Ухвала суду № 35751253, 26.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2013 р. м. Київ К/800/22073/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Демидас Д. А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуРівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 рокуу справі№ 2а-4061/10/1770за позовомВідкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»доДержавної податкової інспекції у м. Рівнепровизнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 року у справі № 2а-4061/10/1770, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 року, позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 000032344/0/23-318 від 16.03.2007 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.8 ст. 1, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

В касаційному порядку справа переглядається повторно.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Рівне виїзної позапланової перевірки ВАТ «Рівнеазот» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період січень 2007 року складено акт № 277/206/23/300/05607824 від 14.03.2007 року, якою зафіксовано порушення пп. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 1 318 839,00 грн. Також зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 7 006 734 грн., що пов'язано з тим, що на момент підписання акта відсутні відповіді на направлені запити до інших податкових органів на проведення зустрічних перевірок на вказану суму ПДВ. Перевіркою підтверджено заявлену ВАТ «Рівнеазот» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 1 820 314,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000032344/0/23-318 від 16.03.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 318 839,00грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з податкової декларації ВАТ «Рівнеазот» з податку на додану вартість за грудень 2006 року (рядок 21 декларації) вбачається, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення і становить 8 173 445,00 грн.

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2006 року, поданого позивачем податковому органу 27.12.2006 року, відображено збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме в рядку 8.5 зазначено суму 1 972 442,00 грн. (яка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2007 року (рядок 21 декларації) різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення і становить 6 040 976,00 грн. В рядку 25 декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначена сума 10 145 887,00 грн.

Крім цього, в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (грудень 2006 року), фактично сплачена постачальникам у грудні 2006 року, в сумі 15 567 396,00 грн. В рядку 4 розрахунку «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначена сума становить 10 145 887,00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реєстром платіжних доручень про оплату товарів (робіт, послуг) за грудень 2006 року та платіжними дорученнями за грудень 2006 року підтверджується, що в грудні 2006 року позивачем здійснено постачальникам оплату товарів (робіт, послуг) на суму 81 742 497,30 грн., в тому числі сплачено податку на додану вартість на загальну суму 15 596 191,27 грн. і зазначена сума задекларована до складу податкового періоду за звітний період. Вказана сума більша, ніж сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування.

Також судами встановлено, що у податкового органу не було зауважень до позивача при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, щодо правильності та повноти нарахування суми податкового кредиту у грудні 2006 року. Так, в розділі 3.1.2 акта перевірки зазначено, що загальна сума податкового кредиту за грудень 2006 складає 14 513 279,00 грн. (розділ II рядок 17, колонка Б), за даними перевірки - 14 513 279 грн.

Також в ході перевірки не було встановлено відхилень між даними платника та даними перевірки в частині перевірки правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за грудень 2006 року.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем фактично оплачено товари постачальникам, в тому числі ПДВ в грудні 2006 року, тобто в податковому періоді, що передує січню 2007 року, позивачем правомірно зазначені суми бюджетного відшкодування в податковій декларації за січень 2007 року з урахуванням пп. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про додану вартість». Висновки відповідача про завищення ВАТ «Рівнеазот» суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на 1 318 839,00 грн. є необґрунтованим.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2013 року у справі № 2а-4061/10/1770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак