Ухвала суду № 35753003, 19.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11851/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (далі - Позивач, ДП «Центр ДЗК») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Відповідач, МГУ Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС №0000133920 від 23.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та скасуванню не підлягає.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2013 року працівниками Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП було камеральну перевірку ДП «Центр ДЗК» з питань перевірки податкової звітності з податку на прибуток (консолідована) за 2012 рік. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємства у розмірі 2 719 307,2 грн., кількість днів затримки - 1 день. Результати перевірки зафіксовані в акті від 03.04.2013 року №346/39-20/21616582. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 23.04.2013 року №0000133920, яким до Позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 271 913,72 грн., що становить 10% суми грошового зобов'язання.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Надаючи оцінку правомірності прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції встановив, що 11.02.2013 року державним ДП «Центр ДЗК» було подано до Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (№ 9087368781 від 11.02.2013 року).

У вказаній декларації Позивачем було визначено суму податку до сплати у розмірі 2 758 339,00 грн. (рядок 16).

Самостійно визначена сума податкового зобов'язання була сплачена Позивачем згідно платіжних доручень від 19.02.2013 року №394 в сумі 2 719 339,00 грн. (призначення платежу: податок на прибуток за 4 квартал 2012 року. Без ПДВ) та від 19.02.2013 року №395 в сумі 14 627,00 грн. (призначення платежу: авансований внесок з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року. Без ПДВ) (а.с.23-24).

Проте, як вірно зауважив суд, у платіжних дорученнях ДП «Центр ДЗК»» було невірно вказано розрахунковий рахунок, на який підлягають перерахуванню грошові кошти, а саме: замість рахунку 31115002799010, призначеного для платежів з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, вказано рахунок 31118009799010, який призначений для платежів з податку на прибуток приватних підприємств.

У зв'язку з цим 20.02.2013 року Позивачем повторно здійснено сплату податку на прибуток та авансованого платежу з податку на прибуток платіжними дорученнями №426 (на суму 2 719 339,00 грн.) та №427 (на суму 14 627,00 грн.) на вірний розрахунковий рахунок - № 31115002799010 (а.с. 25-26).

Крім того, 20.02.2013 року ДП «Центр ДЗК» направило на адресу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС лист від №4/469 з проханням повернути помилково сплачені платіжними дорученнями від 19.02.2013 року №394, №395 кошти на розрахунковий рахунок підприємства (а.с.82).

Також 25.02.2013 року Позивачем направлено на адресу Окружної ДПІ - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС лист від №4/584 (а.с.81) про перерахування помилково сплачених коштів на інші рахунки.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 16, 38, 46, 49, 57, 126, 152 ПК України, а також затвердженого наказом ДК України від 19.12.2000 року №131 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого постановою НБУ від 21.01.2004 року №22 Інструкції про безготівкові розрахунку в Україні в національній валюті, прийшов до висновку, що Позивачем дійсно було пропущено встановлений приписами ПК України строк сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічну норму закріплює п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Тобто, як було вірно встановлено судом першої інстанції, останнім днем сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно декларації від 11.02.2013 року було 19.02.2013 року.

Приписи п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України визначають, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для однозначного висновку про те, що саме платник податків несе відповідальність за повну та своєчасну сплату податкового зобов'язання.

Крім того, такий висновок випливає зі змісту положень п. 2.3 затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року №22 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, на чому вірно наголосив Окружний адміністративний суд м. Києва.

З огляду на викладене безпідставним є твердження Апелянта на те, що оскільки банк не перевірив правильність зазначених у платіжному дорученні реквізитів, підстав для притягнення до відповідності платника податків немає.

Поряд з цим, судовою колегією враховується, що про зміну реквізитів бюджетної класифікації рахунків Позивача було повідомлено 06.11.2012 року, про що свідчить наявні у матеріалах справи документи (а.с. 90).

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України закріплено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, Позивач повинен був сплатити суму податку на прибуток за 2012 рік до 19.02.2013 року, водночас, сплатив зазначену суму лише 20.02.2013 року, що є затримкою сплати податкового зобов'язання на 1 день. При цьому, Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано наголосив на тому, що невірне зазначення Відповідачем у податковому повідомленні-рішення терміну затримки сплати податкового зобов'язання (« 8» замість « 1») не спричиняє виникнення жодних додаткових юридичних наслідків для ДП «Центр ДЗК», оскільки штрафні санкції застосовуються за порушення платником податків строку сплати податкового зобов'язання до 30 календарних днів.

Посилання Апелянта на невірне визначення податковим органом терміну подання податкової декларації за 2012 рік колегія суддів оцінює критично, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано необхідність її подання протягом 40-денного терміну, а не 60-денного, на чому наполягав Позивач.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.