Рішення № 35741343, 03.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2013 р. Справа № 903/1165/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом державного підприємства "Волиньторф"

до відділу освіти Ратнівської районної державної адміністрації

про стягнення 10 505,50грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Дуда Л.М., дов. від 23.08.2013р. №1083

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Волиньторф" звернулось з позовом до відділу освіти Ратнівської районної державної адміністрації про стягнення 10 505,50грн. заборгованості за надані автотранспорті послуги по перевезенню брикетів в період листопада-грудня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманих послуг згідно товарно-транспортних накладних №2705 від 09.11.2010р., №2674 від 09.11.2010р., №2329 від 26.12.2010р., №3291 від 29.12.2010р., №3337 від 30.12.2010р., №3225 від 20.12.2010р.

Ухвалою суду від 08.11.2013р. порушено провадження по справі.

У судовому засіданні 03.12.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив, що на сьогоднішній день борг не сплачений.

У листі від 18.11.2013р. відділ освіти Ратнівської районної державної адміністрації суму заборгованості визнав в повному обсязі, просив судовий збір залишити за позивачем, оскільки відповідач заперечень щодо боргу не мав, про що повідомив керівника ДП "Волиньторф" в телефонній розмові при надходженні претензії від 02.10.2013р. №1302. Просив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи те, що явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Державне підприємство "Волиньторф" надало відділу освіти Ратнівської районної державної адміністрації автотранспортні послуги по перевезенню брикетів зі складу позивача до навчальних закладів відповідача на підставі товарно-транспортних накладних №2705 від 09.11.2010р., №2674 від 09.11.2010р., №2329 від 26.12.2010р., №3291 від 29.12.2010р., №3337 від 30.12.2010р., №3225 від 30.12.2010р. на загальну суму 10 505,50грн. (а.с. 9-13)

Надання та отримання послуг по перевезенню стверджується відмітками відповідача про отримання на вказаних вище товарно-транспортних накладних, скріплених печатками та ним не заперечено.

Відповідач оплату за надані автотранспортні послуги не здійснив, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Внаслідок дій позивача по наданню автотранспортних послуг між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.307 ГК України, ст.909 ЦК України, згідно з якими за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно товарно-транспортних накладних №2705 від 09.11.2010р., №2674 від 09.11.2010р., №2329 від 26.12.2010р., №3291 від 29.12.2010р., №3337 від 30.12.2010р., №3225 від 30.12.2010р. загальна сума наданих послуг становить 10 505,50грн., заборгованість визнана відповідачем у листі №1016/18/2-13 від 18.11.2013р. (вхід. №01-29/13033/13 від 21.11.2013р.).

Судом прийнято визнання позову відповідачем згідно ст.ст. 22, 78 ГПК України, як таке, що не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

В силу ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заборгованість за отримані автотранспортні послуги по перевезенню на день розгляду спору становить 10 505,50грн., що стверджується товарно-транспортними накладними №2705 від 09.11.2010р., №2674 від 09.11.2010р., №2329 від 26.12.2010р., №3291 від 29.12.2010р., №3334 від 30.12.2010р., №3225 від 30.12.2010р., відповідачем визнана та підлягає до стягнення з відділу освіти Ратнівської районної державної адміністрації в силу ст.ст. 193, 307 ГК України, ст.ст. 909, 916 ЦК України.

Суд не приймає до уваги клопотання відповідача про залишення судового збору за позивачем, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України та Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення відповідача від сплати судового збору у випадку визнання суми позову.

Згідно ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.173, 174, 193, 202, 307 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 599, 629, 909, 916 ЦК України, ст.ст. 22, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відділу освіти Ратнівської районної державної адміністрації (Волинська область, смт. Ратне, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 02141727) на користь державного підприємства "Волиньторф" (Волинська область, Маневицький район, с. Прилісне, код ЄДРПОУ 00426302) 10 505,50грн. заборгованості, 1 720,50грн. витрат по сплаті судового збору. Всього - 12 226,00грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

04.12.2013р.

Суддя С.Т. Філатова