КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2013 року 810/5730/13-а
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Бончева О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Гурєва Ю.А. (за довіреністю)
Чижевська А.В. (за довіреністю)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Транс» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Транс» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 8 жовтня 2013 року №0013401502.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки прийняті на основі помилкових висновків про порушення ТОВ «Імперіал-Транс» підпункту 195.1.3 пункту 195.1, пункту 195.11 статті 195, пункту 196.1 статті 196.1 Податкового кодексу України при формуванні показників з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рибна компанія Імперіал», ТОВ «Українська компанія Імперіал», ТОВ «Віва-ЛТД», ТОВ «Торговий дім Імперіал ВН».
Всупереч викладеним в акті перевірки висновкам операції щодо перестрахування, виправлень в коносамент та послуги фактора безпеки звільняються від оподаткуванням податком на додану вартість, а отже позивач не зобов'язаний нараховувати та сплачувати ПДВ.
Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформлення її результатів діяли у порядку та спосіб передбачений законодавством.
За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Транс» зареєстроване 10 березня 2003 року Реєстраційною службою у Києво-Святошинському районному управлінні юстиції Київської області як юридична особа. На податковому обліку перебуває у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.
Відповідно до матеріалів справи у період з 10 вересня по 23 вересня 2013 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу від 10 вересня 2013 року №192 та направлень від 10 вересня 2013 року №186 та №187, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імперіал-Транс» з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період квітень-травень 2013 року.
Результати перевірки оформлені актом від 30 вересня 2013 року №159/15-2/32692465 (а.с. 12-27)
У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Імперіал-Транс» підпункту 195.1.3 пункту 195.1, пункту 195.11 статті 195, пункту 196.1 статті 196.1 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість та завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 72563,00 грн., у тому числі 48194,00 грн. за травень та 24369 грн. за квітень 2013 року.
На основі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області 8 жовтня 2013 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0013401502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 72563,00 грн., у тому числі 48194,00 грн. за квітень та 24369,00 грн. за травень 2013 року (а.с. 11)
Не погоджуючись з рішеннями відповідача ТОВ «Імперіал-Транс» звернулось до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом у тому числі встановлено, що в період з квітень по травень 2013 року, позивачем здійснювались операції з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, надання послуг з агентування морського торгівельного флоту, поставка товарів на судна, страхування вантажів та інші послуги.
Зазначені послуги надавалися та отримувались позивачем відповідно до наступних договорів, а саме:
ТОВ «Імперіал-Транс» уклало договір транспортного експедирування № 9 від 1 серпня 2012 року з ТОВ «Рибна компанія Імперіал». Відповідно до умов договору експедитор (ТОВ «Імперіал-Транс») зобов'язується надавати замовнику (ТОВ «Рибна компанія Імперіал») послуги пов'язані з переведенням вантажу Клієнта (а.с. 207-209)
ТОВ «Імперіал-Транс» уклало договір транспортного експедирування №10 від 1 серпня 2012 року з ТОВ «Українська компанія Імперіал». Відповідно до умов договору експедитор (ТОВ «Імперіал-Транс») зобов'язується надавати замовнику (ТОВ «Українська компанія Імперіал» послуги пов'язані з переведенням вантажу Клієнта (а.с. 210-212)
ТОВ «Імперіал-Транс» уклало договір транспортного експедирування №011212 від 1 грудня 2012 року з ТОВ «Торговий дім Імперіал ВН». Відповідно до умов договору експедитор (ТОВ «Імперіал-Транс») зобов'язується надавати замовнику (ТОВ «Торговий дім Імперіал ВН») послуги пов'язані з переведенням вантажу Клієнта (а.с. 213-215)
ТОВ «Імперіал-Транс» уклало договір транспортного експедирування №Е/0103 від 1 березня 2013 року з ТОВ «Віва-ЛТД. Відповідно до умов договору експедитор (ТОВ «Імперіал-Транс») зобов'язується надавати замовнику (ТОВ «Віва-ЛТД») послуги пов'язані з переведенням вантажу Клієнта (а.с. 216-219)
ТОВ «Імперіал-Транс» уклало договір транспортного експедирування №010410 від 1 квітня 2013 року з ТОВ «Віва-ЛТД. Відповідно до умов договору експедитор(ТОВ «Імперіал-Транс») зобов'язується надавати замовнику (ТОВ «Віва-ЛТД»)послуги пов'язані з переведенням вантажу Клієнта (а.с. 220-222)
Відповідно до пункту 1.1. договорів ТОВ «Імперіал-Транс» бере на себе обов'язок забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організовувати перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів); фрахтувати національні, іноземні судна та залучати інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;
здійснювати роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; вести облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовувати охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовувати експертизу вантажів; здійснювати оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечувати виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; забезпечувати підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечувати оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляти документи та організовувати роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надавати підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надавати інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Пунктом 1.2 вказаних договорів встановлено, що експедитор здійснює розрахунки з учасниками перевезення та органами контролю за транспортування, перевалку, зберігання вантажу, користування рухомим складом, контейнерним обладнанням, включаючи перерахування фрахту, простою, демереджу, а також оплачує вартість перевірки якості, кількості та стану ватажу, здійснює оплату інших зборів та платежів покладених на Клієнта.
Експедитор маж право залучити до виконання свої обов'язків за договором інших осіб. Відповідно до пункту 3.1.2 Клієнт оплачує експедитору компенсацію понесених згідно з пунктом 1.2 договору витрат.
Судом також встановлено, що у забезпечення виконання наведених вище договорів, ТОВ «Імперіал-транс» укладено ряд договорів добровільного страхування вантажів ( т.1,а.с. 223-240, т.2, а.с 1-38). На виконання договорів страхування позивачем отримано рахунки фактури на оплату послуг зі страхування вантажів та багажу на загальну суму 301461,22 грн. за квітень-травень 2013 року (т.2, а.с. 39- 115). Вказана сума у подальшому перевиставлена замовникам транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Рибна компанія Імперіал», ТОВ «Українська компанія Імперіал», ТОВ «Торговий дім Імперіал ВН», ТОВ «Віва-ЛТД», що підтверджується актами надання послуг, які передбачають компенсацію замовниками витрат на страхування за договорами укладеними ТОВ «Імперіал-Транс» (т.2,а.с. 116-146).
При цьому суми компенсації витрат на страхування відповідно до актів надання послуг виставлені замовникам без врахування податку на додану вартість, що призвело до заниження зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 72563,00 грн., водночас позивач зазначає, що не зобов'язаний сплачувати ПДВ, оскільки ТОВ «Імперіал-транс» є лише посередником та відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України звільняється від такого обов'язку.
Згідно статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. № 1955-IV транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Відповідно до статті 4 Закону № 1955-IV транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.
Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
У відповідності до статті 9 Закону № 1955-IV, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Відповідно до пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про страхування», страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.
Страхові брокери - юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Відповідно до статті 1 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. №1523, агентська діяльність - це діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат; договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) - письмова угода між страховиком та страховим агентом, в якій визначаються права та обов'язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що діяльність страхових брокерів та страхових агентів здійснюється лише як виключний вид господарської діяльності, на підставі доручення або договору із страхувальником від свого імені, або від імені страхувальника у разі надання агентських послуг.
При цьому об'єктом добровільного страхування транспортування продукції (вантажу) є майнові інтереси страхувальника, який є власником вантажу, порушені внаслідок ушкодження, знищення чи зникнення безвісти вантажу за будь-якого способу його транспортування. При визначені об'єкта оподаткування враховуються витрати із страхування транспортування продукції платника податку, тому при укладанні експедитором договору страхування продукції, що транспортується, такий платник податку, якому не належить продукція не враховує страхові платежі у складі податкових витрат.
У разі компенсації зазначених витрат замовником транспортно-експедиторських послуг такі суми включаються до інших доходів експедитора на підставі підпункту 135.5.14. пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України
Таким чином у разі компенсації зазначених витрат клієнтом такі суми включаються до складу інших доходів експедитора та підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Як встановлено судом, ТОВ «Імперіал-Транс» у перевіряємому періоді здійснювало діяльність у сфері транспорту та транспортного оброблення, зокрема надання послуг з транспортно-екпедиторської діяльності. Відповідно до матеріалів справи позивач не здійснює діяльність щодо надання послуг із страхування, доказів укладання ТОВ «Імперіал-Транс» договорів зі страхувальниками щодо виконання функцій брокера або страхового агента позивачем не укладались.
Пунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України встановлено, що надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Втім, відповідно до пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Таким чином сума операцій з страхування вантажу на виконання договорів транспортно-експедиторських послуг є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
За таких обставин податковим органом правомірно зроблено висновок щодо протиправності відображення сум компенсацій витрат на страхування як таких, що не є об'єктом оподаткування.
Щодо операцій позивача з видання маніфест коректора та фактору безпеки суд зазначає наступне.
Пунктом 1.1. договорів про надання транспортно-експедиційних послуг встановлено, що ТОВ «Імперіал-Транс» зобов'язане, зокрема, забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування; фрахтувати національні, іноземні судна та залучати інші транспортні засоби, а також здійснювати оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю.
Так, на виконання зобов'язань з перевезення вантажів за договором з ТОВ «Віва-ЛТД» №Е/0103 від 1 березня 2013 року та №010410 від 1 квітня 2013 року позивачем були надані послуги з виправлень у коносаменті.
Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Імперіал-Транс» уклало з ТОВ «МШК Україна» відповідні правочини щодо видання маніфест коректора. Надання послуг з виправлень в коносаменті підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками (т.1,а.с. 33, 36, 41, 46, 51, 56, 61, 65, 71, 77, 80, 83, 89, 93, 96, 102, 107, 111, 115, 124, 129, 134, 140, ) та актами надання послуг (т.1, а.с. 34, 37, 42, 47, 52, 57, 62, 66, 72, 78, 81, 81, 90, 94, 97, 103, 108, 112, 116, 125, 130, 135, 141). Сума зазначених послуг без врахування податку на додану вартість була пере виставлена ТОВ «Віва-ЛТД», що підтверджується Актами про надання послуг від 17 квітня 2013 року №224, від 23 квітня 2013 року №272 (т.1, а.с. 28,29, 30-32).
Також ТОВ «Імперіал-Транс» надані послуги фактора безпеки на виконання умов договору №10 від 1 серпня 2012 року, здійснені на користь ТОВ «Українська компанія Імперіал». На підтвердження факту оплати вказаних послуг позивачем надано рахунок№766/2013 від 17 квітня 2013 року (т.1, а.с. 119) та акт здачі-прийняття робіт №ОУТ-00000000857 від 17 квітня 2013 року (т.1 а.с. 120). Сума витрат ТОВ «Імперіал-Транс» за надані послуги пере виставлена без врахування податку на додану вартість ТОВ «Українська компанія Імперіал», що підтверджується актом від 23 квітня 2013 року №279 (т.1, а.с. 29).
Відповідно до підпункту 186.2.1. пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.
Згідно підпункту 186.3. статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, відповідно до пунктів «є» та «ж» пункту 186.3, надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті а також надання транспортно-експедиторських послуг.
Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику- резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою, незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги
Водночас, відповідно до наданих актів надання послуг з видання маніфест коректора місцем реєстрації (місцезнаходженням) постачальника (ТОВ МШК Україна») послуг на користь ТОВ «Імперіал-Транс» є місто Одеса, бульвар Лідерсівський, буд. 5. Міцем реєстрації (місцезнаходженням) постачальника послуг з видачі фактора безпеки ТОВ «Піл Україна» є місто Одеса, вулиця Буніна, буд. 10.
Отже місцезнаходженням як позивача так і постачальників послуг є митна територія України. За таких обставин суд не погоджується з твердженням позивача щодо відсутності у ТОВ «Імперіал-Транс» обов'язку нараховувати суми податку на додану вартість за послуги надані ТОВ «Віва-ЛТД» та ТОВ «Українська компанія Імперіал».
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо порушень ТОВ «Імперіал-Транс» підпункту 195.1.3 пункту 195.1, пункту 195.11 статті 195, пункту 196.1 статті 196.1 Податкового кодексу України, що призвело до від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 72563,00 грн., у тому числі за квітень 48194,00 грн., та травень 24369,00 грн.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Докази надані позивачем не спростовують висновків відповідача.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду адміністративного позову майнового характеру позивачем до Державного бюджету сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Відповідно до матеріалів справи позивачем заявлено майнову вимогу у розмірі 72563,00 грн. Таким чином сума судового збору, яку повинен сплатити позивач становить 1720,50 грн.
Позивач відповідно до платіжного доручення №2008 від 18 жовтня 2013 року сплатив судовий збір у розмірі 725,63грн. Отже сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету становить 994,87 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперіал-Транс» (ідентифікаційний код 32692465 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 994 (дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 87 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Повний текст постанови виготовлено 3 грудня 2013 року.
Судове рішення № 35752576, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/5730/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: