Ухвала суду № 35751443, 04.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року м. Київ К/9991/51444/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 р.

у справі № 2а-3093/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Харків»

до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Караван Харків» (далі - позивач, ТОВ «Караван Харків») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005001501 від 02.12.2011 р. та № 0000251501 від 19.01.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 р., адміністративний позов задоволено: скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0005001501 від 02.12.2011 р., № 0000251501 від 19.01.2012 р.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.11.2011 р. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України посадовими особами ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Караван Харків» з податку на прибуток за звітний податковий період: ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2011 р. № 3190/15-109/34333228 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, в наслідок неправомірного збільшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток ІІ кварталу 2011 року за рахунок показника від'ємного значення в сумі 1 231 251 грн., котрий виник за наслідками звітних податкових періодів, які передували І кварталу 2011 року, що спричинило завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 1 231 251 грн. та заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 21 380 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02.12.2011 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0004991501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 231 251 грн. та № 0005001501, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 21 380 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПА у Харківській області від 04.01.2012 р. № 18/10/25-103 було частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 02.12.2011 р. №0004991501 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 1 231 251 грн., внаслідок чого ДПІ у Московському районі м. Харкова було складено і направлено на адресу ТОВ «Караван Харків» податкове повідомлення-рішення № 0000251501 від 19.01.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 1 138 296 грн.

Як вбачається із згадуваного акту камеральної перевірки, підставою для визначення позивачеві зазначених податкових зобов'язань стали висновки перевіряючих про порушення останнім пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті відображення позивачем у податковій звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке виникло до 01.01.2011 р. За твердженням податкового органу зміст вищевказаних норм Податкового кодексу України при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України, питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01 квітня 2011 року, в тому числі за І квартал 2011 року мають застосовуватись відповідні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень. Враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, то від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Податковим кодексом України.

З 01.04.2011 року порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів регулюється статтею 150 Податкового кодексу України, згідно якої, якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємні значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платник податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сум такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року та в подальшому наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року в рядку 07 позивачем зазначено від'ємний об'єкт оподаткування на рівні - 1 231 251 грн., яке сформувалось у зв'язку із наявністю від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 року.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі - 1 231 251 грн. перенесено позивачем до рядка 06.6 звітної декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

З викладеного вбачається, що відповідачем, в порушення положень податкового законодавства, при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року не враховано розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для зменшення ТОВ «Караван Харків» розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 р. у справі №2а-3093/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко