Рішення № 35741300, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21448/13 02.12.13

За позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд"

про стягнення 26 744,72 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Скрипка М.Д. - по дов. №4288 від 25.05.2013р.

Від відповідача не з»явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" про стягнення пені в розмірі 26 744,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав рішення господарського суду м. Києва від 11.03.2010 року у справі № 32/710, рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2011 року у справі № 4/197, рішення господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року у справі № 5011-30/2948-2012.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 26 744,72 грн. - пені.

Ухвалою від 07.11.2013 порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 02.12.2013.

02.12.2013 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 34251,20 грн. - пені.

В судове засідання 02.02.2013 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2013 року підтримав збільшені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2006 року між Фондом державного майна України (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" (далі по тексту - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 463 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю під літерою "Р", загальною площею 1874,9 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5.

Згідно п. 1.2 Договору нежитлова будівля під літерою "Р", яка передається в оренду, належить державі Україна та знаходиться на балансі 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та зв'язку України (далі - Балансоутримувач) на праві державної власності, на підставі Свідоцтва про право власності від 26.12.02. серії МК № 010006395 та додатку до свідоцтва від 26.12.02. № 010006395 про перелік об'єктів нерухомого майна, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління комунальної власності міста Києва від 25.12.02., № 1108 В та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02.01.03. в реєстровій книзі № 15з-61 за реєстровим № 867-з.

Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору і ата приймання-передачі майна, які підписуються одночасно, та державної реєстрації цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2006 року між Фондом державного майна України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" та 195 Центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т 0710) було підписано акт приймання-передачі в оренду державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5.

Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 (зі змінами та доповненнями), і становить без податку на додану вартість за базовий місяць оренди (вересень 2006 року) 30 809,53 грн.

20.02.2007 року позивач та відповідач внесли зміни до Договору, уклавши договір № 1/12-О, в якому передбачили, що ставка орендної плати за використання нерухомого державного майна встановлюється на рівні 12% (під складські приміщення) та 15% (під виробничу ділянку металевих виробів) від вартості об'єкту оренди згідно з його незалежною оцінкою і застосовується з 01.01.07.

Згідно п. 3.2 Договору погоджено, що нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4 Договору, сторонами погоджено, що перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50 % орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 50 % орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача (р/р 35220001003041 в УДК міста Києва, МФО 820019 , код ЄДРПОУ 33 148732).

Згідно п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

В зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем умов Договору позивач був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.03.2010 року по справі № 32/710 позов Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ "Альпсервісбуд" на користь Державного бюджету України, зокрема, 59308,17 грн., з яких 53379,74 грн. - заборгованість з орендної плати (за період з 30.10.2006 по 12.03.2010), 5928,43 грн - пеня (з 30.10.2006 по 12.11.2009).

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2011 року по справі № 4/197 позов Фонду державного майна України до ТОВ "Альпсервісбуд" задоволено повністю, вирішено стягнути з ТОВ "Альпсервісбуд" на користь Державного бюджету України, зокрема, 139371,11 грн. - заборгованість з орендної плати (за період з 13.03.2010 по 15.02.2011), 21424,43 грн. - пені (з 13.11.2009 по 15.02.2011).

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року по справі № 5011-30/2948-2012 позов Фонду державного майна України до ТОВ "Альпсервісбуд" задоволено частково, вирішено стягнути з ТОВ "Альпсервісбуд" на користь Державного бюджету України, зокрема, 141787,27 грн. - заборгованість з орендної плати (за період з 16.02.2011 по 31.05.2011), 11139,04 грн. - пеня (з 16.02.2011 по 31.03.2012).

31.05.2011 року відповідачем було повернуто позивачу орендоване приміщення, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передавання державного нерухомого майна від 31.05.2011 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач не виконав рішення господарського суду щодо сплати позивачу орендної плати в розмірі 334 538,12 грн., в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 34 251,20 грн. - пені, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендну плату та не виконав рішення господарського суду.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.6. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 34 251,20 грн.

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, умовами договору оренди № 463 від 30.10.2006 року, зокрема п. 3.6, сторонами було закріплено інший порядок нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 26 744,72 грн. підлягають задоволенню.

Зазначена позиція висловлена Вищим господарським судом України у постановах № 41/103 від 31.08.2011 року, 5011-12/11851-2012 від 03.04.2013 року та підтримана Верховним Судом України у постановах № 5005/2712/2011 від 26.12.2011 року, № 13/110-11 від 27.04.2012 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В ИР І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпсервісбуд" (01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 13, код ЄДРПОУ 33241147) на користь Державного бюджету України 34 251 грн. 20 коп. пені, 1 720 гн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної вили видати наказ.

Повне рішення складено 04.12.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.