Постанова № 35743018, 03.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6797/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування державного акту та скасування запису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 01.12.2011 року №1918/А-2011, визнати незаконним та скасувати державний акт Серії ЯЛ 723378 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, за адресою: с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, виданий громадянину ОСОБА_2 та скасувати запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №512270001003634. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне розпорядження є незаконним, оскільки прийняте з грубим порушенням норм ЗУ «Про місцеве самоврядування», Земельного кодексу України та з порушенням прав позивача, оскільки у 2009-2010 роках ОСОБА_1, на підставі рішення сесії ХХІV скликання Фонтанської сільської ради Одеської області від 14.08.2003 року №80-ХХІV та рішення виконкому Фонтанської сільської ради від 30.07.2010 року №96, якими позивачу передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,0751 га та 0,0425 га, розташовані за адресою АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 та рішення Фонтанскьої сільської ради від 30.12.2009 року №543-V, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення на правах оренди земельної ділянки площею 0,085 га, розташованої по АДРЕСА_3, подані всі необхідні документи для відведення земельної ділянки площею 0,085 га у землевпорядну організацію і проект землеустрою знаходився на стадії розробки та погодження, але прийняття розпорядження Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області від 01.12.2011 року №1918/А-2011 та видача державного акту Серії ЯЛ 723378 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га, за адресою: АДРЕСА_3 громадянину ОСОБА_2, позбавили позивача реалізації права як землевласника та права на відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, оскільки земельна ділянка площею 0,0751 га опинилась у замкнутому просторі без проходу на вулицю, у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача - Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, не погоджуючись з заявленим позовом, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених в запереченнях (а.с.53-54 т.1), посилаючись на перевищення повноважень органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення Фонтанскою сільською радою від 30.12.2009 року №543-У, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення на правах оренди земельної ділянки площею 0,085 га, розташованої по АДРЕСА_3, оскільки земельна ділянка для ведення садівництва відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення і розташована поза межами населеного пункту, з приводу чого Комінтернівською районною державною адміністрацією направлено відповідне звернення до прокуратури Комінтернівського району Одеської області, а посилання позивача на замкнутість простору земельної ділянки також внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження та видачі державного акту не відповідають дійсності, оскільки державний акт отримано ОСОБА_2 у 2011 році, а відчуження земельної ділянки площею 0,0425 га відбулося у 2012 році внаслідок власних обміркованих дій позивача, отже права, свободи та інтереси ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин не порушені, зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області проти позову заперечував, надав до суду заперечення та заперечення на уточнену позовну заяву (а.с.46-48, 144-145 т.1), відповідно до яких зазначив, що виключна компетенція щодо розпорядження земельною ділянкою, переданою у власність ОСОБА_2, на час прийняття оскаржуваного рішення органу виконавчої влади, відносилась до компетенції Комінтернівської районної державної адміністрації, оскільки визначена земельна ділянка призначена для ведення садівництва і розташована за межами населеного пункту с. Фонтанка, тому процедура передачі земельних ділянок, регламентована Земельним кодексом України, не порушувалась, отже, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Третя особа - ОСОБА_2 проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву (а.с.50-52 т.1) та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Фонтанською сільською радою, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 30.12.2009 року прийнято рішення №543-V «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в довгострокову оренду для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до якого попередньо погоджено надання в довгострокову оренду ОСОБА_1 земельної ділянки та надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,085 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої на території Фонтанської сільської ради АДРЕСА_3, зобов'язано громадянку ОСОБА_1 замовити виготовлення проекту відведення земельної ділянки та заключення договору оренди на земельну ділянку (а.с.9 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ№222712 та ЯЛ№222713, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,0425 га та 0,0751 га відповідно, у межах згідно з планом, які розташовані по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с.6, 7 т.1).

У зв'язку з приведенням у відповідність адреси об'єктів нерухомості із реєстром прав на нерухоме майно та уточненням нумерації земельних ділянок, рішенням виконкому Фонтанської сількьсої ради №28 від 28.03.2012 року земельній ділянці загальною площею 0,0481 га, якою користується гр. ОСОБА_1 надано юридичну адресу АДРЕСА_1 (а.с.13 т.1).

Судом встановлено, що 01.12.2011 року Комінтернівською районною державною адміністрацією, за розглядом проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки для садівництва, прийнято розпорядження №1918/А-2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передачу громадянину України ОСОБА_2 земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), передано безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1200 га пасовищ для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в запасі, на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі доручено внести відповідні зміни до земельно-кадастрової інформації (а.с.67 т.1).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ723378 ОСОБА_2, на підставі вищенаведеного розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №1918/А-2011 від 01.12.2011 року, є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, у межах згідно з планом, розташованої на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва (а.с.78 т.1).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави.

Так, відповідно до Земельного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", а також іншими нормативно-правовими актами держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Зокрема, за положеннями п. "а" ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Згідно ч.4 ст. 35 Земельного кодексу України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1-2 ст.118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно ч.6-7 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Стаття 12 Земельного кодексу України, встановлює наступні повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 19 Кодексу поділяє землі за основним цільовим призначенням на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України - власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 91 Земельного Кодексу України - власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Суд вважає, що з боку відповідача не було порушень положень діючого законодавства, оскільки під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах повноважень наданих йому Кодексом та згідно процедури встановленої законом.

Отже, посилання позивача на порушення порядку відведення громадянину ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи документів (а.с.78-106 т.1), третьою особою надано відповідну технічну документацію та проект землеустрою, що стали в подальшому підставою для видачі оскаржуваного державного акту на право власності на земельну ділянку.

Також, слід зазначити, що відповідно до викопіювання із чергового кадастрового плану Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області між ділянками, переданими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує прохід (а.с.136 т.1).

Згідно висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою у Комінтернівському районі Одеської області №В-226/2011 від 01.12.2011 року, земельна ділянка площею 0,1200 га межує на півночі, зі сходу, з півдня та з сходу з землями Фонтанської сільської ради.

Таким чином, оскільки згідно вищенаведеного висновку та викопіювання із чергового кадастрового плану Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області земельна ділянка, відведена ОСОБА_2 не межує з земельною ділянкою, відведеною ОСОБА_1, доводи позивача щодо знаходження земельної ділянки площею 0,0751 га у замкнутому просторі без проходу на вулицю, не підтверджені жодним доказом та не відповідають обставинам справи.

Щодо тверджень позивача про незаконність прийнятого розпорядження у зв'язку з прийняттям Фонтанскьою сільською радою рішення від 30.12.2009 року №543-V, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення на правах оренди земельної ділянки площею 0,085 га, розташованої по АДРЕСА_3, суд зазначає, що відповідно до постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.02.2013 року по справі №1515/5175/12 адміністративний позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області задоволено повністю та рішення Фонтанської сільської ради від 30.12.2009 року №543-V «Про надання дозволу на розробку проекту відведення на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в довгострокову оренду для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» визнано незаконним та скасовано (а.с.19-25 т.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідачі - Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області та Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування державного акту та скасування запису - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 03 грудня 2013 року.

Суддя П.П.Марин