Ухвала суду № 35751373, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К-41638/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Кіт О.С.

представника позивача Шила М.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010 по справі №2-а-41504/09/2070 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства про стягнення пені

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, далі-позивач) до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (далі-відповідач) про стягнення пені у розмірі 919790,74грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 25.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до приписів ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено заміну позивача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, за результатом якої складено акт №2781/23-106/14308894 від 21.08.2009. За змістом вказаного акту відповідачем було порушено вимоги п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у зв'язку з чим позивачем, згідно п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.3.9 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 11.06.2003 №290, визначено пеню за період з жовтня 2006 по січень 2009 у розмірі 916790,74грн., про стягнення якої заявлено вимоги у даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що застосовані до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства санкції є адміністративно-господарські, а застосування їх під час дії мораторію з порушенням строків, встановлених ст.250 Господарського кодексу України є неправомірним.

Проте, суд касаційної інстанції з таким висновком не погоджується, вважає його передчасним та помилковим з огляду на наступне.

Спеціальним законом із питань оподаткування є Закон України «Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), перелік яких визначає Закон України «Про систему оподаткування», а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення вимог податкового законодавства.

Згідно з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпункту 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 названого Закону податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.1.3 цієї ж норми Закону податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням наведеним у п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляються з платника додатків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що штрафні санкції (пеня) за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання, а відтак на них поширюється строк давності, встановлений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону.

В силу вимог п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм цього Закону.

Проте, у наведеній нормі йдеться про заяву кредитора стосовно вимог, що виникли до порушення справи про банкрутство, як це випливає зі змісту ст. 7, п. 15 ст. 11, ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, приписи Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не регулюють питання погашення зобов'язань або стягнення податкового боргу, які виникли до порушення провадження про банкрутство боржника та визнані господарським судом конкурсними вимогами.

За змістом абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог п. 4 ст. 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, визначальним для встановлення правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення правил оподаткування, є встановлення судом періоду, в якому у позивача виник обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань, та віднесення зазначених зобов'язань до конкурсних чи поточних.

Враховуючи вищезазначене, а також, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, зокрема, щодо розмежування визначених податковим органом сум окремо по епізодах, постановлені судові рішення у справі підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв