Рішення № 35754327, 03.12.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2013 р.Справа № 921/1119/13-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вул. Гоголя, 1, м. Львів,79007

до відповідача: Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, 48322

про стягнення заборгованості в сумі 2 844 грн. 48 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Тригуб О.О. - юрисконсульт І категорії юридичного сектора відокремленого підрозділу "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" довіреність № НЮ-17 від 01.01.2013 р.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 2 844 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав умови договору про подачу та забирання вагонів № 149 від 08 квітня 2008 року та договору про подачу та забирання вагонів № 313 від 13 серпня 2008 року щодо оплати за складування вантажів або примикання під"їзних колій у смузі відведення, у зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 2 844 грн. 48 коп..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31 жовтня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 19 листопада 2013 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03 грудня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03 грудня 2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав, явку повноваженого представника в судове засідання 03 грудня 2013 року не забезпечив, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 64, 87 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, однак зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

08 квітня 2008 року між державним територіально - галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", в особі начальника Тернопільської дирекції залізничних перевезень - заступника начальника Львівської залізниці (позивач) та державним підприємством "Ковалівський спиртовий завод" (відповідач) укладено договір про подачу та забирання вагонів № 149 та 13 серпня 2008 року укладено договір про подачу та забирання вагонів № 313, відповідно до яких здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під"їзної колії, яка належить Залізниці та примикає до станції Пишківці Львівської залізниці через стрілку № 2 та примикає до станції Бучач Львівської залізниці через стрілку № 9 і обслуговується локомотивом залізниці.

Відповідно до п. 3 договорів зазначено, що у межах смуги відведення залізниці під"їзною колією і спорудами користувача зайнято ділянку землі при станції Пишківці площею 530 кв.м., а при станції Бучач площею 500 кв.м.

Відповідно до п. 14.3. договорів та додаткових погоджень, які вступили в силу 01 червня 2011 року користувач сплачує Залізниці плату за утримання смуги відведення залізниці згідно Розрахунку відшкодування витрат, затвердженого Тернопільською дирекцією залізничних перевезень і утримується станцією до 10 числа поточного місяця.

Розрахунок відшкодування витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення залізниці (1 місяць) затверджено 17 листопада 2011 року виконуючим обов"язків ВП "Тернопільська дирекція залізничних перевезень", з якого вбачається, що вартість зазначеної послуги складає по станції Пишківці - 0 грн. 58 коп. (без ПДВ), по станції Бучач - 0 грн. 60 коп. (без ПДВ), а по калькуляції відшкодування витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення залізниці (1 місяць) затвердженої 10 квітня 2012 року начальником ВП "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" по станції Пишківці - 0 грн. 02 коп., по станції Бучач - 0 грн. 05 коп.

З метою досудового врегулювання спору 06 квітня 2012 року позивачем надіслано відповідачу претензію про стягнення заборгованості в сумі 1 106 грн. 64 коп., на що отримано 17 квітня 2012 року відповідь від ДП "Ковалівський спиртовий завод" про те, що підприємство не працює, на розрахункових рахунках відсутні кошти для погашення заборгованості. Окрім того, у зв"язку із важким фінансово-економічним становищем останнього просить відстрочити погашення заборгованості в сумі 1 106 грн. 64 коп..

Також, 13 липня 2012 року, 28 лютого 2013 року та 30 вересня 2013 року позивачем надіслано на адресу відповідача претензії про стягнення заборгованості в сумі 1 551 грн. 50 коп., 637 грн. 92 коп. та 320 грн. 88 коп., однак останнім претензії залишені ним без відповіді та задоволення, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Тернопільської області.

Таким чином, згідно поданого позивачем розрахунку, на дату розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за примикання під"їзної колії по станції Пишківці в сумі 1 615 грн. 44 коп. та по станції Бучач в сумі 1950 грн. 00 коп., що підтверджується накопичувальною карткою № 22030001 від 22 березня 2012 року, накопичувальною карткою № 10069002 від 10 червня 2012 року, накопичувальною карткою № 10119003 від 10 листопада 2012 року, накопичувальною карткою № 31120002 від 31 грудня 2012 року, накопичувальною карткою № 03079001 від 03 липень 2013 року, накопичувальною карткою № 04099002 від 04 вересня 2013 року, накопичувальною карткою № 17090001 від 17 вересня 2013 року, накопичувальною карткою № 15030007 від 15 березня 2013 року.

13 березня 2013 року відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 720 грн. 96 коп., що підтверджується копією довідки № 10 від 15 березня 2013 року ЕТехПД ДН - 2.

Згідно п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин, до суб'єктів яких відносяться сторони у справі, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 2 п.1 ст. 175 ГК України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, на дату розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 844 грн. 48 коп..

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за примикання під"уїзної колії , а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375059 на користь державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 01059900 - 2 844 грн. 48 коп. заборгованості та 1 720 грн.50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 05.12.2013 р.) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук