Ухвала суду № 3575314, 23.04.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2009 року                                                                          справа № 2а-16549/08/0570

зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                               Ханової Р.Ф.

суддів:                                                     Василенко Л.А.,

                                                                 Старосуда М.І.                      

при секретарі судового засідання

за участю представників :

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргуКондрашовій Н.І.

Давиденко О.О. – за дов. від 12  серпня 2008 року

Смолянікова А.І. – за дов. від  21 квітня 2009 року

Амвросіївської митниці на постанову Донецького  окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року (повний текст складено та підписано 01.12.2008 р.)

по адміністративній справі№ 2а-16549/08 (головуючий суддя – Шальєва В.А.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент”

доАмвросіївської митниці

про

скасування податкових повідомлень, - 

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент” задоволено. Скасовано податкові повідомлення форми „Р” від 28.07.2008 р. за №№ 87-202 про нарахування позивачу штрафних санкцій з мита на товари, що ввозяться на митну територію України та податку на додану вартість на загальну суму 608897,34 (шістсот вісім тисяч вісімсот дев’яносто сім гривень 34 коп.) грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент” судові витрати в розмірі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн. (а.с.142-150, т.2 ).

Митниця в апеляційній  скарзі посилається на те, що первісно податкові зобов’язання зі сплати податку на додану вартість (надалі - ПДВ) та ввізного мита виникли у позивача при подачі вантажних митних декларацій типу „ІМ 51”, тобто при митному оформленні товару в режимі переробки на митній території України на підставі наданого митницею відповідного дозволу. Ці податкові зобов’язання були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю „Промцемент” шляхом надання ДПІ в Амвросіївському районі авальованих векселів.

Після того як Амвросіївською митницею позивачу був скасований дозвіл на розміщення давальницької сировини в режимі переробки на митній території України, ТОВ „Промцемент” ці раніше взяті податкові зобов’язання по сплаті ввізного мита та ПДВ було підтверджено шляхом подання вантажних митних декларацій типу „ІМ 40” для митного оформлення товару в режимі імпорт.

На думку апелянта, суд помилково дійшов висновку, що у платника податків податкові зобов’язання зі сплати ПДВ та мита виникли з дати подання вантажних митних декларацій типу „ІМ 40”, оскільки ці зобов’язання спочатку виникли у ТОВ „Промцемент” при подачі вантажних митних декларацій типу „ІМ 51”.

Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав зазначених в позовній заяві, тому вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи та пояснення сторін, колегія суддів встановила.

Відповідно до пункту 17 статті 1 Митного кодексу України митні органи це - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці (ст. 12 цього Кодексу).

Відповідач - Східна митниця є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані їй Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами повноваження.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Промцемент” зареєстроване в якості юридичної особи та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33320134, основними видами діяльності якого є виробництво цементу; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу та цементу; оптова торгівля будівельними матеріалами; складське господарство; організація перевезення вантажів (а.с.75-98).

Позивач уклав з Компанією „MetcoalS.A.” (Швейцарія, Женева) зовнішньоекономічний контракт № РСТ-МС/07-07.СС від 20 липня 2007 р. згідно умов якого взяв на себе обов’язок виготовити за плату з наданої Замовником давальницької сировини (клінкер для виробництва портландцементу, доменний гранульований шлак, гіпсовий щебінь) готову продукцію та передати цю готову продукцію Замовнику. (а.с.151-171, т.1)

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, в межах цього контракту на підставі авізованих ДПІ у Амвросіївському районі векселів Товариством з обмеженою відповідальністю „Промцемент” по мірі надходження кожної окремої партії товару – клінкеру оформлювались вантажні митні декларації в режимі переробки на митній території України („ІМ 51”). Також ДПІ у Амвросіївському районі було надано дозволи на відстрочення погашення письмових зобов’язань за авальованими векселями. За користування кредитом до настання строку фактичного відвантаження готової продукції позивач сплачував щомісячну плату, виходячи з облікової ставки НБУ від суми, зазначеної у векселі. Загальна сума сплачених відсотків склала 36320,61 (тридцять шість тисяч триста двадцять гривень 61 коп.) грн., які було сплачено протягом січня-квітня 2008 року. (а.с.147-149, т.1)

В період з 25.12.2007 р. по 12.06.2008 р. між позивачем та Компанією „MetcoalS.A.” (Швейцарія, Женева) було укладено додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту № РСТ-МС/07-07.СС (а.с.2-30, т.2), згідно до яких, товар, який повинен був перероблятись як давальницька сировина, передавався у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Промцемент».

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем поетапно здійснювалось митне оформлення клінкеру у режимі імпорту для вільного обігу. При оформленні вантажних митних декларацій по формі «ІМ 40» нараховані податкові зобов’язання з мита та податку на додану вартість і сплачені позивачем в повному обсязі, про що свідчать відбитки штампів «сплачено» Амвросіївської митниці на цих деклараціях (а.с.31-74, т.2).

Оскільки зміна митного режиму на ввезений товар підтверджується саме митною декларацією форми «ІМ 40», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ввезений в межах давальницького контракту товар був оформлений позивачем в режимі імпорту належним чином зі сплатою всіх необхідних податків та зборів, тому Амвросіївською митницею безпідставно нараховані позивачу штрафні санкції з податку на додану вартість та мита на товари, що ввозяться на митну територію України, визначені податковими повідомленнями форми «Р» (а.с.8-122, т.1).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно  пп. 2.1.1 п.2.1. ст. 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Абзацом першим Преамбули Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 6.1 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних податкових повідомленнях Амвросіївською митницею не зазначено, яке саме порушення податкового та митного законодавства допущено позивачем.  

Зі змісту пп.17.1.1. п.17.1. ст.17 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка вказана в оскаржуваних податкових повідомленнях як підстава для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та мита на товари, що ввозяться на територію України вбачається, що названою нормою передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації.

Таким чином, податкові повідомлення форми «Р» від 28.07.2008 р. №№ 87-201 (а.с.8-122, т.1) про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Промцемент» штрафних санкцій з податку на додану вартість та з мита на товари, що ввозяться на митну територію України, на загальну суму 608897,34 (шістсот вісім тисяч вісімсот дев’яносто сім гривень 34 коп.) грн.не відповідають вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та правильно встановив всі обставини справи та прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Амвросіївської митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада  2008 року у справі № 2а-16549/08 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада  2008 року у справі № 2а-16549/08  - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 квітня  2009  року. Ухвала у повному обсязі складена 23 квітня 2009  року.  

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                         Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                      Л.А. Василенко

                                                                                                                  М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                             Р.Ф. Ханова