Постанова № 35755105, 14.11.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7851/13-а

2-а/296/569/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

при секретарі Медведській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради та просять поновити процесуальний строк для подачі позову до суду, визнати протиправними дії відповідача щодо включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1 та визнати нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян в частині включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 15.08.1992 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3. Після реєстрації шлюбу та народження дитини ОСОБА_2 вони сімєю проживали за місцем реєстрації чоловіка у квартирі АДРЕСА_3.

У травні 1994 року ОСОБА_4 житлово-комунального господарства Житомирської міської ради листом №3-727 повідомило начальника КВЖРЕП №11 та ОСОБА_3 про те, що у звязку із проведенням капітального ремонту житлового будинку № 59 по вул. Шелушкова його переселяють в квартиру № 69 по вул. Михайловградській (нова назва-Східна), 69. У травні 1994 році їх сімя переселилася в надане житлове приміщення, в якому було зареєстровано їх місце проживання.

На підставі листів відповідача від 07.06.1996 року № 25/р-2731 та від 21.04.2006 року №25/р-3415 надавалися дозволи паспортній службі на реєстрацію їх місця проживання у зазначеному житловому приміщенні. 17.10.2007 року ОСОБА_3 помер. Листом від 15.11.2007 року № 25/р-5785-1 відповідач надав дозвіл на реєстрацію місця проживання в квартирі терміном на 1 рік. Рішенням відповідача №546 від 19.12.2012 року погоджено реєстрацію тимчасового проживання у квартирі ще на 1 рік.

В липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання вказаної квартири у постійне користування, оскільки вони з дитиною проживають в ній з 1994 року. Листом відповідача від 05.08.2013 року їй було повідомлено, що їх заява не може бути задоволена, оскільки рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян квартира АДРЕСА_1 включена до переліку квартир, що віднесені до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Оскільки вона раніше не знала про наявність вищезазначеного рішення та його копію отримала лише на своє звернення від 15.08.2013 року, тому просить поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення з позовом до суду.

Вважає дії відповідача щодо включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1 протиправними, а рішення незаконним, тому що на час прийняття рішення зазначена квартира не була вільною.

Посилання відповідача на те, що квартира знаходиться в будинку маневрового переселенського житлового фонду є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством такий фонд не був передбачений. На час продовження терміну проживання у квартирі в 2006 році вказаний фонд житла для тимчасового проживання відповідач не створив і відповідно спірна квартира до цього фонду не належала.

Власного житла позивачі не мають, постійно проживають у квартирі з 1994 року, регулярно оплачують квартирну плату та комунальні послуги та здійснюють поточний ремонт.

Крім того, незаконність рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року встановлена судовими рішеннями у аналогічних справах.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що квартира АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян включена до фонду житла для тимчасового проживання громадян, який призначений для тимчасового забезпечення житлом громадян у випадках, передбачених законодавством. Квартири, що належать до фонду житла для тимчасового проживання громадян, надаються на строк до одного року.

При цьому представник відповідача не заперечує тієї обставини, що у звязку з проведенням капітального ремонту будинку № 59 по вул. Шелушкова у м. Житомирі у травні 1994 року сімя позивачів переселилася у квартиру АДРЕСА_1 та з 1994 року постійно проживає у зазначеній квартирі.

Також пояснила, що будинок № 59 по вул. Шелушкова не був відремонтований та на даний час являє собою руїни.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 15.08.1992 року ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 зареєстрували шлюб (а.с.44) та 19.04.1994 року від шлюбу народилася дитина позивач ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ТП № 001968 (а.с.12).

ОСОБА_4 житлово-комунального господарства Житомирської міської ради №3-727 від 01.05.1994 року (а.с.8) КВЖРЕП №11 та ОСОБА_3 було повідомлено про те, що у звязку із проведенням капітального ремонту житлового будинку № 59 по вул. Шелушкова його переселяють в квартиру АДРЕСА_4.

Законність вселення позивачів у спірну квартиру підтверджується також копією листа відповідача №25/р-5590 від 05.08.2013 року (а.с.20) та не оспорюється представником відповідача у судовому засіданні.

На підставі листів відповідача від 07.06.1996 року № 25/р-2731 та від 21.04.2006 року №25/р-3415 надавалися дозволи паспортній службі на реєстрацію місця проживання позивачів у зазначеному житловому приміщенні.

Так, позивачі зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 (нова назва Східна), № 69 у м. Житомирі, а саме: ОСОБА_1 з 04.03.1997 року, ОСОБА_2 по досягненню 16 років з 14.08.2010 року, що підтверджується копією поквартирної карточки (а.с.14), копіями паспортів позивачів (а.с.15-17), а також довідкою КВЖРЕП №11 від 24.05.2013 року № 342 (а.с.19).

ОСОБА_3 помер 17.10.2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ТП № 079484 (а.с.13).

Як вбачається з копії листа виконавчого комітету Житомирської міської ради № 25/р-5785-1 від 15.11.2007 року відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради № 814 від 25.10.2007 року надано дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (2 чол.) у спірній квартирі терміном на 1 рік (а.с.22).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №546 від 19.12.2012 року погоджено реєстрацію ОСОБА_1 та її дитини у спірній квартирі терміном на 1 рік (а.с.23).

Відповідно до довідки Національного університету Одеська юридична академія №127 від 11.09.2012 року ОСОБА_2 є студентом 1 курсу денного відділення факультету адвокатури (а.с.18).

Отже, позивач із чоловіком та дитиною вселились в спірну квартиру з дозволу відповідача на законних підставах та постійно проживає у квартирі з дитиною з травня 1994 року по теперішній час, що підтверджується довідкою КВЖРЕП №11 від 11.10.2013 року № 822 (а.с.39). Позивачі сплачують комунальні послуги та квартирну плату, здійснюють поточний ремонт, отримують поштову кореспонденцію, користуються медичною допомогою за зазначеною адресою. Зазначені обставини також не оспорюються представником відповідача.

Факт відсутності заборгованості по квартирній платі та оплаті комунальних послуг підтверджується довідками КВЖРЕП №11 (а.с.38).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.58 Конституції України, ч.4 ст.2 ЦПК України закони та інші нормативно-правові акти, які встановлюють нові обовязки, скасовують чи звужують права, належні учасникам цивільного процесу чи обмежують їх використання, не мають зворотної дії в часі.

У червні 2003 року Житловий кодекс України був доповнений статтями 132-1 та 132-2, які визначають порядок, умови надання і користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання. Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 31.03.2004 року затверджені Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання.

Відповідно до п.4 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 31.03.2004 року до фондів вказаного житла можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення.

Згідно п.3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання громадянам розяснюються особливості умов договору найму зазначеного приміщення.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №537 від 23.07.2008 року Про формування фонду житла для тимчасового проживання громадян (а.с.9-10) квартира АДРЕСА_1 включена до переліку квартир, віднесених до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

На момент внесення змін до житлового законодавства, а також на момент прийняття оскаржуваного рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради квартира АДРЕСА_1 не була вільною, оскільки, як встановлено вище, позивачі проживали в ній з 1994 року.

Квартира також не була віднесена до маневрового відселенського фонду міста згідно рішення відповідача № 174 від 13.03.1986 року, оскільки діючим на момент вселення позивачів до квартири законодавством маневровий переселенський фонд не був передбачений.

Питання про виселення з квартири АДРЕСА_5 відповідач не порушував та неодноразово продовжував термін проживання позивачів у квартирі, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Житомирського обласне міжміське бюро технічній інвентаризації №439 від 16.09.2013 року зареєстрованих будинків або їх частин на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не значиться (а.с.45).

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи, що позивачі протягом тривалого часу (понад девятнадцять років) постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2, оплачують квартирну плату та комунальні послуги, строки позовної давності про їх виселення закінчилися та на момент прийняття оскаржуваного рішення квартира не була вільною, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1 є протиправними, а рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року в частині включення зазначеної квартири до фонду житла для тимчасового проживання громадян слід визнати нечинним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 69-71, 159, 160, 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк звернення з адміністративним позовом.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1.

Визнати нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 року №537 в частині включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя Н. М. Анциборенко