Постанова № 3575143, 30.01.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-8511/08/1370

30січня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Сакалоша В.М.

при секретарі Лозі Ю.Я.

За участю представників сторін:

Від позивача: Оприск Л.Є., довір. від 16.12.08 року

Від відповідача: Томашівський О., довір. № 14740/58/10-017 від 03.07.08 року

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПП «Нова марка» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позов заявлено Приватним підприємством «Нова марка» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 01 грудня 2008 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання. Ухвалою суду від 17.12.08 року підготовче провадження у справі закінчено та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачав судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, зокремапросить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002822320/0 від 04.11.2008 року і вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконними, а висновки, викладені в Акті перевірки, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Зокрема, представник позивача наголошує, що ним до податкового кредиту включено податок на додану вартість згідно належно оформлених податкових накладних і ці витрати відносяться до складу валових витрат згідно п.п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334\94-ВР, відповідно правомірно включив до складу податкового кредиту відповідні суми податку, сплачені (нарахованих) ним у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168\97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Позивач також вказує, що представлені до перевірки та до суду первинні бухгалтерські документи та відповідні договори свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у Запереченні від 12.12.2008 року та вказує про те, що згідно з наданими до перевірки бухгалтерськими документами за 2007рік(головнакнига, оборотно - сальдові відомості, банківські виписки) та у відповідності до оборотно- сальдової відомості за липень 2007 р. по Д-ту рах. 361 «Розрахунки з вітчизнянимипокупцями» по контрагенту ПП " Оператор" обліковується сума 1053326,4 грн., в т. ч.ПДВ 175554,4 грн.. Попередня оплата відсутня. Відвантаження продукції на ПП"Оператор" за липень 2007 року відображено бухгалтерським проведеннямД-т 361К-т70 1053326,4 грн.

В декларацію по ПДВ за липень 2007 року відвантаження продукції в сумі 289166,4 грн. не включено, чим занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 48194,4 грн..

В ході перевірки встановлено господарські взаємовідносини ПП «Нова марка» з ТзОВ «Інжпром ЛТД», ЄДРПОУ 34184517. Згідно ЦБД ДІІА України ТОВ «Інжпром ЛТД» знаходиться в розшуку (надано запит на встановлення місцезнаходження). Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 24.06.08 р. (За ініціативою ОДПС у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року). Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 02.09.08 року № 5952/7/15-407 на запит №19213 від 22.08.2008 року ТзОВ «Інжпром ЛТД», ЄДРПОУ 34184517, з квітня 2007 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звітує.

Відповідач в поясненнях та судових дебатах вказує на завищення позивачем податкового кредиту на суму 410437,7 грн., в т. ч. II півріччя 2007 р.: липень 43411,0 грн., серпень 27664,0 грн., жовтень 26820,0 грн., листопад 30272,0 грн., грудень 51936,0 грн.;

І півріччя 2008 року січень 36708,0 грн., лютий 19967,0 грн., березень 45815,1 грн., квітень 34885,0 грн., травень 46293,0 грн., червень 46666,6 грн.

В ході перевірки встановлено господарські взаємовідносини ПП «Нова марка » з ТзОВ «Бізнес - Престиж ЛТД», ЄДРПОУ 34184420. Згідно ЦБД ДПА України ТОВ «Бізнес - Престиж ЛТД» знаходиться в розшуку (надано запит на встановлення місцезнаходження). Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09.07.08 року № 5120/7/15-407 на запит №13951/15-2 від 24.06.2008 року ТзОВ « Бізнес - Престиж ЛТД », ЄДРПОУ 34184420, з вересня 2007 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звітує. В грудні 2007 року підприємством було подано уточнюючі розрахунки за квітень, травень, червень, липень, серпень ( без показників фінансово-господарської діяльності), вересень 2007 року ( загальна сума податкових зобов'язань р.2.3 - 42198,0 грн, загальна сума податкового кредиту р.3.3 - 42198,0 грн.), вересень 2007 року.

Також, відповідач вказує на завищення позивачем податкового кредиту на суму 453959,33 грн., в т. ч. II півріччя 2007 р.: липень 43502,0 грн., серпень 27554,0 грн., жовтень 26174,0 грн., листопад 30943,0 грн., грудень 53785,0 грн.; І півріччя 2008 року: січень 36760,0 грн., лютий 19818,0 грн., березень 64243,0 грн., квітень 36211,0 грн., травень 69861,33 грн., червень 45108,0 грн.

Відповідач стверджує про відсутність факту одержання товару від ТзОВ «Бізнес-Престиж ЛТД» та ТзОВ «Інжпром ЛТД», у звязку з неподанням податкової звітності ТзОВ «Інжпром ЛТД», що свідчить про відсутність господарської діяльності; відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, наявність персоналу (чисельність працюючих 1 особа), складських приміщень, транспортних засобів (власні складські приміщення ПП «Нова марка»відсутні, договори оренди складських приміщень підприємством не укладались ); перевізні документи, якими підтверджуються факти отримання та передачі товару до перевірки не представлені.

Крім того, відповідач зазначає, що факт одержання товару від ТзОВ «Бізнес-Престиж ЛТД» та ТзОВ «Інжпром ЛТД», здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а метою несплати відповідних сум податків, в даному випадку заниження податку на додану вартість. У такому разі, такий правочин є нікчемний, оскільки суперечить моральним засадам суспільства та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 228 ЦК визначає, що правочин, який порушує публічний порядокєнікчемним. Таким, що порушує публічний порядок є зокрема правочин, який спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Відповідно до п.3.2.1 ст. 3 ЗУ від № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» визначає, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, яким оподатковують інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Відповідач посилається на статтю 13 ЦК України, в якій зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом. Застосування угод та вчинення дій , які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладанніудаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадамсуспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).

Представник Відповідача дав аналогічні пояснення, просить в позові відмовити.

В судовому засіданні 30.01.09 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанову в цілому складено та підписано 02.02.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Нова марка» зареєстроване субєктом підприємницької діяльності 21.10.1996р. Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради номер запису 11668 та присвоєно ідентифікаційний код в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 22377069.

Підприємство здійснює діяльність на підставі Статуту в редакції, зареєстрованій 21.10.1996р., номер запису 11668.

Приватне підприємство «Нова марка» зареєстроване платником податку на додану вартість та йому присвоєно індивідуальний податковий номер 223770613069, що підтверджується свідоцтвом № 18059771 про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане ДПІ у Личаківському районі м.Львова 29.09.1997р.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Позивачем за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено Акт №415/23-2/22377069 від 17.10.2008р.

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме п.1.7, п.1.8 ст. 1, п. 4. 1 ст. 4, п.п.7. 3. 1 п.7. 3, п.п. 7. 4. 1 п.7. 4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168\97-ВР, в результаті чого привизначенні повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2007р. по 30.06.2008 р. встановлено заниження податку на додану вартість на 913 201,83 грн., в тому числі друге півріччя 2007 року - липень 135107,4 грн., серпень 55218,00грн., жовтень 52994,0 грн., листопад 61215,0 грн., грудень 105721,0 грн.; першепівріччя 2008 року - січень 73468,0 грн., лютий 39785,0 грн., березень 110058,1 грн., квітень 71096,0 грн., травень 116154,33 грн., червень 92385,0 грн.

На підставі вищезазначеного акту Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0002822320/0 від 04 листопада 2008р., яким позивачу відповідно до п.1.7, п.1.8 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168\97-ВР в подальшому Закон), згідно п.п. 17.1.3.п.7.1.ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000р., визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 913201,00грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 456600,00грн.

1. Перевіркою встановлено, що вдекларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік від 29.01.08 року №103384 та з врахуванням уточнюючого розрахунку за 2007 рік від 30.01.08р. №1533 підприємством задекларовано р.01.1 - 6154193,0 грн., що відповідає регістрам бухгалтерського обліку (Рах.70 - "Дохід від реалізації товару (робіт, послуг). Порушень в правильності визначення валового доходу не встановлено (враховуючи, що в декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2007 року від 27.07.07 року № 49118 (акт від 09 листопада 2007 року №476) р.01.1 складає 3218794,0 грн. Таким чином, р.01.1 за друге півріччя 2007 року мав би складати 2935399,0 грн.) Але наростаючим підсумком р. 1 декларацій по податку на додану вартість за 2007 рік підприємством задекларовано обсяги, що оподатковуються податком на додану вартість - 5913221,00 грн.

На думку відповідача підприємством занижено базу оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за 2007 рік на 240972,0 грн. (6154193-5913221). Перевіркою встановлено, що підприємством до податкового зобовязання не включено відвантаження товару на приватне підприємство "Оператор" (ЄДРПОУ 31527147).

Згідно з наданими до перевірки бухгалтерськими документами за 2007 р. (головна книга, оборотно - сальдові відомості, банківські виписки) та у відповідності до оборотно - сальдової відомості за липень 2007 р. по Д-ту рах. 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» по контрагенту приватне підприємство "Оператор" обліковується сума 1053326,4 грн., в тому числі податок на додану вартість 175554,40 грн.. Попередня оплата відсутня. Відвантаження продукції на приватне підприємство "Оператор" за липень 2007 року відображено бухгалтерським проведенням Д-т 361 К-т 70 1053326,40 грн. В декларацію по податку на додану вартість за липень 2007 року відвантаження продукції в сумі 289166,4 грн. не включено, чим занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 48194,4 грн.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (далі Закон) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

На підставі п.п 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, обовязок платника податку на включення в певному звітному податковому періоді сум податкових зобов'язань знаходилися в правовому зв'язку і з іншими юридичними фактами, перерахованими у пункті 7.3 статті 7 Закону, зокрема, датою виникнення податкових зобов'язань, якою може бути, зокрема, дата зарахування коштів від покупця, дата відвантаження товарів.

Так, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" - "підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій".

Відповідачем не представлено належного і допустимого доказу в підтвердження факту здійснення позивачем господарської операції, яка вказана в акті перевірки - відвантаження продукції в сумі 289166,4 грн. приватному підприємству "Оператор" в липні 2007 року, яка не відображена в декларації по податку на додану вартість за липень 2007 року.

Пунктом 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005 р. N 327 (далі - Порядок N 327), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Факт відвантаження позивачем продукції в сумі 289166,4 грн. приватному підприємству "Оператор" в липні 2007 року та невключення в декларацію по податку на додану вартість за липень 2007 року відповідної суми ПДВ, чим занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 48194,4 грн.,належним чином не зафіксований в Акті перевірки, чим порушено вимоги Порядку N 327. Даний факт також не доведений належними і допустимими доказами в судовому засіданні, що дає підстави вважати висновок податкового органу про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 48194,4 грн. у липні 2007 року безпідставним і неправомірним збільшення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 48194,4 грн. у липні 2007р. та відповідно підставою для донарахування податкового зобовязання і штрафних санкцій.

Висновки відповідача про заниження бази оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за 2007 рік на 240972,0 грн. на підставі даних податкових декларацій позивача за весь 2007 рік, шляхом математичних розрахунків віднімання даних рядка 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік від 29.01.08 року №103384 (з врахуванням уточнюючого розрахунку за 2007 рік від 30.01.08р. №1533) - 6154193,0 грн. та наростаючого підсумку р. 1 декларацій по податку на додану вартість за 2007 рік - 5913221,00 грн. (6154193-5913221), враховуючи, що перевіркою охоплений лише період з 01.07.2007 року, без врахування інших документів позивача, в тому числі первинних бухгалтерських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податку на додану вартість, судом до уваги не приймаються.

2. В Акті перевірки вказано, що згідно перевірки даних декларації з податку на прибуток та декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2008року по 30.06.2008 року встановлено розбіжність між обсягами доходу від продажу товарів (робіт, послуг) р.01.1 декларації про прибуток підприємства та обсягами, що оподатковуються ПДВ р.1 декларації по ПДВ, саме: р.01.1 декларації про прибуток підприємства складає 4129204 грн. р.1 декларації по ПДВ - 4126152 грн.

В ході перевірки для визначення сум валових доходів за І півріччя 2008 року використано наступні бухгалтерські рахунки:Рах.70 - "Дохід від реалізації товару (робіт, послуг)" порушень не встановлено.

Відповідач вказує, що розбіжність 3052,0 грн, в сторону прибутку виникла за рахунок арифметичної помилки, чим занижено підприємством базу оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за період з 01.01.08 року по 30.06.2008 року на 3052,0 грн., що призвело до заниження ПДВ в червні 2008 року на 610,4 грн.

Дана обставина позивачем не спростована та доведена даними Декларацій з податку на додану вартість та Деклараціями з податку на прибуток, відповідно висновок відповідача про заниження позивачем бази оподаткування операцій поставки товарів (послуг) за період з 01.01.08 року по 30.06.2008 року на 3052,0 грн., що призвело до заниження ПДВ в червні 2008 року на 610,4 грн. внаслідок арифметичної помилки є підставним і обґрунтованим.

3. В Акті перевірки вказано, що частину податкового кредиту за період, що перевіряється Позивачем сформовано за рахунок податкових накладних, що пов'язано з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Інжпром ЛТД» (ЄДРПОУ 34184517), які не відображено в податковому зобовязанні ТзОВ «Інжпром ЛТД» (Згідно ЦБД ДПА України ТзОВ - «Інжпром ЛТД» знаходиться в розшуку (надано запит на встановлення місцезнаходження). Дата анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 24.06.08 р. за ініціативою податкової у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року. Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 02.09.08 року № 5952/7/15-407 на запит №19213 від 22.08.2008 року ТзОВ «Інжпром ЛТД», ЄДРПОУ 34184517 з квітня 2007 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звітує.

Таким чином, на думку Відповідача Позивачем завищено податковий кредит на суму 410437,70 грн., в тому числі в липні 2007р. 43411,0 грн., серпні 2007р.- 27664,0 грн., жовтні 2007р. 26820,00грн, листопаді 2007р. - 30272,00 грн., грудні 2007р. - 51936,0 грн. січень 2008р. - 36708,0 грн., лютий 2008р. - 19967,0 грн., березень 2008р. - 45815,1 грн., квітень 2008р. - 34885,0 грн., травень 2008р. - 46293,0 грн., червень 2008р. - 46666,6 грн.

Крім того, в Акті перевірки вказано, що частину податкового кредиту за період, що перевіряється, Позивачем сформовано за рахунок податкових накладних, що пов'язано з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Бізнес - Престиж ЛТД» (ЄДРПОУ 34184420), які не відображено в податковому зобовязанні ТзОВ « Бізнес - Престиж ЛТД » (Згідно ЦБД ДПА України ТОВ « Бізнес - Престиж ЛТД » знаходиться в розшуку (надано запит на встановлення місцезнаходження).

Згідно відповіді ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 09.07.08 року № 5120/7/15-407 на запит №13951/15-2 від 24.06.2008 року ТзОВ «Бізнес - Престиж ЛТД », ЄДРПОУ 34184420 з вересня 2007 року до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звітує. В грудні 2007 року підприємством було подано уточнюючі розрахунки за квітень, травень, червень, липень, серпень (без показників фінансово-господарської діяльності), вересень 2007 року (загальна сума податкових зобов'язань р.2.3 - 42198,0 грн, загальна сума податкового кредиту р.3.3 -42198,0 грн.).

На підставі вищезазначеного перевіркою встановлено, що Позивачем завищено податковий кредит на суму 453959,33 грн., в тому числі липень 2007 р. - 43502,0 грн., серпень 2007 р. - 27554,0 грн., жовтень 2007 р.- 26174,0 грн., листопад 2007 р. -30943,0 грн., грудень 2007р. - 53785,0 грн. січень 2008р. - 36760,0 грн., лютий 2008р. - 19818,0 грн., березень 2008р. - 64243,0 грн., квітень 2008р. - 36211,0 грн., травень 2008р. - 69861,33 грн., червень 2008р. - 45108,0 грн.

Судом встановлено, що відповідно до Угоди №49 від 25 червня 2007 року укладеної між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інжпром ЛТД», останнім були виконані рекламні та рекламно-інформаційні матеріали (листівки, рекламні буклети, плакати, кишенькові та настінні календарі), що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до вищевказаної угоди, копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 2462626,00грн., в тому числі ПДВ 410437,7грн.

До складу податкового кредиту позивачем згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 та п. 8.2. ст.8 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем включено в липні 2007р. 43411,0 грн., серпні 2007р.- 27664,0 грн., жовтні 2007р. 26820,00грн, листопаді 2007р. - 30272,00 грн., грудні 2007р. - 51936,0 грн. січні 2008р. - 36708,0 грн., лютому 2008р. - 19967,0 грн., березні 2008р. - 45815,1 грн., квітні 2008р. - 34885,0 грн., травні 2008р. - 46293,0 грн., червні 2008р. - 46666,6 грн., що складається з сум податку на додану вартість, нарахованих підприємством у звязку з придбанням зазначених вище послуг, що підтверджується податковими накладними, переліченими в Акті перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи, оформлених з дотриманням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Розрахунки за придбані послуги між позивачем та ТзОВ „Інжпром ЛТД” проведені в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

Судом встановлено, що позивачем у відповідному звітному періоді отримано зазначені податкові накладні та відповідно відображено в Деклараціях з податку на додану вартість звітного періоду.

Факт того, що вартість зазначених вище послуг, які надані товариством з обмеженою відповідальністю «Інжпром ЛТД» відноситься до валових витрат виробництва (обігу) позивача сторонами не заперечується.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до Договору№37 від 15 травня 2007 року, укладеного між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Престиж ЛТД», останнім було виготовлено поліграфічну продукцію, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до вищевказаної угоди, копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 2723756,00грн., в тому числі ПДВ 453959,3 грн.

До складу податкового кредиту позивачем згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 та п. 8.2. ст.8 Закону України “Про податок на додану вартість” включено в липні 2007 р. - 43502,0 грн., серпні 2007 р. - 27554,0 грн., жовтні 2007 р.- 26174,0 грн., листопаді 2007 р. -30943,0 грн., грудні 2007р. - 53785,0грн. січні 2008р. - 36760,0 грн., лютому 2008р. - 19818,0 грн., березні 2008р. - 64243,0 грн., квітні 2008р. - 36211,0 грн., травні 2008р. - 69861,33 грн., червні 2008р. - 45108,0 грн, що складається з сум податку на додану вартість, нарахованих підприємством у звязку з придбанням зазначених вище послуг, що підтверджується податковими накладними, переліченими в Акті перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи, оформлених з дотриманням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Розрахунки за придбані послуги між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Престиж ЛТД» проведені в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

Судом встановлено, що позивачем у відповідному звітному періоді в отримано зазначені податкові накладні та відповідно відображено в Деклараціях з податку на додану вартість звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що 24.06.08 р. за ініціативою податкової у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року анульовано свідоцтва платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Інжпром ЛТД», проте, позивачем в порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону включено до складу податкового кредиту в червні 2008 року податок на додану вартість в сумі 6011,6грн. на підставі податкової накладної від 30 червня 2008 року.

За таких обставин, помилковим є твердження відповідача про завищення Позивачем податкового кредиту в сумі 858386,00 грн. з огляду на недекларування та фактичну несплату податку до бюджету контрагентами позивача та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТзОВ «Інжпром ЛТД» з 24.06.08 р. за ініціативою податкового органу у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року. Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та недійсність всіх податкових накладних до дня анульовання свідоцтва платника податку на додану вартість, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 858386 грн. за якими не визнана Відповідачем, продавці (ТзОВ «Інжпром ЛТД» та ТзОВ «Бізнес-Престиж») знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також були платниками податку на додану вартість та мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту (п.10.2. ст.10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця Позивача у справі.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Факт того, що вартість зазначених вище послуг, які надані товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Престиж ЛТД» відноситься до валових витрат виробництва (обігу) позивача сторонами не заперечується.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про відсутність факту одержання товару від ТзОВ «Бізнес-Престиж ЛТД» та ТзОВ «Інжпром ЛТД», оскільки дане твердження спростовується встановленим в Акті перевірки, та таким що не заперечується відповідачем, фактом подальшої реалізації даної продукції іншим субєктам підприємницької діяльності: ПП «Дніпро-Захід», ТзОВ «Бізнес Клас», ТзОВ «Іст Захід», ТзОВ «Касандра плюс», ТзОВ «Клас Люкс», ПП «Оператор», ПП «Компанія АСК», ПП «Компанія Імперіал», ТзОВ «Авокадо», ТзОВ «Кінопалац Львів».

Доводи Відповідача про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності і твердження про наявність персоналу з чисельністю працюючих 1 особа, відсутність складських приміщень, спростовується встановленими в Акті перевірки фактами, а саме аркуш три, де вказано, що фактично у перевіреному періоді Позивач займався виготовленням рекламно-поліграфічної продукції, видавничою діяльністю, виготовленням продуктів харчування та аркуш одинадцять, де вказано, що станом на 30.06.2008р. загальна чисельність працюючих склала 8 осіб, аркуш дванадцять, де вказано, що Позивач орендував приміщення та обладнання згідно Договору №094-88 від 04.09.06р. про оренду приміщення площею 87,6 м.кв за адресою м.Львів, вул. Стороженка,32 та договору оренди №14/7-01 від 01.07.01 про оренду приміщення в с.Коропуж, Городоцького району Львівської області.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається існування між позивачем та ТзОВ «Інжпром ЛТД», ТзОВ «Бізнес-Престиж» господарських відносин, які вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, відповідачем не доведено наявність мети і умислупозивача та його контрагентів на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства чи спрямованість даних угод на незаконне заволодіння майном держави.

Відповідно відсутні правові підстави для визнання правочинів, укладених позивачем з ТзОВ «Інжпром ЛТД» та ТзОВ «Бізнес-Престиж» недійсним, виходячи що їх недійсність встановлена законом - нікчемними правочинами згідно з ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо нарахування Позивачу податку на додану вартість в сумі 906579,00грн. та штрафних санкцій в сумі 452984,00грн.

Оцінивши наявні в справі докази суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0002822320/0 від 04 листопада 2008р. в частині донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 906579,00грн. та штрафних санкцій в сумі 453289,00грн. не відповідає фактичним обставинам справи, видане всупереч нормам чинного законодавства, а тому порушує права позивача, що є підставою для його часткового скасування.

Позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0002822320/0 від 04 листопада 2008р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 6622,00грн. та штрафної санкції в сумі 3311,00грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (ч. 3 ст. 94 КАС України).

Керуючись ст.ст. 49,51,58-59,69,70,71,76,79,87,94,97-98,122-124,126-128,130,133-134,135,138,139-140,143,151-154,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,-

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0002822320/0 від 04 листопада 2008р. в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1359868,00 грн. (в тому числі основний платіж 906579,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 453289,00 грн.).

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Нова марка” м.Львів, вул.Вашингтона,б.11, кв.141 (код ЄДРПОУ 25546562) 3грн.37 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис) В.Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В. Сакалош

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

вступна і резолютивна частина

Справа № 2а-8511/08/1370

30січня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Сакалоша В.М.

при секретарі Лозі Ю.Я.

За участю представників сторін:

Від позивача: Оприск Л.Є., довір. від 16.12.08 року

Від відповідача: Томашівський О., довір. № 14740/58/10-017 від 03.07.08 року

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПП «Нова марка» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позов заявлено Приватним підприємством «Нова марка» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складання повного тексту постанови суду на пять днів з дня закінчення розгляду справи, проголосивши вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 49,51,58-59,69,70,71,76,79,87,94,97-98,122-124,126-128,130,133-134,135,138,139-140,143,151-154,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,-

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова №0002822320/0 від 04 листопада 2008р. в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1359868,00 грн. (в тому числі основний платіж 906579,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 453289,00 грн.).

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Нова марка” м.Львів, вул.Вашингтона,б.11, кв.141 (код ЄДРПОУ 25546562) 3грн.37 коп. судових витрат.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. Сакалош