Постанова № 35757466, 18.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6695/13-a

категорія 8.2

18 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гуріна Д.М.,

секретар Галайба І.Б.,

за участю: представника позивача - Кобилинського П.І.,

представника відповідача - Гарькавого М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

30 вересня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Ємільчинське лісове господарство" із позовом (далі - ДП "Ємільчинське лісове господарство") із позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів України у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2013 року №00005152200 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 629171 грн 00 коп. та №00005162200 про збільшення відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку на суму 449409 грн 00 коп.

У позовній заяві ДП "Ємільчинське лісове господарство" вказало, що Новоград-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Ємільчинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №354/22-00/00991829 від 29 серпня 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 18 вересня 2013 року №00005152200 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток державних підприємств в сумі 629171 грн 00 коп. з яких 503337 грн 00 коп. основний платіж та 125834 грн 00 коп. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 18 вересня 2013 року №00005162200, яким збільшено відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку на суму 449409 грн 00 коп. Просить визнати протиправними та скасувати в повному розмірі прийняті Новоград-Волинською ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року №00005152200 та №00005162200.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити. 30 вересня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Ємільчинське лісове господарство» (далі - ДП «Ємільчинське лісове господарство») із позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів України у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2013 року №00005152200 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 629171 грн 00 коп. та №00005162200 про збільшення відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку на суму 449409 грн 00 коп.

У позовній заяві ДП «Ємільчинське лісове господарство» вказало, що Новоград-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Ємільчинське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №354/22-00/00991829 від 29 серпня 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки Новоград-Волинською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18 вересня 2013 року №00005152200 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток державних підприємств в сумі 629171 грн 00 коп. з яких 503337 грн 00 коп. основний платіж та 125834 грн 00 коп. - штрафні санкції; та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18 вересня 2013 року №00005162200, яким збільшено відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку на суму 449409 грн 00 коп. Просить визнати протиправними та скасувати в повному розмірі прийняті Новоград-Волинською ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року №00005152200 та №00005162200.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З 1 серпня 2013 року до 21 серпня 2013 року посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Ємільчинське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року. (а.с. 15).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 29 серпня 2013 року №354/22-00/00991829 у якому зафіксовано порушення пункту 138.4 статті 138 підпунктів 139.1.5, 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податку на прибуток в сумі 503337 грн 00 коп. за 2012 рік.; пункту 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 29 Бюджетного кодексу України, в результаті чого донараховано частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету у сумі 359527 грн 00 коп. за 2012 рік; пункту 2.11, пункту 3.1 та пункту 3.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637), проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа на загальну суму 11000 грн 00 коп.; пункту 2.3, пункту 2.8, пункту 2.9, пункту 3.5 Положення №637, здійснення розрахунків з перевищенням встановленої граничної суми готівкового розрахунку «у розмірі 10000 грн 00 коп.» одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами; пункту 51.1 статті 51, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 24 грудня 2010 року №1020, а саме за подання з помилками (не включенням сум виплачених благодійних допомог) податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 1-4 квартали 2012 року; пункту 169.1.2 та пункту 169.4.11 статті 169; підпункту 164.2.17 статті 164; підпункту 164.2.1 статті 164 та підпункту 165.1.9 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 2122 грн 34 коп. за перевіряємий період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року. (а.с. 15-59).

На підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 29 серпня 2013 року №354/22-00/00991829, за порушення викладені в пунктах 1, 2 висновку акту перевірки, а саме: за порушення пункту 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.5, 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 29 Бюджетного кодексу України Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 18 вересня 2013 року №00005152200 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток державних підприємств в сумі 629171 грн 00 коп. з яких 503337 грн 00 коп. основний платіж та 125834 грн 00 коп. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18 вересня 2013 року №00005162200, яким збільшено відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку на суму 449409 грн 00 коп. (а.с. 11-12).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що не погоджується з висновками податкового органу виходячи з підстав викладених у позовній заяві. Стосовно завищення собівартості придбаних та реалізованих товарів на вартість лісокультурних робіт у сумі 898844 грн 00 коп. пояснив, що позивач є лісогосподарським підприємством і відповідно до статуту здійснює свою діяльність в галузі не сільськогосподарського, а лісового господарства. Це види діяльності, що визначаються класами 02.1 - 02.4 розділу 02 «Лісове господарство та лісозаготівлі» Класифікації видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2010, що була затверджена наказом Держтехспоживзахисту України від 29 листопада 2010 року №530 і введена в дію з 1 січня 2012 року. Стосовно собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, представник позивача вважає, що ДП «Ємільчинське лісове господарство» правомірно включило до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати по вирощуванню посадкового матеріалу в сумі 948098 грн 00 коп., оскільки витрати по лісовому господарству (в тому числі і витрати на вирощування посадкового матеріалу для здійснення посадки лісу) відносяться до витрат по основному виробництву та до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів, а не до складу вартості біологічних активів. Стосовно відсутності коригування витрат на придбання товарів (робіт, послуг), основних засобів та нематеріальних активів (з відповідним коригуванням амортизації) на суму проведеного річного перерахунку податку на додану вартість, представник позивача зазначає, що посадовими особами відповідача в акті перевірки не було зазначено на підставі яких первинних чи інших документів було встановлено таке завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг). На думку представника позивача твердження перевіряючих щодо завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 1200000 грн 00 коп. є безпідставними, оскільки позивачем навпаки було занижено свої податкові витрати на суму 230814 грн та не було збільшено вартість відповідних об'єктів основних засобів на суму 9247 грн 00 коп. у результаті позивачем сплачено податок на прибуток за 2012 рік в більшій сумі. Стосовно висновків податкового органу щодо завищення показника за рядком 05.1 Декларації за 2012 рік «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на вартість витрат по капітальному будівництву лісової дороги в сумі 298000 грн 00 коп. представник позивача пояснив, що такі висновки є помилковими, оскільки такі витрати станом на 1 січня 2013 року рахуються як незавершене будівництво у складі залишку бухгалтерського рахунку 232 та, в подальшому, після завершення будівництва, сформують первісну вартість об'єкта основних засобів «Дорога».

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні оскільки прийняті податковим органом рішення відповідають вимогам чинного законодавства та є правомірними з підстав, викладених у письмових запереченнях. (а.с.176-177). Пояснив, що перевіркою ДП «Ємільчинське лісове господарство» встановлено завищення витрат на суму 2396844 грн 00 коп., оскільки ДП «Ємільчинське лісове господарство» проводило комплекс лісокультурних робіт (вирощування посадкового матеріалу для посадки лісу, посадка лісу та проведення догляду за лісовими культурами, підготовку ґрунту під розсадники та інше), витрати по проведенню яких включено ним до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) до декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік. На думку податкового органу витрати на придбання та формування довгострокових біологічних активів відображаються в обліку капітальних інвестицій за дебетом субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів». Оприбутковують довгострокові біологічні актини записом за дебетом рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи» і кредитом субрахунку 155 на підставі актів і документів з придбання активів. Тобто такі витрати мають відноситись не до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), а до витрат на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності. Крім того перевіркою встановлено, що ДП «Ємільчинське лісове господарство» за результатами діяльності за 2012 рік проводило коригування витрат на придбання товарів (робіт, послуг), основних засобів та нематеріальних активів, що враховувались при визначенні податку на прибуток. Податковим кодексом України передбачено, якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг, а також перерахунок частки використання необоротних активів за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання, в оподатковуваних операціях виходячи фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, то у звітному періоді, в якому проведено такий перерахунок, на суму і зменшеного (збільшеного) податкового кредиту такий платник має відкоригувати витрати на придбання товарів (робіт, послуг), основних засобів та нематеріальних активів (з відповідним коригуванням амортизації), що враховувались при визначенні податку па прибуток. При перевірці встановлено завищення ДП «Ємільчинське лісове господарство» показників рядка 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму частки податку на додану вартість в розмірі 1200000 грн 00 коп. за 2012 рік. В ході перевірки було встановлено також, що позивач здійснює капітальне будівництво лісової дороги. Представником відповідача у судовому засіданні зазначено, що відповідно до вимог податкового законодавства не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації, а саме: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами); витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі втрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів.

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року №00005152200 про визначення додаткового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 629171 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

В акті перевірки посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ зазначено, що на порушення пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України ДП «Ємільчинське лісове господарство» було завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів на вартість лісокультурних робіт за 2012 рік у сумі 898844 грн 00 коп. (а.с. 22). Оскільки витрати на проведення лісокультурних робіт є витратами на створення довгострокових біологічних активів, а бухгалтерський облік таких активів має здійснюватись з застосуванням норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року N790, внаслідок чого такі витрати мають відноситись не до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), а до витрат на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року №790, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 року за №1456/11736 норми Положення (стандарту) 30 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) щодо сільськогосподарської діяльності.

Відповідно до пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» положення (стандарт) 30 не поширюється на сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання; продукти переробки сільськогосподарської продукції, біологічні активи, не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю. Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції наведені в додатку до Положення (стандарту) 30.

Тобто, дане положення розповсюджується на сільськогосподарські підприємства.

Позивач є лісогосподарським підприємством і відповідно до статуту (а.с. 166-175) здійснює свою діяльність в галузі не сільськогосподарського, а лісового господарства (а.с. 167), що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 163-165), у якому за даними органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік, основним видом діяльності є 02.20 Лісозаготівлі (а.с. 164).

Таким чином Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» не може поширюватися на Державне підприємство «Ємільчинське лісове господарство», оскільки воно не займається сільськогосподарською діяльністю.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При плануванні, обліку, калькулюванні собівартості лісогосподарської продукції, промислової продукції лісозаготівель, лісохімії, деревообробки, включаючи лісопиляння, а також робіт і послуг промислового характеру підприємствами лісового господарства в перевіреному періоді застосовувались положення «Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України» (далі - Інструкція №72), затвердженої наказом Міністерства лісового господарства України від 17 липня 1996 року №72.

Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 10 Інструкції №72 залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво лісогосподарського підприємства поділяється на: основне, допоміжне і непромислове господарство. До основного виробництва належить: штучне лісовідновлення; лісорозведення на землях, непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо); полезахисне лісорозведення (за договорами); створення лісонасіннєвої бази (лісонасінних плантацій, ділянок); лісогосподарські заходи по формуванню високопродуктивних насаджень; будівництво доріг лісогосподарського призначення; гідролісомеліорація і лісоосушення; заготівля лісового насіння; лісогосподарські заходи, включаючи послуги по охороні і відтворенню диких тварин; природне лісовідновлення; охорона лісів від пошкоджень, самовільних порубок тощо; заходи по захисту лісів від шкідників і хвороб; заходи по охороні лісів від пожеж; лісозаготівлі на лісосіках головного користування; інші виробництва (деревообробка, лісохімія, видобуток живиці, виробництво товарів з відходів, виробництво консервів, побічне користування і сільське господарство). До допоміжного виробництва належить: виробництво теплової енергії; утримання електроенергетичного господарства; ремонтно-механічні майстерні; утримання і експлуатація авто-тракторного парку, гужового транспорту; утримання лісовозних доріг та доріг лісогосподарського призначення; утримання і експлуатація спеціальних машин; промислове водопостачання; утримання і експлуатація залізничного транспорту; утримання і експлуатація навантажувально-розвантажувальних і інших механізмів на нижніх складах; утримання і експлуатація лісопильних і шпалопильних верстатів; утримання і експлуатація деревообробних верстатів і механізмів; експлуатація водного флоту і ін.

Згідно з пунктом 11 Інструкції №72 усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, об'єктів робіт, послуг чи окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями.

На підставі вищевикладеного, витрати по лісовому господарству (в тому числі і витрати на вирощування посадкового матеріалу для здійснення посадки лісу) відносяться до витрат на основне виробництво та включаються згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем правомірно включено до складу собівартості придбаних, (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати на лісокультурні роботи.

В акті перевірки відповідачем було зазначено, що в порушення підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в 2012 році ДП «Ємільчинське лісове господарство» було завищено показник рядка 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму частки податку на додану вартість в розмірі 1200000 грн 00 коп. Оскільки відповідно до висновків податкового органу, позивачем не відкориговані були витрати на придбання товарів (робіт, послуг), основних засобів та нематеріальних активів (з відповідним коригуванням амортизації) на суму проведеного річного перерахунку податку на додану вартість згідно з пунктом 199.4 статті 199 Податкового кодексу України. (а.с. 23).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Згідно з пунктом 199.2 статті 199 Податкового кодексу України частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Абзацом 3 підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 199.4 статті 199 Податкового кодексу України платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку. Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Отже на підставі вищевикладеного результати такого перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. При цьому, якщо в результаті проведеного перерахунку збільшується частка податку, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту, слід зменшити на розмір такої частки витрати або вартість відповідного об'єкта основних засобів, і навпаки, в разі зменшення частки податку при проведенні річного перерахунку, збільшується розмір витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів.

У грудні 2012 року позивачем відповідно до вимог пункту 199.4 статті 199 Податкового кодексу України в Декларації з податку на додану вартість (а.с. 77-79) було проведено річний перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. В результаті проведеного перерахунку встановлено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за 2012 рік, визначена у відповідності до пункту 199.2 статті 199 Податкового кодексу України, підлягає зменшенню (з 37,92 % до 31,42 %), що означає, що відповідно підлягає зменшенню сума податку, віднесена до складу податкового кредиту в розмірі 240061 грн 00 коп. (в тому числі за операціями з придбання товарів/послуг в розмірі 230814 грн 00 коп., та по необоротних активах в розмірі 9247 грн 00 коп.) Таке коригування (зменшення) податкового кредиту було відображене позивачем у рядку 16.4 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року. (а.с. 70).

На підставі викладеного суд не погоджується з доводами відповідача щодо завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму частки податку на додану вартість у розмірі 1200000 грн 00 коп., оскільки позивачем було занижено свої податкові витрати на суму 230814 грн 00 коп. Посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ в акті перевірки та у судовому засіданні не зазначено, на підставі яких первинних чи інших бухгалтерських документів було встановлено завищення позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму частки податку на додану вартість.

В акті перевірки посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ було зазначено, що на порушення підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ДП «Ємільчинське лісове господарство» завищило показники рядку 05.1 Декларації за 2012 рік «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на вартість витрат по капітальному будівництву лісової дороги в сумі 298000 грн 00 коп. (а.с.23).

Суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до вимог підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

На підставі наказу по підприємству від 13 червня 2012 року №78-б (а.с. 124) ДП «Ємільчинське лісове господарство» на протязі 2012 року з метою обслуговування окремих територій лісових масивів та для забезпечення під'їздів до місць проведення лісогосподарських і лісозаготівельних робіт проводив роботи з будівництва лісової автомобільної дороги. Понесені витрати по капітальному будівництву цієї дороги обліковувались позивачем за окремою статтею «Дорога» журналу-ордеру №5-2 (а.с. 128-146) в складі витрат по бухгалтерському рахунку 232 «Лісогосподарське виробництво» з метою їх накопичення для подальшого визначення загальної вартості збудованої дороги. На момент перевірки, будівництво дороги не завершено, що підтверджує наявність залишку по статті «Дорога» журналу-ордеру № 5-2 в сумі 298200 грн 00 коп. (а.с. 143).

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача та вважає, висновки відповідача щодо віднесення витрат по будівництву лісової дороги до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумі 298200 грн 00 коп. є помилковим, оскільки такі витрати станом на 1 січня 2013 року рахуються як незавершене будівництво у складі залишку бухгалтерського рахунку 232 (а.с. 145), та в подальшому, у відповідності до підпункту 139.1.5 пункту 139.1 статті 139 та статті 144 Податкового кодексу України при завершенні будівництва сформують первісну вартість об'єкта основних засобів «Дорога».

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року №00005162200 про збільшення відрахувань до Державного бюджету частини чистого прибутку в сумі 449409 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем було зазначено, що на порушення пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.5 та підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 29 Бюджетного кодексу України ДП «Ємільчинське лісове господарство» було занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, у сумі 359527 грн (що становить 15% від чистого доходу у розмірі 2396844 грн). (а.с. 27). Підставою для таких висновків перевіряючих стала наявність встановлених порушень при проведенні перевірки, а саме, завищення витрат в 2012 році в сумі 2396844 грн 00 коп. (у тому числі 898844 грн за порушення пов'язані з вартістю лісокультурних робіт, 1200000 за порушення пов'язані з завищенням собівартості товарів на суму частки ПДВ та 298000 за порушення пов'язане із будівництвом дороги).

Під час аналізу виявлених під час перевірки порушень, на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення рішення, судом встановлено, що позивачем не завищено витрат в 2012 році в сумі 2396844 грн 00 коп. та, відповідно, не занижено частини чистого прибутку (доходу) у сумі 359527 грн 00 коп., що підлягає сплаті до державного бюджету.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятих Новоград-Волинською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 18 вересня 2013 року № 00005152200 та № 00005162200.

На підставі викладеного суд задовольняє адміністративний позов повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року №00005152200 та №00005162200 прийняті Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області відносно Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" 4656 грн 82 коп. на відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 25 листопада 2013 р.