Ухвала суду № 35754542, 03.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17394/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В. Провадження № 22-ц/773/1725/13 Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Русинчука М. М., Матвійчук Л. В.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії «Волинське регіональне управління» публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору поруки та застави недійсними, кредитного договору частково недійсним за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до філії «Волинське регіональне управління» публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору поруки та застави недійсними, кредитного договору частково недійсним. Посилається на те, що положення кредитного договору порушують її права щодо нерозголошення банківської таємниці. Договір поруки є фіктивним оскільки позивачу не було відомо про його укладення, представник банку при укладенні договору діяв, не маючи при цьому відповідних повноважень. Договір застави майна укладався з позивачем як з фізичною особою-підприємцем, хоч кредитний договір укладався з ОСОБА_1 як з фізичною особою.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2013 року у відкритті провадження в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися хоч були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили судове рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 3, 11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України судя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2013 року, на яке покликався суд відмовляючи у відкритті провадження в справі, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до філії «Волинське регіональне управління» публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання кредитного договору, договору застави та договору поруки недійсними. Постановлено визнати договір поруки № 4/кс-П від 01 червня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в особі начальника юридичного департаменту філії Полтавське головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_3, недійсним. В решті позовних вимог відмовлено.

Однак вказане рішення суду ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 22 серпня 2013 року скасовано та позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду відповідно до поданої нею заяви.

Відповідно до положень п. 5 ч.1, ч.2 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, виходячи із наведених обставин справи та вимог закону, суд дійшов неправильного висновку про відмову у відкритті провадження у розглядуваній справі з підстав, передбачених п.2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Таким чином, судом першої інстанції оскаржена ухвала від 11.10.2013 року постановлена з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню з передачею справи до Луцького міськрайонного суду для вирішення питання відкриття провадження в даній справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 жовтня 2013 року скасувати, питання про відкриття провадження в справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: