Ухвала суду № 35751382, 26.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року м. Київ К-35288/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року

у справі № 2а-11394/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» (позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим; відповідач) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002342301/0 від 04 березня 2009 року, № 0002342301/1 від 07 травня 2009 року, № 0002342301/2 від 15 липня 2009 року та № 0002342301/3 від 14 вересня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Підприємство ВІТЕК» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2009 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Підприємство ВІТЕК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 1931/23-2/24503541 від 26 лютого 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002342301/0 від 04 березня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 514 138,00 грн. (400 303,00 грн. - основний платіж, 113 835,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002342301/1 від 07 травня 2009 року, № 0002342301/2 від 15 липня 2009 року та № 0002342301/3 від 14 вересня 2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку із заниженням задекларованих показників у рядку 01.4 декларації «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» на суму в розмірі 1 351 000,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Підпунктом 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР передбачено, що норми цього пункту поширюються на платників податку-торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Згідно з підпунктами 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що платник податку зобов'язаний вести окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами. При веденні окремого податкового обліку фінансовий результат від операцій з цінними паперами визначається як різниця між доходами, отриманими у результаті відчуження цінних паперів, та витратами, пов'язаними з придбанням вказаних цінних паперів. Фінансовий результат, який визначається як різниця між доходами, отриманими у результаті відчуження цінних паперів, та витратами, пов'язаними з придбанням вказаних цінних паперів, декларується у податковому періоді, у якому фактично відбулось відчуження цінних паперів та виникло перевищення таких доходів над такими витратами.

Як встановлено судами, позивачем на підставі договору № 2014 від 20 березня 2000 року на вторинному ринку придбано за рахунок чистого прибутку підприємства акції Закритого акціонерного товариства «Авіатермінал» на загальну суму в розмірі 1 351 000,00 грн.

В подальшому, позивачем на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Авто» договору № 210/2007 від 28 серпня 2007 реалізовано останньому прості іменні акції ЗАТ «Авіатермінал» у кількості 135 100 штук номінальною вартістю 1 351 000,00 грн. за ціною 2 000 000,00 грн.

При цьому судовими інстанціями встановлено, що позивачем в передбаченому Законом № 334/94-ВР порядку сплачено податок на прибуток з додатково отриманих коштів при реалізації акцій ТОВ «ТЕС-Авто».

Крім того, слід враховувати, що на час придбання позивачем простих іменних акцій ЗАТ «Авіатермінал» підпункт 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР був викладений в редакції, відповідно до якої під терміном «торгівля цінними паперами і деривативами» слід розуміти: будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торговцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок; будь-які операції з придбання або продажу товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус встановлюється законодавством про товарні біржі; будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торговців цінними паперами.

Враховуючи те, що позивач не мав статусу торговця цінними паперами на час укладання договору № 2014 від 20 березня 2000 року, для нього торгівля цінними паперами мала б місце лише у разі здійснення купівлі та продажу цінних паперів і саме в такому випадку на нього б поширювався спеціальний порядок оподаткування, передбачений пунктом 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР.

Приймаючи до уваги вказане обмеження, позивачем ні в 2000 році, ні в наступних звітних періодах не враховувались витрати в розмірі 1 351 000,00 грн., сплачені за придбані акції ЗАТ «Авіатермінал», при визначенні фінансових результатів по операціям з цінними паперами у відповідних звітних періодах.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про те, що повернення позивачу 1 351 000,00 грн. раніше витраченого ним доходу на придбання цінних паперів не може бути віднесено до доходу, отриманого від продажу цінних паперів.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2009 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.