Постанова № 35751003, 04.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 909/939/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І. (доповідач),суддів:Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.за участю представників сторін позивача - Злепко Н.І.; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - не з'явився; відповідача 3 - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорадо-ІФ"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від26.09.2013у справі № 909/939/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекціїдо1. Приватного підприємства "Павас" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ універсалбудсервіс" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорадо-ІФ"простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Павас" (далі - ПП "Павас"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ універсалбудсервіс" (далі - ТОВ "Івано-Франківськ універсалбудсервіс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорадо-ІФ" (далі - ТОВ "Колорадо-ІФ") про стягнення з ПП "Павас", як солідарного боржника Приймака С.М. за договорами поруки, заборгованості за нарахованими в період з 26.10.2012 по 10.07.2013 та несплаченими відсотками за кредитними договорами № 010/14-20/422-1 від 10.02.2006, № 010/14-20/422-2 від 24.03.2006, № 014/14-10-502 G 010/14-20/422 від 17.07.2007, № 010/14-10/686 G 93 від 24.09.2007, № 010/14-10-501 G 93 від 17.07.2007, № 014/14-10-92 від 22.02.2007 у розмірі 449 071, 90 грн.; про стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ універсалбудсервіс", як солідарного боржника Приймака С.М. за договорами поруки, заборгованості за нарахованими в період з 26.10.2012 по 10.07.2013 та несплаченими відсотками за кредитними договорами № 010/14-20/422-1 від 10.02.2006, № 010/14-20/422-2 від 24.03.2006, № 014/14-10-502 G 010/14-20/422 від 17.07.2007, № 010/14-10/686 G 93 від 24.09.2007, № 010/14-10-501 G 93 від 17.07.2007, № 014/14-10-92 від 22.02.2007 у розмірі 449 071, 90 грн.; про стягнення з ТОВ "Колорадо-ІФ", як солідарного боржника Приймака С.М. за договорами поруки, заборгованості за нарахованими в період з 26.10.2012 по 10.07.2013 та несплаченими відсотками за кредитними договорами № 010/14-20/422-1 від 10.02.2006, № 010/14-20/422-2 від 24.03.2006, № 014/14-10-502 G 010/14-20/422 від 17.07.2007, № 010/14-10/686 G 93 від 24.09.2007, № 010/14-10-501 G 93 від 17.07.2007, № 014/14-10-92 від 22.02.2007 у розмірі 449 071, 90 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Деделюк Б.В.) від 23.08.2013 позовну заяву та додані до неї документи було повернуто ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Давид Л.Л., Данко Л.С.) від 26.09.2013 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції задоволено, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2013 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду, ТОВ "Колорадо-ІФ" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і залишити в силі ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2013.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2013 касаційну скаргу ТОВ "Колорадо-ІФ" прийнято до розгляду та призначено на 04.12.2013.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 02.12.2013 № 05-05/1732 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Черкащенка М.М., для розгляду справи № 909/939/13, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 04.12.2013 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Жукова Л.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Нєсвєтова Н.М.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2013 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовну заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції та додані до неї документи було повернуто без розгляду.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2013 обґрунтована тим, що позивачем поєднано кілька вимог, які не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими документами. Таке об'єднання позовних вимог перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднює вирішення спору. В даному позові порушено правила об'єднання позовних вимог за підставами виникнення (слід роз'єднати по кожному договору).

Посилаючись на положення ст. 58 ГПК України з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2013, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги до відповідачів за договорами поруки, які об'єднані в одній позовній заяві є вимогами за генеральними кредитними угодами, в рамках яких укладено кредитні договори, а тому поєднані однією підставою виникнення та підтверджуються тими самими доказами, а їх сумісний розгляд дає можливість досягти процесуальної економії, ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Як встановлено судом апеляційної інстанції між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції (кредитор) та Приймаком Степаном Михайловичем (позичальник) 10.02.2006 укладено генеральну кредитну угоду № 010/14-20/422 (із змінами від 17.07.2007, 25.08.2009, 04.06.2010) із строком дії до 02.07.2014, в межах якої було укладено кредитний договір № 014/14-20/422-1 від 10.02.2006 (із змінами та доповненнями від 23.02.2009, 31.08.2009, 04.06.2010, 30.12.2010, 22.04.2011), кредитний договір № 014/14-20/422-2 від 24.03.2006 (із змінами та доповненнями від 23.02.2009, 31.08.2009, 04.06.2010, 30.12.2010, 22.04.2011) та кредитний договір № 014/14-10-502 G 010/14-20/422 від 17.07.2007 (із змінами та доповненнями від 23.02.2009, 31.08.2009, 04.06.2010, 22.04.2011).

Окрім цього, 17.07.2007 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції (кредитор) та Приймаком Степаном Михайловичем (позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 93 (із змінами від 24.09.2007, 30.03.2009, 25.08.2009, 04.06.2010, 22.04.2011) з терміном дії до 14.07.2017 року, в межах якої було укладено кредитний договір № 010/14-10-686 G 93 від 24.09.2007 (із змінами та доповненнями від 23.02.2009, 31.08.2009, 04.06.2010, 22.04.2011), кредитний договір № 010/14-10-501 G 93 від 17.07.2007 (із змінами та доповненнями від 31.08.2009, 04.06.2010, 22.04.2011) та кредитний договір № 014/14-10-92 від 22.02.2007.

Відповідно до п. 5.1 Генеральних кредитних угод, позичальник зобов'язувався забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди.

Пунктом 2.6 Генеральних кредитних угод, сторони визначили, що з метою повного забезпечення виконання належним чином даної угоди, поряд з основним видом забезпечення повернення кредиту, можуть укладатись договори про поруку, які стають невід'ємною частиною цієї угоди.

В забезпечення виконання зобов'язань, що виникають із умов кредитних договорів укладених в межах Генеральних кредитних угод № 010/14-20/422 від 10.02.2006 та № 93 від 17.07.2007, між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Павас" укладено договори поруки № 12/09-10/11/053 G010/14-20/422 від 04.06.2010, № 12/09-10/11/052 G93 від 04.06.2010 та № 12/09-10/11/054 від 04.06.2010; між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Івано-Франківськ універсалбудсервіс" укладено договори поруки № 12/09-10/11/056 G010/14-20/422 від 04.06.2010, № 12/09-10/11/055 G93 від 04.06.2010 та № 12/09-10/11/057 від 04.06.2010; між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Колорадо - ІФ" укладено договори поруки № 12/09-10/11/059 G010/14-20/422 від 04.06.2010, № 12/09-10/11/058 G93 від 04.06.2010 та № 12/09-10/11/060 від 04.06.2010.

Згідно вимог п. 3.1 укладених договорів поруки, сторони визначили, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, поручитель(лі) несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції заявило позовні вимоги до ПП "Павас", ТОВ "Івано-Франківськ універсалбудсервіс" та ТОВ "Колорадо - ІФ", які є поручителями Приймака С.М. за зобов'язаннями, що виникли з кредитних договорів.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 5. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

У п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції до ПП "Павас", ТОВ "Івано-Франківськ універсалбудсервіс" та ТОВ "Колорадо - ІФ", які є поручителями за зобов'язаннями Приймака С.М. щодо повернення загальної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафів, що виникли з кредитних договорів, укладених з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із доводами суду апеляційної інстанції, що вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської обласної дирекції, заявлені у позовній заяві, пов'язані між собою однією підставою виникнення та підтверджуються тими самими доказами, а отже позивачем не порушено вимог ч. 1 ст. 58 ГПК України при зверненні до суду із даним позовом, і вважає, що судом апеляційної інстанції обгрунтовано було скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2013.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2013.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорадо-ІФ" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 у справі № 909/939/13 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.