Рішення № 35754652, 13.11.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5175/13-ц

2/296/2216/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

судді: Адамовича О.Й.;

за участю секретаря судового засідання: Ніколаєнка А.І.;

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Прокопенка С.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, та стягнення моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточненої позовної заяви: визнати незаконним та скасувати наказ №151 від 03.06.13р. про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани з позбавленням заходів заохочення протягом дії дисциплінарного стягнення; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1500 грн. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати в т. ч. витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що працює на посаді експерта технічного з промислової безпеки лабораторії діагностики ДП «Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України» з лютого місяця 2011 року. Завжди був на доброму рахунку у керівництва, жодних нарікань на його роботу з боку попереднього керівництва та замовників не було. Проте, після того, як підприємство відповідача було очолене новим керівником - Прокопенко С.П., з лютого 2013 року з боку адміністрації постійно здійснюються щодо нього різного роду заходи направлені на його звільнення з займаної посади. Також, позивач зазначив, що згідно наказу відповідача від 29.05.2013р., в цей день (29.05.13р.) він перебував у службовому відрядженні в смт Брусилів Житомирської області на підприємстві замовника робіт - ТОВ «Файдал УА» для здійснення технічного нагляду посудини та виготовлення паспорта, згідно умов договору від 18.05.13р. №13-2151-21,14. Крім того, на виконання усного наказу керівництва, з метою економії коштів підприємства, в цей день ним також було проведено обстеження двох стерилізаторів Брусиловської районної лікарні. В кінці робочого дня (29.05.2013р.) до бухгалтерії відповідача ним був поданий звіт про відрядження. Вказані факти підтверджуються відповідним наказом по підприємству про відрядження від 29.05.2013р., звітом про відрядження до смт. Брусилів за 29.05.2013р., а також звітом про результати здійснення заходів контролю за перебуванням у службовому відрядженні від 29.05.13р. Проте, наказом відповідача №151 від 03.06.2013р. його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану у зв'язку з відсутністю його на робочому місці саме 29 травня 2013р., тобто в день відрядження. Відповідачем не було дотримано вимоги трудового законодавства при видачі наказу про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, оскільки не було враховано попередню роботу позивача, за весь період якої він до дисциплінарної відповідальності не притягався, не було враховано відсутність завданої шкоди та заощадження коштів підприємства на ще одне відрядження, не враховано географічне розташування місця відправлення його у відрядження до смт. Брусилів та розклад громадського транспорту, обсяг доручених робіт та час на дорогу з смт Брусилів до м. Житомира, що унеможливлює одночасне виконання доручених робіт та повернення його на роботу о 13-00 год, оскільки відповідачем достеменно встановлено виконання ним роботи лише на ТОВ «Файдал» в смт Брусилів з 9-30 до 13-00 год. Разом з тим, відповідач мав можливість з'ясувати обставини відсутності його в цей день з 13-00 год, проте, цього не зробив, хоча були відсутні для цього жодні перешкоди. Крім того, після повернення позивача з відрядження жодних пояснень в нього відібрано не було, жодних актів про відмову у наданні пояснень у його присутності не складалось, а тому незрозуміле звідки з'явився зазначений в оспорюваному наказі акт про відмову у наданні пояснень від 03.06.13р., складений через 5 днів після «проступку», а не безпосередньо за його виявленням, як то передбачено ст. 148 КЗпП. Більш того, враховуючи те, що вказаний акт було складено працівниками відповідача, тобто підлеглими та залежними йому людьми, то даний акт взагалі є сумнівним. Отже, вказаний наказ №151 від 03.06.2013р. відповідача є незаконним, необґрунтованим та складений всупереч діючих норм законодавства про працю, а тому підлягає скасуванню. Крім того, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України, враховуючи конкретні обставини справи щодо неправомірного оголошення догани, позбавлення заходів заохочень через притягнення до дисциплінарної відповідальності, тривалість негативних наслідків, ступінь вини відповідача та глибини його душевних страждань, вимоги розумності і справедливості, вважає справедливою сатисфакцію на відшкодування йому моральної шкоди в сумі 1500 гривень.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вважає правомірним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виглядів догани, оскільки позивач був відсутній на роботі після виконання замовлення в смт. Брусилів, крім того, з акту перевірки Державної інспекції України з питань праці №06-03-008/0971, складеного за результатами проведених заходів державного нагляду та контролю умов праці, порушень вимог ст. 147 КЗпП України при оголошенні догани не встановлено.

Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді експерта технічного з промислової безпеки лабораторії діагностики ДП «Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України» з лютого місяця 2011 року.

Згідно наказу начальника ДП «Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України» від 29.05.2013р. ОСОБА_1 був направлений у службове відрядження в смт. Брусилів Житомирської області на підприємство замовника робіт - ТОВ «Файдал УА» для здійснення технічного нагляду посудини та виготовлення паспорта, згідно умов договору від 18.05.13р. №13-2151-21,14 (а.с. 53, 54).

Позивачу було видане посвідчення про відрядження №628 від 28.05.2013р., при цьому термін відрядження становив один день (а.с. 54).

На звороті посвідчення про відрядження містяться відмітки про вибуття та прибуття до м.Житомира та до смт. Брусилів Житомирської області. (а.с. 55).

З копії чека №417343 від 29.05.13р. вбачається, що о 9год.00хв. позивач відправився з АС"Житомир" автобусним рейсом №2030 "Житомир - Брусилів" в смт. Брусилів. Час прибуття - 10год. 26хв. Відстань 70км. (а.с. 57).

Проїзні документи з смт. Брусилів до м.Житомира відсутні.

Після прибуття з відрядження позивачем було здано звіт про використання коштів, виданих на відрядження, зокрема вбачається, що добові становили 70грн. (а.с. 56,58).

Відповідно до наказу від 29.05.2013 року №143 «Про здійснення заходів з контролю робочих місць, робочого часу та перебування у відрядженнях» провідним юрисконсультом Горбачевським Ю.В., членом комісії з контролю робочих місць, робочого часу та перебування у відрядженнях, 29 травня 2013 року було здійснено перевірку перебування у службовому відрядженні в смт Брусилів, Житомирської області у ТОВ «Файдал УА» експерта технічного з промислової безпеки лабораторії діагностики ОСОБА_1 для виконання робіт згідно договору від 18.05.2013 року №13-2151-21, 14 (а.с. 41).

За результатами перевірки складено звіт від 29.05.2013р. (а.с. 40) та встановлено, що експертом технічним з промислової безпеки ОСОБА_1 заходи спрямовані на технічний огляд посудини та виготовлення паспорта, як це передбачено умовами договору від 18.05.2013 року №13-2151-21, 14, проводилися за адресою замовника - ТОВ «Файдал УА» вул. Чапаєва, 3 смт Брусилів, Житомирської області з 09 год. 30 хв. до 13 год. 00 хв. 29 травня 2013 року.

Актом контролю робочого місця, часу та відсутності працівника на робочому місці від 29 травня 2013 року встановлено, що інший робочий час, встановлений на ДП «Житомирський ЕТЦ» (з 8год.30хв. до 17год.30хв. (у п'ятницю до 15год) з перервою на обід з 12год.30хв. до 13год.00хв.) експерт технічний з промислової безпеки ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та його місце перебування було не відоме (а.с. 39).

У зв'язку з від сутністю позивача на робочому місці 29 травня 2013р. , за порушення трудової дисципліни, наказом по ДП «Житомирський ЕТЦ Держгірпромнагляду України» №151 від 03.06.2013р. "Про дисциплінарне стягнення" ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та на підставі ст. 147 КЗпП України оголошено догану.

Суд вважає, що вказаний наказ є незаконним виходячи з наступного.

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №59 від 13.03.1998р., направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Згідно п.9 розділу І Інструкції, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

Відповідно до п. 13 Розділу І Інструкції, питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

З наявного в матеріалах справи копії Правил внутрішнього трудового розпорядку Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр держгірпромнагляду України" вбачається, що в них відсутні вимоги щодо виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження (а.с. 59-65).

Отже, чинним законодавством не встановлено обов'язку у разі одноденного відрядження особи повертатися за місцем роботи. При цьому, відсутній такий обов'язок і у Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Складаючи акт контролю робочого місця відповідачем не було враховано що згідно п.9 розділу І Інструкції, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. В акті відсутні відомості щодо розпорядку роботи ТОВ «Файдал УА».

Крім того, згідно показів свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6, які були співробітниками позивача на день виникнення спірних правовідносин, позивач 29.05.2013р. повернувся з відрядження на підприємство. При цьому, з показів свідків вбачається, що на підприємстві відсутня усталене практика щодо повернення з відрядження назад на підприємство в день відрядження. Також, вказали, що на підприємстві існує практика, з метою економії коштів на відрядження та часу, у разі наявності іншого об'єкта роботи у місці відрядження, працівник може провести підготовчу роботу без оплати таких робіт. А тому, позивач міг виконувати роботу без попередньої оплати в Брусилівській районній лікарні.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях позивача не вбачається порушення трудової дисципліни, оскільки він був відсутній на робочому місці у зв'язку з відрядженням, а тому позовні вимоги у частині визнання незаконним та скасування наказу №151 від 03.06.2013 року про накладення дисциплінарного стягнення підлягають задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку, що підлягає частковому задоволенню вимога позивача до відповідача про стягнення моральної шкоди, оскільки ними доведено наявність душевних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків, пов'язаних з незаконним застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Статтею 237-1 КЗпПУ передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Так, відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частинами 3,4 вказаної вище ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З урахуванням обставин справи, виходячи з принципу розумності та справедливості суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 200,00 грн.

Також, з відповідача на користь позивача, згідно ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2500грн., які підтверджуються належними доказами та дійсно мали місце, а також судовий збір, який слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 147, 150 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №151 від 03.06.2013р. про застосування до ОСОБА_1 стягнення за порушення трудової дисципліни у вигляді догани.

Стягнути з Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" (і.к. 20405673) на користь ОСОБА_1 200грн. моральної шкоди та 2500грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Житомирський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" в дохід держави 229,40грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Й. Адамович