Ухвала суду № 35751361, 06.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2013 р. м. Київ К-32891/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Кіт О.С.

представників: позивача Руднєва Н.Ф.

відповідача Усенко О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 у справі №2а-8618/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пірс», Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ОДРЕКС» про стягнення фінансових (штрафних) санкцій з конфіскацією грального обладнання та доходу від гральних ігор

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька (далі-ДПІ у Кіровському районі м.Донецька, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пірс» (далі-ТОВ «Пірс», відповідач 1) про стягнення фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 7072000,00грн. з конфіскацією грального обладнання (трьох терміналів) та про стягнення доходу від гральних ігор у розмірі 50,00грн. - відмовлено; у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ОДРЕКС» про конфіскацією грального обладнання - сенсорного багатофункціонального терміналу ТС 247 також відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька 15.10.2010 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 21.10.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», ст. ст. 69, 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Пірс» на правах орендаря користується нежитловим приміщенням, розташованим у м.Макіївці по вул.Донецьків, 44, у якому знаходиться інтерактивний клуб.

10.12.2009 співробітниками Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на підставі направлень №743, 744 від 09.12.2009 здійснена перевірка інтерактивного клубу щодо контролю за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, у тому числі й положень Закону України «Про заборону грального бізнесу».

За результатами перевірки складено акт від 11.12.2009 №9744/18/05/23-4/32576897, яким встановлено порушення п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст.1, 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу». За змістом акту перевірки, у гральному залі знаходяться 4 термінала (тоталізатора) у робочому стані та підключених до електричної мережі. На одному з терміналів (ТС-247) через купюроприймач були зроблені дві ставки на 23,00грн. та 27,00грн. (загальна сума ставок становить 50,00грн.) з ймовірним виграшем відповідно 218,50грн. та 581,90грн., що підтверджується відповідними документами. Вказані

дані свідчать про здійснення забороненої згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральним бізнесом є діяльність з організації та проведення азартних ігор у казіно, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казіно, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. Азартну гру законодавець визначає будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», п.18 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові інспекції мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України».

Таким чином, при наявності факту здійснення суб'єктом господарювання забороненої згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» діяльності, податковий орган має право на звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно ч. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності факту, що саме ТОВ «Пірс» організовувало проведення азартних ігор, тобто займалось гральним бізнесом, оскільки факт надання відвідувачам інтерактивного клубу можливості доступу до мережі Інтернет за умови необізнаності мети клієнта (грати в азартну гру) не може розцінюватись як організація (проведення) грального бізнесу, а згідно технічних умов термінали, що використовувалися ТОВ «Пірс», при їх виробництві не позиціонувались як гральне обладнання, а були призначені для прийому платежів та доступу до мережі Інтернет. Такий виносок судом зроблено з посиланням на сертифікат відповідності серії ВБ №807103, виданий 22.02.2007 ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології і сертифікації», висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.0302-07/6370 від 10.02.2007 та технічні умови ТУ У 30.0-24765919-005:2007, зареєстровані ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології і сертифікації» 22.02.2007.

Разом з тим, судом помилково не враховано, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи засвідчує лише той факт, що термінал відповідає вимогам ГОСТу та сам по собі не може бути доказом того, що термінали, які використовувались ТОВ «Пірс», не можуть працювати в режимі, який дає змогу проводити азартні ігри. Крім того, згідно технічних умов вказані термінали є багатофункціонального призначення для широкого використання у системах послуг та прийому платежів.

Саме на зазначені обставини і посилається позивач як на підставу своїх вимог та вказує в акті перевірки на встановлення фактів організації і проведення азартних ігор відповідачами.

За таких обставин, для правильного вирішення спору, перевірці в суді підлягали факти технічної можливості використання терміналів для організації азартних ігор. У разі потреби спеціальних знань слід було вирішити питання щодо призначення судово-технічної експертизи, та надати належну оцінку всім доказам, представленим сторонами, у їх сукупності.

Отже, факт неможливості використання терміналів для проведення азартних ігор не може вважатися встановленим з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 7, частин 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв