Постанова № 35744611, 02.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 грудня 2013 р. Справа № 802/3811/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Колос М.С.

представників позивача: Головащенка С.А., Захарова Є.А.

представника відповідача: Марченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий"

про: застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось територіальне управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної перевірки ТОВ "Зодчий" встановлено порушення відповідачем Закону України "Про охорону праці", тому з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю працівників товариства наявні підстави для зупинення експлуатації навантажувачів Toyota - 42-7 FG 18 (б/н), Toyota - 42-7 FG 20 (б/н) та зупинення допуску працівників до роботи.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали у повному обсязі та просили задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилався на письмові заперечення (а.с. 23-26). Окремо зазначила, що дозволів на експлуатацію навантажувачів не потрібно, оскільки вони не являються транспортними засобами. Крім того, інші порушення, які зазначені у приписі від 03.09.2013 року, усунуті у повному обсязі, тому підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що на виконання постанови старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області 28.08.2013 року та згідно наказу територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області № 150 від 30.08.2013 року в період з 02.09. по 03.09.2013 року державним інспектором позивача проведено позапланову перевірку ТОВ "Зодчий" щодо дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки складено акт № 062.04-07.13 від 03.09.2013 року, яким зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, перелік яких міститься у Розділі V акту перевірки, та винесено припис про їх усунення № 062.04-07.13 від 03.09.2013 року (а.с. 9-18).

Зокрема, під час перевірки виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства, а саме: суб'єктом господарювання не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки на навантажувачі Toyota - 42-7 FG 18 (б/н), Toyota - 42-7 FG 20 (б/н), а також водії навантажувачів не пройшли щорічне спеціальне навчання на перевірку знань з питань охорони праці.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно пп. 3 п. 3 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України № 408/2011 від 06.04.2011 року, основними завданнями Держгірпромнагляду України є організація та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів, зокрема з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 6 Положення).

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

В силу положень ст. 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до п. 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, затвердженого наказом МНС України № 826 від 11.08.2011 року, право заборони виконання робіт, виробництва виникає зокрема у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Під загрозою життю та здоров'ю працівників відповідно до п. 1.4 вказаного Положення слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що під час проведення перевірки підприємства відповідача виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме про зупинення експлуатації навантажувачів Toyota - 42-7 FG 18 (б/н), Toyota - 42-7 FG 20 (б/н).

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача що вищезазначені навантажувачі не являються транспортними засобами, оскільки п. 7.1 Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 308 від 31.12.2008 року (далі - Правила), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.02.2009 року за № 103/16119, зобов'язує суб'єкта господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію навантажувача, у тому числі виготовленого за кордоном, одержати дозвіл.

Пунктом 7.2.1. даних Правил встановлює, що навантажувачі всіх типів, за винятком штабелеукладачів з ручним пересуванням, підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Крім того, згідно п. 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 06.01.2010 року, великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі - технологічний транспортний засіб) - великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва.

Згідно п. п. 3, 6, 8 вказаного Порядку реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держгірпромнагляду.

Юридичні особи, які є власниками технологічних транспортних засобів, чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи зобов'язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

Експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів забороняється.

Враховуючи те, що ТОВ "Зодчий" не отримало у встановленому законодавством порядку дозволів на експлуатацію навантажувачів, адміністративний позов в частині зупинення їх експлуатації підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зупинення допуску працівників до роботи (водіїв навантажувачів ОСОБА_5, ОСОБА_6).

До матеріалів справи долучені надані представником відповідача документи, а саме: копія посвідчення НОМЕР_1 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_5 від 26.09.2013 року, копія посвідчення НОМЕР_2 щодо присвоєння ОСОБА_6. кваліфікації машиніста навантажувальної машини. Дані документи свідчать, що вищезазначені водії навантажувачів пройшли щорічне спеціальне навчання на перевірку знань з питань охорони праці.

Крім того, представником відповідача надані наказ № 03/09 від 03.09.2013 року "Про призначення відповідального за безпечне проведення робіт навантажувача" та наказ № 0309/2 від 03.09.2013 року "Про призначення відповідального за експлуатацію та технічний стан технічного транспорту", які підтверджують усунення зазначених в п.п. 17, 18 приписі порушень.

Таким чином, судом встановлено, що на момент здійснення перевірки позивачем ТОВ "Зодчий" існували порушення наведені в акті перевірки від 03.09.2013 року, які створювали загрозу життю та здоров'ю людей. Однак, на час розгляду справи, вказані порушення відповідачем усунуті, відтак необхідність заборони допуску водіїв до роботи відпали. З цього приводу також не заперечував в судовому засіданні представники позивача.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" (код ЄДРПОУ 13331945) заходи реагування у сфері державного нагляду та зупинити експлуатацію навантажувачів Toyota-42-7 FG 18 (б/н) та Toyota-42-7 FG 20 (б/н) до усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович