Ухвала суду № 35752991, 21.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2086/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року за позовом Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, в якому просив стягнути суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив визнати оскаржувану постанову нечинною та закрити провадження у справі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Чернігові.

Позивач, посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 17304,33 грн., який виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): №1106 від 25.01.2011 на суму 1817,04 грн. за грудень (термін сплати 30.01.2012) (а.с.8-9); від 15.02.2012 №3085 на суму 38396,52 грн., та враховуючи уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11.03.2013 №9087552123, згідно якої зменшено заборгованість на суму 25597,68 грн., а також нараховану у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу пені в розмірі 2688,45 грн., звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми податкового боргу (17304,33 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Відповідач з вказаним висновком суду не погодився, подав апеляційну скаргу, яку, зокрема мотивовано тим, що орендна плата на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, так як з одного боку є передбаченим договором оренди землі платежем, з іншого - плати за землю як однієї з форм податку нарівні із земельним податком. Так, на думку відповідача, оскільки він є інвалідом війни ІІ групи, то в силу приписів п.281 ст. 281 ПК України звільнений від сплати земельного податку, тому в даному випадку наявний не податковий борг із земельного податку, а заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, право на стягнення якої має орендодавець в порядку господарського судочинства. Враховуючи наведене, відповідач просить визнати постанову суду першої інстанції нечинною, а провадження у справі - закрити.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України встановлено, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України передбачено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, податковий борг з орендної плати з фізичних осіб виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме №1106 від 25.01.2011 на суму 1817,04 грн. за грудень (термін сплати 30.01.2012) (а.с.8-9), а також №3085 від 15.02.2012 на суму 38396,52 грн. (а.с.12-13).

На підставі уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11.03.2013 №9087552123 суму заборгованості зменшено на 25597,68 грн. (а.с.14-15).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб відповідачу було нараховано пеню у розмірі 2688,45 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати з фізичних осіб складає 17304,33 грн.

При цьому, судом вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що борг є безперервним (а.с.24-46).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом, відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинним на час виникнення у відповідача заборгованості з орендної плати з фізичних осіб, було надіслано податкові вимоги №1/3461 від 08.05.2009, яка була отримана відповідачем 28.12.2009 та №2/528 від 01.02.2010, яка була отримана відповідачем 08.02.2010 (а.с.16).

Разом з тим, податковий борг погашено не було.

Відповідно до п. 41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

За наведених обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення суми податкового боргу, з огляду на їх підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

В той же час, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що оскільки він є інвалідом війни ІІ групи, то в силу приписів п.281 ст. 281 ПК України звільнений від сплати земельного податку, тому в даному випадку наявний не податковий борг із земельного податку, а заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, право на стягнення якої має орендодавець в порядку господарського судочинства, з огляду на наступне.

Так, статтею 281 ПК України встановлено пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, зокрема згідно п.281.1.1, п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПК України від сплати податку звільняються інваліди першої і другої групи, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач має статус інваліда війни (а.с. 64).

Разом з тим, колегія акцентує увагу на тій обставині, що договір оренди земельної ділянки від 16 травня 2002 року був укладений між Чернігівською міською радою та відповідачем як фізичною особою підприємцем (а.с. 59), який діяв на підставі свідоцтва про підприємницьку діяльність №0123, а не як фізичною особою, що, в силу положень п. 281.1 ст. 281 ПК України, було б безумовною підставою для звільнення відповідача від сплати земельного податку.

Таким чином, колегія вважає, що п. 281.1 ст. 281 ПК України за вказаних обставин до спірних правовідносин не застосовується, а посилання апелянта на те, що в даному випадку наявний не податковий борг із земельного податку, а заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, право на стягнення якої має орендодавець в порядку господарського судочинства, є безпідставними.

Враховуючи все вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року за позовом Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.