Постанова № 35745291, 03.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року Справа № 812/10035/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представник позивача: не прибув,

представник відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства «ПОІСК, А.С» про стягнення податкового боргу у розмірі 43781,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства «ПОІСК, А.С» про стягнення податкового боргу у розмірі 43781,00 грн.

В обґрунтування подання позивач зазначив, що станом на 02.12.2013 року сума не сплаченого у граничний термін 30.11.2013 року податкового зобов'язання Приватного акціонерного товариства «ПОІСК, А.С» з податку на додану вартість та авансового внеску на прибуток становить 43 781,00 грн.

У зав'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості.

У судове засідання представник позивача не прибув, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації..

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство «ПОІСК, А.С» зареєстроване в якості юридичної особи Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 04.06.2004 року на підтвердження чого видане свідоцтво серії А00 №592277 (а.с. 6).

Крім того, відповідач перебуває на обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 21.01.1992 року за №92/01-1-232, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №235 від 12.05.2011 року (а.с.7).

Відповідач подав до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 18.11.2013 року №9073907052, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 41547,00 грн. (а.с.9-10) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 11.02.2013 року, в якій у рядку 34 визначив суму авансового внеску, що підлягає до сплати в розмірі 2234,00 грн. (а.с.11).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.11.2013 року включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та авансового внеску з податку на прибуток, зазначені у поданих ним податкових деклараціях, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 02.12.2013 року податковий борг з податку на додану вартість та авансового внеску з податку на прибуток у сумі 43781,00 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.12).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, з метою погашення податкового боргу позивачем боржнику було вручено податкову вимогу форми «Ю» від 11.09.2013 №36-15 (а.с.16), яку відповідач отримав 11.09.2013 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці зазначеної вимоги. Податкова вимога не відкликалася та є чинною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримано вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення подання контролюючого органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість та авансового внеску з податку на прибуток у сумі 43781,00 грн. не сплатив, вимоги контролюючого органу про стягнення коштів у сумі 43781,00 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість та авансового внеску з податку на прибуток з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного акціонерного товариства «ПОІСК, А.С» про стягнення податкового боргу у розмірі 43781,00 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти на суму податкового боргу у розмірі 43781,00 грн. (сорок три тисячі сімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок) з рахунків Приватного акціонерного товариства «ПОІСК, А.С» відкритих у банках, обслуговуючих такого платника.

Суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі - 41547,00 грн. перерахувати до Державного бюджету на р/р 31113029700088, код платежу 14010100, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Суму авансового внеску з податку на прибуток у розмірі - 2234,00 грн. перерахувати до Державного бюджету на р/р 3111816500088, код платежу 11024000, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача :37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

У відповідності із частиною 8 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.П. Островська