Постанова № 35747770, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 821/1917/13-аКатегорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 28.01.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, або ФОП ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, або Новокаховська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.04.2013 року №№ 0001811700, 0001841700, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 341250 грн., у тому числі за основним платежем на 227500 грн., та з податку на доходи фізичних осіб на 373646,25 грн., у тому числі за основним платежем на 74729,25 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, посилається на відсутність будь-яких порушень з боку ФОП ОСОБА_3 податкового законодавства при формуванні витрат та податкового кредиту по операціям з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград». Як стверджує апелянт, результати господарських операцій з цими постачальниками послуг з організації перевезення вантажів підтверджено бухгалтерськими документами та податковими накладними, вартість послуг сплачена виконавцям у безготівковому порядку. Апелянт наполягає, що згідно ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що вказує відповідач при перевірці господарських операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград»), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Судового рішення стосовно недійсності правочинів з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград» у відповідача немає і тому висновки акту перевірки та обчислення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями - рішеннями є незаконними, а відтак спірні рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.146 т.2).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про апеляційний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 03.04.2013 року по 09.04.2013 року посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ФОП ОСОБА_3 за період з 10.03.2010 року по 05.03.2013 року, за наслідками якої складено акт № 437/172/НОМЕР_3 від 16.04.2013 року (а.с.8-54 т.1).

На підставі складеного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 30.04.2013 року № 0001811700, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 341250 грн., з яких за основним платежем - 227500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 113750 грн.; від 30.04.2013 року № 0001841700, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 373646,25 грн., з яких за основним платежем - 298917 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 74729,25 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

За актом перевірки податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб позивача збільшено у зв'язку з виключенням із складу витрат платника податку результатів господарських операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсон», ТОВ «Васград» на загальну суму 1758333,33 грн. За цими господарськими операціями позивач відобразив отримання у 2011 році послуг з організації перевезення вантажів від ПП «Дніпро-Інвестгруп» у сумі 858333,33 грн., від ТОВ «Арсаон» - у 2012 році транспортних послуг у сумі 620833,00 грн. та від ТОВ «Васгард» у 2012 році отримання транспортних послуг у сумі 279166,65 грн.

Підставою для збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на додану вартість було зменшення податкового кредиту позивача, сформованого за результатами господарських операцій з ПП «Дніпро Інвестгруп» у сумі 171666,67 грн. та з ТОВ «Васгард» у сумі 55833,30 грн., всього на суму 227500,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3, суд першої інстанції погодився із висновками податкового органу, зазначивши, що з документів, наданих позивачем, судом вбачається, що бухгалтерські накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні складені позивачем по факту продажу транспортних послуг замовникам містять всю інформацію про обсяги, напрями виконання, вартісні показники цих послуг. Вказана позивачем інформація про надані ним транспортні послуги дозволяє у разі необхідності встановити їх зв'язок з напрямами господарської діяльності отримувача цих послуг. У той же час акти здачі-прийняття (надання послуг), податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» містять узагальнюючу назву отриманих послуг - організація перевезення вантажу. При цьому, у вказаних документах відсутні дані про обсяги, дати перевезень, задіяні транспортні засоби, відстань перевезень, пункти навантаження та розвантаження вантажів та інше. На думку суду першої інстанції, наявні документи постачальників послуг не дозволяють встановити зв'язок цих послуг з напрямами оподатковуваної господарської діяльності позивача, а тому не дають право на включення результатів цих операцій до витрат та податкового кредиту платника податків.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачаться з матеріалів справи, 30.09.2011 року між позивачем та ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» було укладено договір № 09-11 на надання транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом України, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 (Експедитор) зобов'язується за винагороду і за рахунок ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» (Замовник) укласти договори на перевезення вантажів і організувати виконання вказаних у Заявці додаткових послуг, пов'язаних з перевезеннями (а.с.206-207 т.1).

Виконуючи свої зобов'язання по вказаному договору позивач уклав договори - доручення на транспортне - експедиційне обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом України з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Васград», ТОВ «Арасон», від 04.10.2011 року № 04/10, від 15.10.2012 року № 94, від 01.02.2012 року № 02/12 (а.с.84, 109, 122, 208, 237 т.1, а.с.156 т.2).

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем до суду надано: заявки на транспортування вантажів, акти здачі - прийняття робіт, підписані з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград», виписки із банку, якими підтверджується оплата за надані ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» послуги; податкові накладні виписані ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» (а.с.136-196, 209-223, 238-250 т.1, а.с.1-3, 16-38, 148-155, 157-176 т.2).

Також, підтверджуючи виконання спірних договорів позивач надав до суду акти здачі - прийняття робіт підписані із ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» та податкові накладені виписані на адресу останнього ФОП ОСОБА_3 (а.с.224-236 т.1, а.с.4-15, 39-60, 179-210 т.2).

Під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації по операціям з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград», у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Зі змісту наявних в матеріалах справи заперечень відповідача на адміністративний позов, також, вбачається, що відповідач не заперечує щодо наявності у позивача первинної документації по операціям з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» та не зазначає про будь-які недоліки її оформлення.

Поряд з цим, як зазначено у вказаних запереченнях відповідача, що, також, відображено в акті спірної перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Васград» та актів про проведення перевірки та зустрічної звірки, складених відносно ПП «Дніпро-Інвестгруп» та ТОВ «Арасон» (а.с.68-83, 92-104, 110-121 т.1).

Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок/перевірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Васград» та актів про проведення перевірки та зустрічної звірки, складених відносно ПП «Дніпро-Інвестгруп» та ТОВ «Арасон» (а.с.68-83, 92-104, 110-121 т.1) правовідносини, що виникли між позивачем та ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» не досліджувались перевіряючими. Висновки вказаних актів ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах постачальників ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» маються підприємства з ознаками фіктивності.

Разом з тим, Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій для ФОП ОСОБА_3 та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на витрати по цим операціям та податковий кредит з ПДВ, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати витрати та податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.

Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, для того, щоб стверджувати про відсутність поставок в ланцюгу, податкова інспекція, в першу чергу, повинна була встановити тотожність операцій за цим ланцюгом, але акт перевірки таких даних не містять. Більш того, податковий орган взагалі не звернув увагу на ту обставину, що ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» надавали ФОП ОСОБА_3 експедиторські послуги, а не поставляли товар.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем та не спростовується судом першої інстанції.

Дослідивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач правомірно виключив із складу витрат та податкового кредиту позивача наслідків операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград». При цьому, в обґрунтування, вказаного помилкового висновку, суд першої інстанції вказує на те, що у актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) відсутні дані про обсяги, дати перевезень, задіяні транспортні засоби, відстань перевезень, пункти навантаження та розвантаження вантажів та інше.

Однак, на думку колегії суддів, доходячи вказаного висновку, суд першої інстанції не надав належної оцінки, поданим позивачем у якості доказів - заявкам на транспортування вантажів. Вказані заявки, підписані позивачем та контрагентами, є невід'ємною частиною договору та містять у собі всю необхідну, для здійснення перевезень, інформацію, якої, як на думку суду бракує в актах здачі прийняття робіт. Тобто, підписавши заявку, контрагент брав на себе зобов'язання виконати обсяг роботи зазначений у ній, а підтвердженням виконання, саме такого обсягу роботи, є акти здачі прийняття робіт.

Таким чином, оскільки, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград», колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 30.04.2013 року № 0001811700, яким Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 341250 грн., з яких за основним платежем - 227500 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 113750 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 30.04.2013 року № 0001841700, яким Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 373646,25 грн., з яких за основним платежем - 298917 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 74729,25 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 04 грудня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/