Постанова № 35754378, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 814/900/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представників позивача Крючковського С.О. та Житовської І.М., представника відповідача Могутова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Агро» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Агро» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 року №0001701540 та №0001691540,-

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-Агро» (далі - ТОВ «Авант-Агро») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 року №0001701540 та №0001691540.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що висновки акту перевірки не ґрунтуються на вимогах законодавства, а прийняті на підставі цих висновків повідомлення-рішення вважає є такими, що суперечать законодавству, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у задоволенні позову підприємства відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ТОВ «Авант-Агро» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представників позивача Крючковського С.О.та Житовської І.М., представника відповідача Могутова А.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

В період з 13.12.12 р. по 21.12.12 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2012 р., про що був складений Акт від 28.12.12 р. №999/15-400/37031652 (надалі - Акт перевірки № 999/15-400/37031652).

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2756-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем було завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 р. на 4263159 грн.;

- підпункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2756-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за жовтень 2012 р. на 10008 грн.

За наслідками перевірки та висновків Акту перевірки №999/15-400/37031652 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 12.02.13 р.:

- №0001701540, яким зменшив позивачу суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 4263159 грн.;

- №0001691540, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 10008 грн. та нарахував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2502 грн.

Судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позову ТОВ «Авант-Агро», з чим колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.10.12 р. на підставі загальних зборів учасників товариства було прийнято рішення про збільшення розміру статутного фонду підприємства позивача на 25639 тис. грн. та введено до складу учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор".

Фактичне внесення підприємством ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" до статутного фонду позивача майна підтверджується:

- актом від 05.10.12 р. №1 приймання-передачі будівель та споруд на суму 19793129 грн. згідно рішення учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" від 05.10.12 р. Відповідно до даного акту та згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" в особі Аніщенко Ольги Степанівни передала у власність позивача в особі ОСОБА_5 будівлі та споруди на загальну суму 19793129 грн.;

- актом від 05.10.12 р. №2 приймання-передачі обладнання на суму 5266398 згідно рішення учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор". Відповідно до даного акту, згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" в особі Аніщенко О.С. передала у власність позивача, в особі ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту та рішення загальних зборів учасників підприємства обладнання на суму 5266398 грн.;

- актом від 05.10.12 р. №3 приймання-передачі малоцінного майна на суму 436973 грн. згідно рішення учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор". Відповідно до даного акту та згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" Аніщенко О.С., що діяла на підставі доручення, передала у власність позивача в особі ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту та рішення загальних зборів учасників підприємства малоцінне майно на загальну суму 436973 грн.;

- актом від 15.10.12 р. №4 приймання-передачі транспортних засобів на суму 142500 грн. згідно рішення учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор". Відповідно до даного акту та згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" Аніщенко О.С. передала у власність позивача, в особі ОСОБА_5, що діяв на підставі Статуту та рішення загальних зборів учасників підприємства транспортні засоби на загальну суму 142500 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" на вартість внесеного до статутного капіталу позивача майна, виписала:

- податкову накладну від 05.10.12 р. №3 на будівлі та споруди на загальну суму 19793129 грн., в т.ч. ПДВ 3298854,83грн.;

- податкову накладну від 05.10.12 р. №5 на обладнання загальною сумою 5266398 грн., в т.ч. ПДВ 877733 грн.;

- податкову накладну від 05.10.12 р. №4 на малоцінне майно загальною сумою 436973 грн., в т.ч. ПДВ 72828,83грн.;

- податкову накладну від 15.10.12 р. №7 на транспортні засоби загальною сумою 142500 грн., в т.ч. ПДВ 23750 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Авант-Агро» суд першої інстанції виходив з того, що підприємство позивача та ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" є пов'язаними особами, господарська діяльність яких контролюється однією особою - громадянином ОСОБА_5, який одночасно є і засновником і посадовою особою вказаних підприємств та мав вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність позивача. В зв'язку з цим після внесення майна ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" до статутного капіталу позивача, останній фактично не набув права розпорядження цим майном. Таким чином, підприємство позивача не понесло витрат в зв'язку з отриманням майна, що в даному випадку дорівнює тому, що було відсутнє постачання товарів, а таким чином, був відсутній об'єкт оподаткування з податку на додану вартість.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачанням товарів вважається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

П.п. 146.17.2. ст. 146 ПК України передбачено, що до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду (капіталу) платника податку.

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що у разі отримання підприємством-платником ПДВ від іншого підприємства-платника ПДВ основних засобів до статутного фонду такий платник податку має право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Будь-яких обмежень щодо внесення одним підприємством майна до статутного фонду іншого підприємства, у яких до складу засновників входить одна і таж особа податкове, законодавство не містить.

Колегія суддів відхиляє посилання податкового органу на те, що після внесення майна ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" до статутного капіталу позивача, останній фактично не набув права розпорядження цим майном, підприємство позивача не понесло витрат в зв'язку з отриманням майна, в зв'язку з чим було відсутнє постачання товарів, а таким чином, був відсутній об'єкт оподаткування з податку на додану вартість, адже в розумінні цивільного законодавства і ТОВ «Авант-Агро» і ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" є юридичними особами, тобто самостійними суб'єктами правовідносин, хоча до складу їх засновників входить одна і таж особа. В даному випадку ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" внесла до статутного фонду майно в обмін на корпоративні права. Перехід права власності на матеріальні цінності та основні засоби між підприємствами підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно, а також вищезазначеними актами прийому-передачі, у яких власником майна - основних фондів зазначено ТОВ «Авант-Агро». Водночас слід звернути увагу на те, що у ТОВ Компанія "Варварівський елеватор" в результаті передачі майна до статутного фонду позивача виникло податкове зобов'язання з сплати ПДВ.

За таких обставин, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 12.02.2013 року №0001701540 та №0001691540 є протиправними.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Авант-Агро».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Агро» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Агро» - задовольнити повністю.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Агро» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 12.02.2013 року №0001701540 та №0001691540.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов