Рішення № 35742011, 19.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"19" листопада 2013 р. Справа № 911/3932/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі Фудс", м. Дніпропетровськдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архівна компанія", м. Вишгородпро стягнення 4370,85 грн.за участю представників:

позивача:Бондаренко І.І. - дов. від 03.01.2013р. відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі Фудс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архівна компанія" (далі - відповідач) про стягнення 4370,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне утриманням відповідачем грошових коштів в розмірі 4370,85 грн., які були сплачені позивачем в якості авансу за договором на надання робіт (послуг) від 28.08.2012р. № 10498, укладеного між сторонами у справі, позаяк термін дії даного договору сплив, а відповідач роботи (послуги) за цим договором не виконав.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на надання робіт (послуг) від 28.08.2012р. № 10498 (далі - договір) відповідно до умов якого, відповідач - виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи (послуги) по науково-технічному опрацюванню документів на замовлення позивача - замовника. Перелік робіт вказаний в калькуляції (що є невід'ємною частиною договору) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за договором відповідає сумі калькуляції на виконання робіт (що є невід'ємною частиною договору), та складає 4370,85 грн.

У відповідності до положень п. 2.2 договору замовник згідно договору зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 80% від вартості робіт в сумі 3496,68 грн.

Згідно п. 2.3 договору роботи вважаються виконаними згідно умов договору після їх фактичного виконання представниками замовника та підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п. 6.1 договору строк надання послуг - не пізніше 20.10.2012р.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012р. включно (п. 7.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили калькуляцію на виконані роботи по науково-технічному опрацюванню документів, яким визначили найменування робіт та операцій, ціну за одну справу, кількість справ та суму, згідно якої загальна сума робіт (послуг) складає 4370,85 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача аванс у сумі 3496,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2012р. № 102000538 на суму 3496,68 грн., а також перерахував решту суми в розмірі 874,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2012р. № 102000915 на суму 874,18 грн., копії яких залучені до матеріалів справи. Загалом позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 4370,85 грн., що складає ціну договору.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо виконання робіт, обумовлених договором ні у встановлений ним строк - 20.10.2012р., ні до закінчення строку дії даного договору - до 31.12.2012р. не виконав, грошові кошти в загальній сумі 4370,85 грн., перераховані позивачем за вказаним договором, не повернув.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до відповідача з вимогою, якою просив відповідача повернути отримані ним грошові кошти в сумі 4370,85 грн. Факт надіслання зазначеної вимоги на адресу відповідача підтверджується кур'єрською накладною від 25.02.2013р. № 4638768, оригінал якої залучений до матеріалів справи.

Однак, відповідач вказану вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, які кореспондується з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Таким чином, враховуючи зазначене, а також те, що згідно п. 7.1 договору строк дії договору до 31.12.2012р, договір про надання робіт (послуг) від 28.08.2012р. № 10498, укладений між сторонами, станом на час розгляду справи є припиненим у зв'язку із закінченням його строку дії.

Стаття 387 Цивільного кодексу України надає право власнику витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. В разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, враховуючи припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з закінченням 31.12.2012р. строку дії договору, а також враховуючи факт невиконання відповідачем оплачених позивачем робіт (послуг), суд дійшов висновку, що належні позивачу грошові кошти у сумі 4370,85 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, доказів протилежного останній суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що належні позивачу грошові кошти у сумі 4370,85 грн. знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, доказів протилежного останній суду не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4370,85 грн. є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архівна компанія" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Дніпровська, 4, ідентифікаційний код 36444652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малбі Фудс" (49010, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н, вул. Марії Кюрі, 5, ідентифікаційний код 32998661) 4370 (чотири тисячі триста сімдесят) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 29.11.2013р.