Ухвала суду № 3575327, 01.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

01 квітня 2009 року                                                                                     справа №14/57

           

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

             суддів: Юхименко О.В., Поплавський В.Ю.

             при секретарі: Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу

Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову  Господарського суду Кіровоградської області

від 14.04.2008 року у справі №14/57 (категорія статобліку – 2.11.3)

за  позовом:Приватного підприємства «Колега», м. Олександрія, Кіровоградська обл.

до:

про:Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія, Кіровоградська обл.

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2008р. Приватне підприємство «Колега» (далі ПП «Колега») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Олександрійська ОДПІ ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2008р. відкрито провадження у адміністративній справі №14/57 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1, т. 1/.

Позовна заява була мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення, якими визначені суми податкового зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, були прийняті за висновками акту перевірки від 30.11.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси підприємства, а тому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ від 31.01.2008р.:

· №0002512310/1, яким визначено суму податкового зобов’язання ПП «Колега» з податку на прибуток в розмірі 172221,78 грн., з яких 124896,75 грн. за основним платежем (недоїмка) та 47325,03 грн. за штрафними санкціями;

· №0002522310/1, яким визначено суму податкового зобов’язання ПП «Колега» з податку на додану вартість в розмірі 86161,50 грн., з яких 57441,00 грн. за основним платежем (недоїмка) та 28720,50 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008р. у  справі №14/57 (суддя – С. Б. Колодій) позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0002512310/1 від 31.01.2008р. в частині нарахування ПП «Колега» податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 152310,93 грн., з яких: 110705,15 грн. – основний платіж та 41605,78 грн. – штрафна (фінансова) санкція;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0002522310/1 від 31.01.2008р. в частині нарахування ПП «Колега» податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 74986,47 грн., з яких: 49990,97 грн. – основний платіж та 24995,50 грн. – штрафна (фінансова) санкція;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 132-142, т. 2/.

Відповідач – Олександрійська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 14.04.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ПП «Колега».

31.03.2009р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було зареєстровано клопотання відповідача про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку з обмеженістю видатків на відрядження і неможливістю прибуття у судове засідання /а.с. 159, т. 2/.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, про день, годину та місце розгляду справи  повідомлений судом у встановленому законом порядку /а.с. 156, 158, т. 2/, наявні в матеріалах справи письмові докази дають можливість розглянути дану справу у відсутність представника відповідача, тому колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи та розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, постанову суду вважає законною та обґрунтованою, просив суд апеляційну скаргу Олександрійської ОДПІ залишити без задоволення, постанову суду від 14.04.2008р. у даній адміністративній справі – залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва №237461 серії А00 від 14.10.1994р. ПП «Колега» зареєстровано виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області як юридична особа та згідно з довідкою Управління статистики в Олександрійському районі №480 від 19.12.2006р. позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 14, 23, т. 1/.

Відповідачем – Олександрійською ОДПІ – з 05.11.2007р. по 23.11.2007р. проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Колега» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.06.2007р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №436/23-10-20643651 від 30.11.2007р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення:

· Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 - не віднесено до складу валових доходів за 2006р. вартість безоплатно наданих товарів в сумі 183145,83 грн.;

- п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 – занижено валовий дохід за І квартал 2007р. на суму 134583,33 грн.;

- п. 5.9 ст. 5 – не віднесено до складу валових доходів за І півріччя 2005р. різницю вартості запасів, балансова вартість яких на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість на початок того ж звітного періоду на суму 29235,50 грн.;

- п. 5.1 ст. 5 – безпідставно віднесено до складу валових витрат в 2006р. суму 152621,52 грн.;

· Закону України «Про податок на додану вартість»:

 - п. 1.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7  - безпідставно віднесено до податкового кредиту за січень 2005р. 23074,30 грн. та за лютий 2005р. 7450,00 грн.;

- п. 3.1 ст. 3 – не включено до об’єкту оподаткування та не нараховано на базу оподаткування, визначену згідно з п. 4.1 ст. 4 податкові зобов’язання з податку на додану вартість за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 за датою їх виникнення відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, в результаті чого занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2007р. в загальній сумі 26916,67 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Олександрійською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002512310/0 від 12.12.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 172221,78 грн., у тому числі основний платіж – 124896,75 грн., штрафні (фінансові) санкції – 47325,03 грн.;

- №0002522310/0 від 12.12.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 86161,50грн., у тому числі основний платіж – 57441,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 28720,50 грн.

Прийняті відповідачем рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатом розгляду скарг ПП «Колега» оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача – без задоволення, та разом з тим, 31.01.2008р. Олександрійською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002512310/1 та №0002522310/1, суми податкових зобов’язань за якими залишилися незмінними /а.с. 25,26, т. 1/.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки позивачем протягом січня-лютого 2005р. отримано від ТОВ «Торгова лінія» необоротні матеріальні активи на суму 183145,83 грн. без договору на поставку товару, а, враховуючи, що юридичну особу ТОВ «Торгова лінія» припинено, ПП «Колега», не здійснивши компенсацію вартості придбаного товару, не може її здійснити у майбутньому, у зв’язку з чим відповідачем було зроблено висновок щодо безпідставності невіднесення до складу валових доходів за 2006р. вартості безоплатно отриманих товарів в сумі 183145,83 грн.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 01.07.2004р. між ТОВ «Торгова лінія» (Постачальник) та ПП «Колега» (Покупець) укладено договір поставки, який  було пролонговано на 2005-2007рр., та на виконання умов якого ТОВ «Торгова лінія» поставила ПП «Колега» товар на загальну сум 183145,83 грн. (податок на додану вартість – 30524,30 грн.), внаслідок чого позивач зобов’язаний сплатити Постачальнику вартість поставленої продукції на вказану суму, про що свідчать належним чином оформлені накладні. 

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 вказаної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього Кодексу встановлено, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення права та про особу, яка його порушила.

Враховуючи викладене, а також те, що умовами укладеного між ТОВ «Торгова лінія» та ПП «Колега» договору поставки від 01.07.2004р. передбачено, що покупець сплачує вартість поставленої партії товару на протязі 14 календарних днів з моменту отримання такої партії товару, на час проведення перевірки – 05.11.2007р. по 23.11.2007р. – строк позовної давності у  ТОВ «Торгова лінія» щодо стягнення з позивача заборгованості за поставлений товар не закінчився, а у ПП «Колега» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Торгова лінія».

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №358702 станом на 03.12.2007р. ТОВ «Торгова лінія» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності /а.с. 31, т. 1/.

               Приймаючи до уваги вищезазначене, висновок відповідача щодо безпідставності невіднесення позивачем до складу валових доходів за 2006р. вартості безоплатно наданих товарів в сумі 183145,83 грн. є необґрунтованим та неправомірним, оскільки на час проведення перевірки ТОВ «Торгова лінія» не припинено, строк позовної давності не сплинув, відповідно ліквідаційна комісія ТОВ «Торгова лінія» має право у межах встановленого строку звернутися до ПП «Колега» з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 183145,83 грн. за поставлений товар, а тому позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат суму у розмірі 152621,53 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 30.11.2007р. відповідачем було зроблено висновок про те, що підприємство безпідставно віднесло до податкового кредиту 23074,30 грн. за січень 2005р. та 7450,00 грн. за лютий 2005р., оскільки в період січень-лютий 2005р. позивачем отримано необоротні матеріальні активи на суму 183145,83 грн. (податок на додану вартість – 30524,30 грн.) від ТОВ «Торгова лінія», юридичну особу якого припинено постановою господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2006р. №11/128 у зв’язку з неподанням протягом року до органів державної податкової інспекції податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, а 14.01.2005р. ТОВ «Торгова лінія» було виключено з Реєстру платників податку на додану вартість.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

 Відповідно до пп. 7.2.6 цього пункту податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

 Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 вказаної статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини щодо наявності господарських відносин між ПП «Колега» та ТОВ «Торгова лінія», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які свідчать про придбання позивачем від ТОВ «Торгова лінія» товару на суму 183145,83 грн. (податок на додану вартість – 30524,30 грн.), а також висновки суду щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей  у розмірі 152621,53 грн., колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок стосовно правомірності включення позивачем сум податку на додану вартість за січень 2005р. у розмірі 23074,30 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які виписані ТОВ «Торгова лінія» до 14.01.2005р., оскільки з 14.01.2005р. анулювано свідоцтво ТОВ «Торгова лінія» платника податку на додану вартість, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позбавляє ПП «Колега» можливості включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за лютий 2005р. у розмірі 7450,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Торгова лінія» після 14.01.2005р., а тому судом першої інстанції обґрунтовано визнано правомірним висновок Олександрійськоюї ОДПІ щодо безпідставності віднесення позивачем до податкового кредиту за лютий 2005р. суми податку на додану вартість у розмірі 7450,00 грн.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем зроблено висновок стосовно заниження валового доходу підприємства на суму 134583,33 грн. у зв’язку з не включенням за І квартал 2007р. суми отриманих оплат від ТОВ «Трейд» в сумі 161500,00 грн. до валового доходу.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 30.07.2004р. між ПП «Колега» (Покупець) та ТОВ «Трейд» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №190, який  було пролонговано на 2005- 2007рр., та на виконання умов якого позивачем отримано від Продавця згідно з накладними товар на загальну суму 167129,45 грн., а перераховано ТОВ «Трейд» згідно з платіжними дорученнями суму 301100,00 грн., що на 133970,00 грн. більше, ніж вартість отриманого товару,  про що ПП «Колега» 26.03.2007р. повідомляє ТОВ «Трейд» листом №13/1 /а.с. 88, т. 1/.

Таким чином, позивачем зайво перераховано кошти на суму 133970,00 грн., а ТОВ «Трейд» згідно з платіжними дорученнями перераховує ПП «Колега» суму у розмірі 161500,00 грн., тобто повернуті позивачу ТОВ «Трейд» грошові кошти у сумі 133970,00 грн. як безпідставно отримані не є доходом підприємства у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно судом першої інстанції обґрунтовано висновок відповідача щодо заниження підприємством валового доходу у І кварталі 2007р. на 107053,33 грн. визнано безпідставним, та, разом з тим, нарахування податковим органом податкового зобов’язання в розмірі 6882,50 грн. внаслідок заниження позивачем валового доходу на суму 27530,00 грн., яка надійшла на розрахунковий рахунок підприємства у І кварталі 2007р. судом першої інстанції обґрунтовано визнано правомірним.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сума у розмірі 27530,00 грн. рахується у ПП «Колега» як безпідставно отримані грошові кошти і на цю суму також не може бути нарахований податок на додану вартість, оскільки вказані грошові кошти не є об’єктом оподаткування згідно з ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок стосовно того, що висновок Олександрійської ОДПІ про заниження позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 26916,67 грн. є таким, що не ґрунтується на приписах чинного податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час розгляду даної адміністративної справи висновок відповідач щодо порушення ПП «Колега» норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді не включення до складу валових доходів різниці вартості запасів, балансова вартість яких на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість на початок того ж періоду на суму 29235,50 грн., що пов’язано з отриманням підприємством від ТОВ «Завод Агромаш»  товару на загальну суму 50082,00 грн., не заперечувався.

Приймаючи до уваги обставини, які було встановлено судом під час розгляду даної адміністративної справи, норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок стосовно того, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання неправомірним нарахування Олександрійською ОДПІ податку на прибуток в розмірі 110705,15 грн. та податку на додану вартість в розмірі 49990,97 грн., а тому судом ухвалено законне рішення про визнання протиправними та  скасування податкових повідомлень-рішень Олександрійської ОДПІ від 31.01.2008р. №0002512310/1 в частині нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 152310,93 грн. і  №0002522310/1

в частині нарахування податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 74986,47 грн., та про відмову у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду даної справи норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому рішення суду першої інстанції від 14.04.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Олександрійської ОДПІ спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у  даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 14.04.2008р. у  справі №14/57 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 21.04.2009р.

Головуючий суддя                                                                 А. О. Коршун                               

                       суддя                                                                 О. В. Юхименко                         

                       суддя                                                                 В. Ю. Поплавський