КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 742/2187/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Циганко М.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
03 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
при секретарі Золотоверх І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівській області від 28 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання рішень і дій відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області незаконними, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівській області з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2012 року з виконання виконавчого листа від 23 травня 2011 року та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виконання в цілому вимог виконавчого листа.
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівській області своєю постановою від 28 травня 2013 року адміністративний позов задовольнив частково, визнавши незаконною та скасувавши постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2012 року та відмовивши в іншій частині позовних вимог.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області та відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року було зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням проведених виплат.
На підставі та на виконання вказаної постанови судом виданий виконавчий лист № 2-а-4328/11, що був пред'явлений позивачем до виконання.
На підставі даного виконавчого листа 11 грудня 2012 року посадовою особою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35649674 (а.с.14).
29 грудня 2012 року посадовою особою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання рішення суду з підстав, які не залежать від боржника, а саме у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника для даного виду виплати (а.с.17).
Зі статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження необхідною є наявність відповідних підстав, передбачених законодавством.
Дослідження вимог статей 75, 89 вказаного Закону та пункту 8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, надає підстави стверджувати про те, що при невиконанні боржником рішення суду до нього застосовуються відповідні адміністративні санкції, зокрема, накладення штрафу.
Колегією суддів встановлено, що відповідним структурним підрозділом відповідача зазначені санкції до управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області не застосовувалися, а отже вимоги наведених вище положень законодавства у галузі виконавчого провадження виконані не були.
Окрім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови посилався на неможливість виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року через відсутність коштів у боржника, які підлягають стягненню за вказаним судовим рішенням. Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що відповідачем не було враховано положення статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, що видав виконавчий лист, із поданням про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що не було зроблено відповідачем.
Доводи управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області та відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області, викладені в апеляційних скаргах, щодо здійснення управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області виконання постанови Прилуцького міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року в частині проведення перерахунку необхідної виплати не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Посилання управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області на неможливість проведення виплат, відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року, через відсутність бюджетних коштів також не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 46 Конституції України - право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-4328, виданого 23 травня 2011 року про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області зробити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням проведених виплат, винесену 29 грудня 2012 року відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим у розумінні ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області та відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області необхідно залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівській області від 28 травня 2013 року - без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівській області від 28 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді Л.О. Костюк
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Судове рішення № 35749774, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 742/2187/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: