Постанова № 3575294, 24.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4489/08 Головуючий у 1 інстанції Курченко Н.М. Суддя-доповідач Василенко Я.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ситникова О.Ф., Бистрик Г.М., при секретарі Литвині О.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача державного підприємства Науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» на постанову Господарського суду Черкаської області від 03.07.2007 у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2007 ДП НВК «Фотоприлад» звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001561504/0 від 24.04.2007.

Постановою господарського суду Черкаської області від 03.07.2007 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач ДП НВК «Фотоприлад» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до податкового органу податкові розрахунки земельного податку на 2005 та 2006 роки, згідно з якими самостійно визначив податкові зобовязання з цього податку за 2005 рік в сумі 264902 грн. і за 2006 рік в сумі 275400 грн., застосувавши при цьому пільги у вигляді стовідсоткового звільнення від оподаткування земельної ділянки площею 0,6774 га під Палацом спорту по вул. Смілянській, 78 в сумі 29846,32 грн. (2005 рік) та 30890,94 грн. (2006 рік).

На підставі направлень, виданих відповідачем, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ та згідно плану-графіка проведення документальних перевірок, відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт від 17.04.2007 № 700/23-2/14312329 (а.с. 8-18).

Актом перевірки встановлено, що ДП НВК «Фотоприлад» (позивач), на балансі якого знаходиться Палац спорту з басейном по вул. Смілянська, 78 в м. Черкаси, в порушення вимог ст.ст. 2, 7, п. 17 ч. 1 ст. 12, ст. 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю», із змінами і доповненнями, у перевіреному періоді: січень-грудень 2005 року та січень-грудень 2006 року, застосував пільги в оподаткуванні земельної ділянки площею 0,6774 га під Палацом спорту та не сплачував земельний податок за вказану земельну ділянку, внаслідок чого встановлено заниження цього податку в сумі 60737,26 грн., з яких: 29846,32 грн. за 2005 рік, 30890,94 грн. за 2006 рік.

Згідно з пп. «б» п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, на підставі акту перевірки прийнято спірне рішення, згідно якого визначено податкове зобовязання за платежем: земельний податок з юридичних осіб в сумі 90591,16 грн., з яких 60737,26 грн. за основним платежем та 29853,90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Визначення суми земельного податку із земельної ділянки під Палацом спорту за 2005 та 2006 роки в сумі 60737,26 грн. позивач не заперечує, однак вважає, що згідно п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» він звільнений від сплати земельного податку, як субєкт, що вказаний у Законі України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії» від 21.09.2000 № 1991-ІІІ.

Колегія судів вважає такі доводи позивача безпідставними, виходячи із аналізу наступних норм права.

Так, Прикінцевими положеннями Закону № 1919-ІІІ частина 1 статті 12 Закону України «Про плату за землю» доповнена пунктом 17 щодо звільнення від сплати земельного податку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, визначених статтею 3 цього Закону.

При цьому, звільнення від земельного податку, передбачене п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю», на який посилається позивач, як на правову підставу наявності пільг, відповідно до Законом України від 23.12.2004 № 2285-ІV «Про державний бюджет України на 2005 рік», у 2005 році здійснюється виключно за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування в частині, що зараховується до відповідних бюджетів, згідно із Законом України від 23.12.2004 № 2285-ІV.

Черкаська міська рада рішення про звільнення позивача від сплати земельного податку не приймала.

Законом України від 25.03.2005 № 2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» із змінами і доповненнями, пункт 17 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» щодо звільнення від сплати земельного податку підприємств, науково-дослідних інститутів та організацій, визначених ст. 3 Закону України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії», виключений.

Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про наявність у нього пільги у 2005 та 2006 роках з плати за землю, як підприємства, на якого поширюється Закон України № 1991-ІІІ, не ґрунтується на положеннях Закону України «Про плату за землю», в редакції, чинній у вказаних податкових періодах.

При цьому, слушними є доводи позовної заяви про те, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.03.2007 (а.с. 19) порушено провадження у справі № 14/1645 про банкрутство ДП НВК «Фотоприлад», а пунктом 5 резолютивної частини вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У відповідності до п. 4 ст. 12 Закону № 2343- ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, та протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно п. 7 ст. 12 Закону № 2343, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем, при здійсненні нарахування позивачу штрафних санкцій, не враховано наявність мораторію, введеного у звязку з порушенням справи про банкрутство позивача ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.03.2007 (а.с. 19). Відтак, застосування до позивача у період дії мораторію, а саме з 01.01.2005 по 31.12.2006 штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 24.04.2007 (а.с. 7) на підставі п. 17.1 ст.17 Закону № 2181 є незаконним.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси № 0001561504/0 від 24.04.2007 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача державного підприємства Науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» на постанову Господарського суду Черкаської області від 03.07.2007 задовольнити та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкаси № 0001561504/0 від 24.04.2007.

Стягнути з Державного бюджету України 5,10 грн. судових витрат на користь державного підприємства Науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» за подання адміністративного позову та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: