Постанова № 35745987, 24.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6226/12/1470

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного підприємства "Таврія-Агро-Н", Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Таврія-Агро-Н" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ПП "Таврія-Агро-Н" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача по донарахуванню пені на підстави податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2011 р. № 0000472360 і № 0000482360; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку Підприємства шляхом вилучення пені; визнати неправомірною і скасувати вимогу від 12 листопада 2012 р. № 614.

В обґрунтування позову зазначено, що грошове зобов'язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями позивач самостійно сплатив протягом 10 днів, а тому у відповідача не було підстав для нарахування йому пені. Під час розгляду адміністративної справи позивач доповнив свої доводи посиланням на те, що нарахування пені за період існування заниженого податкового зобов'язання передбачено тільки нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 1 січня 2011 р., тоді як пеня нарахована позивачу за 2008 і 2010 роки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 позов задоволено частково.

Податкову вимогу № 614, прийняту 12 листопада 2012 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, визнано протиправною та скасовано, в задоволенні решти вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі ПП "Таврія-Агро-Н", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні позову стосовно визнання неправомірними дії відповідача по донарахуванню пені на підстави податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2011 р. № 0000472360 і № 0000482360 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про залишення без задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП "Таврія-Агро-Н" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що в листопаді 2011 р. ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 1 липня 2008 р. до 30 вересня 2011 р. Результати перевірки оформлені актом № 3052/23-100/35217928 від 18.11.2011 року.

Як зазначено у висновку акту перевірки, позивач занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2008 р. та 4 квартал 2010 р., а також з податку на додану вартість за липень-вересень 2010 р.

На підставі висновку акту перевірки, 18 листопада 2011 р. ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № № 0000472360 та 0000482360.

Позивач погодився із правомірністю нарахування грошових зобов'язань вказаними рішеннями і 28 листопада 2011 р. платіжними дорученнями № № 249 і 250 повністю сплатив заборгованість.

12 листопада 2012 р. відповідач прийняв податкову вимогу № 614, якою нарахував позивачу пеню в розмірі 4804,81 грн..

Задовольняючи частково позов та скасовуючи вимогу, суд першої інстанції виходив з того, що норма, яка дозволяє здійснити нарахування пені за весь період існування заниженого податкового зобов'язання міститься тільки в ПК України, який набрав законної сили з 1 січня 2011 р. В той же час, ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка регулювала порядок нарахування пені в спірному періоді, не передбачала можливості нарахування пені за період існування заниженого податкового зобов'язання, тобто відповідач для нарахування позивачу пені застосував норму ПК України, яка на спірні правовідносини не розповсюджується, оскільки вони виникли до набрання ним чинності.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.129.1.2, 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України - пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки ПК України набрав чинності з 01.01.2011 року, то й застосовувати його можливо на правовідносини, що сталися після 01.01.2011 року, тобто нарахування пені можливе тільки з 01.01.2011 року.

На період до 01.01.2011 року пеню нараховувати неможливо, оскільки Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який діяв до 01.01.2011 року не містив норми аналогічні п.п.129.1.2, 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України, тобто не передбачав нарахування пені за весь період заниження.

Отже, відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню з період до 01.01.2011 року.

Відмовляючи в іншій частині позову позову суд першої інстанції зазначив про те, що дії щодо нарахування позивачу пені знайшли своє оформлення в оскарженій податковій вимозі, а тому якщо дії суб'єкта владних повноважень призвели до прийняття ним відповідного рішення, предметом оскарження повинно бути рішення, а не дії.

Проте колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим з огляду на наступне.

Відповідачем було здійснено нарахування пені на суми грошових зобов'язань за 2010 рік, коли ПКУ ще не набрав чинності.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платника податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій.

У період до 01.01.2011 року порядок нарахування пені визначався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до приписів ст. 16 Закону №2181-111 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За пп. 16.1.2. ст. 16 Закону № 2181 -III нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Таким чином, Закон №2181-111 не передбачав нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкового зобов'язання за весь період його заниження.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а тому до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 58 Конституції України закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У той же час, не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача шляхом вилучення пені, оскільки після скасування судом податкової вимоги, відповідні зміни в особовий рахунок позивача будуть внесені в силу скасування вимоги.

Таким чином, за змістом наведених норм дії податкового органу по прийнятті податкової вимоги № 614 від 12 листопада 2012 року не можуть вважатись правомірними.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ПП "Таврія-Агро-Н" - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Таврія-Агро-Н" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування вимоги в частині відмови в задоволенні позову стосовно визнання неправомірними дії відповідача по донарахуванню пені на підстави податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2011 р. № 0000472360 і № 0000482360 - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Таврія-Агро-Н" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, скасування вимоги - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відповідача по донарахуванню пені на підстави податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2011 р. № 0000472360 і № 0000482360.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.