1 злочинної необережності, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

На момент події цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «Просто-страхування», що підтверджується страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 1095860 від 03 лютого 2011 року. (а.с.5)

17.07.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Просто-страхування» з заявою про надання згоди на виплату ним постраждалому, ОСОБА_2, особисто з подальшою зворотною компенсацією на його користь, страховою компанією ПрАТ «Просто-страхування» виплат: матеріальної шкоди в розмірі 17 500,59 грн., та моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. (а.с.9)

Листами від 24 липня 2012 року та 22 серпня 2012 року у відповідь на заяву від 17 липня 2012 року, відповідач зазначив, що оскільки існує рішення суду, яке набрало законної сили та яким постановлено стягнути матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_1, тому АТ «Просто-страхування» не має підстав для задоволення заяви від 17.07.2012 року (а.с. 24).

Як вбачається з матеріалів справи 10 вересня 2012 року ОСОБА_1 повідомив відповідача, що 07.09.2012 року готівковим розрахунком сплатив потерпілому ОСОБА_2 суми матеріального збитку в розмірі 17 000,59 грн. та морального збитку в розмірі 5 000,00 грн. (а.с.10). Разом з тим відповідачем не було в повернуто сплачені позивачем кошти.

Посилання відповідача на те, що завдану шкоду повинен відшкодовувати саме ОСОБА_1, оскільки вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року на нього було покладено обов'язок відшкодувати шкоду потерпілому, суд не приймає до уваги виходячи з такого.

На момент скоєння ДТП між ОСОБА_1 та ПрАТ «Просто-страхування» існували правовідносини, що виникли на підставі укладеного між ними полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 1095860. Таким чином на момент скоєння ДТП у сторін були наявні взаємні права та обов'язки, передбачені Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», редакція яких діяли на момент укладення полісу та скоєння ДТП.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином до правовідносин, що виникли між сторонами слід застосовувати Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакція від 18.09.2011 року), що діяв на момент скоєння ДТП - 15.10.2011 року.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакція від 18.09.2011 року), виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а МТСБУ компенсує витрати особи, звільненої від цього виду обов'язкового страхування на підставі пункту 13.1 статті 13 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за умови, що такі витрати здійснюються за згодою страховика (МТСБУ). У компенсації витрат може бути відмовлено повністю або частково, якщо такі витрати здійснені без попереднього погодження із страховиком (МТСБУ).

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або іншої особи, визначеної договором) і страхового акта аварійного сертифіката.

Таким чином, у відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання, яке відповідно до ч. 3 тієї ж статті має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «Субару», державний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «Просто -страхування» на підставі страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА 1095860 від 03 лютого 2011 року, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого в розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивач необхідно стягнути компенсацію за відшкодовану позивачем шкоду потерпілому в розмірі: 17 500,59 грн. - матеріальна шкода та 5 000,00 грн. - моральна шкода, а всього 22 500,00 грн.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн., суд вважає що вони підлягають до задоволення з огляду на таке.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакція від 18.09.2011р.), потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого (п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакція від 18.09.2011р.).

Оскільки страховик встановив вищі ліміти, тому розрахунок 5 відсотків необхідно проводити відносно суми, яку страховик зазначив у полісі, а саме ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю (на одного потерпілого) встановлену в сумі 100 000,00 грн.

ОСОБА_1 зазнав значних моральних страждань пов'язаних з необхідністю доводити своє право в суді, незважаючи на те, що він намагався врегулювати дане питання в позасудовому порядку.

Таким чином, сума відшкодування моральної шкоди є обргунтованою та становить 5 000,00 грн. (100 000,00 грн. * 5%).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з ПрАТ «Просто-Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 22500,00 грн., моральне відшкодування в розмірі 5000,00 грн.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ «Просто-Страхування» на користь позивача 275,01 грн. судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 998, 526 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (ЄДРПОУ 24745673 на користь ОСОБА_1 (і/н НОМЕР_2) страхове відшкодування в розмірі 22500,00 грн., моральне відшкодування в розмірі 5000,00 грн., судовий збір 275,01 грн., а всього 27500 (двадцять сім тисяч п'ятсот) грн.01 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: