Ухвала суду № 35751273, 26.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/78651/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Савчак Я. О. Мельник С. І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової службина постанову та ухвалуВолинського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 рокуу справі№ 2а/0370/2476/11за позовомПриватного підприємства «Мега-Оіл»доЛуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року у справі № 2а/0370/2476/11, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 29.08.2011 року № 0002702301 та № 0002692301. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні», Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи № 228/253 від 07.08.1996 року, ст. ст. 11, 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів волинської області підлягає задоволенню на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією планової виїзної перевірки ПП «Мега-Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року складено акт № 6545/23-2/35213402 від 12.08.2011 року, яким зафіксовано порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договори між ПП «Мега-Оіл» та ТОВ «Металінвест-ХХІ», ТОВ «Онікс Союз», ПП «Вікторія-2007» відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 218 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 846 467,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 674 888,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 171 579,00 грн.; пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 677 174,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року в сумі 406 556,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 239 326,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 31 292,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № 0002702301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 058 083,75 грн. (в тому числі: за основним платежем 846 467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 211 616,75 грн.) та № 0002692301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 846 467,50 грн. (в тому числі: за основним платежем 677 174,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 169 293,50 грн.).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходи з необґрунтованості висновку податкового органу про про завищення підприємством валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з придбання нафтопродуктів у ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Металінвест-ХХІ», ТОВ «Онікс Союз».

Колегія суддів з таким висновком погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обіг ( валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону).

Разом з тим, в силу положень ст. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вказані положення, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій з ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Онікс Союз», ТОВ «Металінвест-ХХІ» та подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідними первинними документи, які відповідають вимогам законодавства.

Розрахунки за товар, придбаний позивачем здійснював шляхом перерахування коштів на банківський рахунок вказаних контрагентів.

Позивачем на підтвердження реальності проведених операцій з вказаними контрагентами подано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Обґрунтованим є висновок судів про те, що платник податку не несе наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів порушення порядку декларування податкових зобов'язань та сплати ПДВ до бюджету контрагентами позивача.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновки акта перевірки щодо неправомірного формування платником валових витрат та податного кредиту за спірний період по вказаним контрагентам, колегія суддів погоджується з висновком судів про часткове задоволення позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2011 року № 0002702301 та № 0002692301.

Також є обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, які покладають у викладені в акті № 6545/23-2/35213402 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про нікчемність фінансово-господарських операцій та договорів по придбанню нафтопродуктів між позивачем та його контрагентами, адже акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Доводи касаційної скарги щодо нереальності спірних господарських операцій викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів волинської області.

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 2а/0370/2476/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак