Ухвала суду № 35739746, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 820/3258/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 820/3258/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просила суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, що полягає у не видачі Свідоцтва платника податку на додану вартість Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в період з 08 квітня 2011 року по 21 лютого 2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ФО-П ОСОБА_1 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування та отримала дохід у сумі 1906118,80 грн., перевищення 300000 грн. відбулося 04.05.2011 року.

Починаючи з 08.04.2011 року ФО-П ОСОБА_1 було подано 6 реєстраційних заяв до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, але отримані відмови. 21 лютого 2013 року ФО-П ОСОБА_1 всьоме було подано до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС реєстраційну заяву платника податків на додану вартість відповідно до ч. 1 ст. 181 Податкового Кодексу України.

01 березня 2013 року ФО-П ОСОБА_1 отримала свідоцтво платника податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 27.02.2013 року.

Позивач вважає причини відмови у реєстрації платника ПДВ в період з 08.04.2011 року по 21.02.2013 року необґрунтованими, оскільки податковим органом проти очевидних фактів зроблено хибні висновки, внаслідок чого було порушено право позивача на добровільну реєстрацію платником податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Суб'єкт підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Харківської міської Ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 19.08.2004 р. № НОМЕР_2.

На податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 01.09.2004 р. за № 24483.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: АДРЕСА_1.

У період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року ФО-П ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснювала, доходу не отримувала.

У період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ФО-П ОСОБА_1 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування та отримала дохід у сумі 1906118,80 грн., перевищення 300000 грн. відбулося 04.05.2011 року і ФО-П ОСОБА_1 перейшла на загальну систему оподаткування.

08 квітня 2011 року ФО-П ОСОБА_1 було подано до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС реєстраційну заяву платника податків на додану вартість відповідно до ч. 1 ст. 181 Податкового Кодексу України.

23.04.2011 року ФО-П ОСОБА_1 було отримано відмову та пропозицію надати нову заяву платника податку на додану вартість у зв'язку з порушенням вимог п. 10 розділу III «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» затвердженого Наказом ДПА України 22.12.2010 р. № 978, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 р. № 1400/18695, а саме: дані реєстраційної заяви не зазначено обов'язкових реквізитів, надані недостовірні або неповні дані. Всі зазначені у листі Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС недоліки були позивачкою виправлені і була подана повторна реєстраційна заява платника податку на додану вартість, в задоволенні якої також відмовлено.

В період з 08.04.2011 р. по 30.08.2011 р. ФО-П ОСОБА_1 подано 6 реєстраційних заяв платника податку на додану вартість і всі вони були відхилені із зазначенням підстав, що перелічені у п. 10 розділу III «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

21 лютого 2013 року ФО-П ОСОБА_1 всьоме було подано до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС реєстраційну заяву платника податків на додану вартість відповідно до ч. 1 ст. 181 Податкового Кодексу України.

01 березня 2013 року ФО-П ОСОБА_1 отримала свідоцтво платника податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 27.02.2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відмова Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС зареєструвати ФО-О ОСОБА_1 платником податку на додану вартість та видати свідоцтво платника податку на додану вартість є безпідставною, оскільки визначений перелік підстав для відмови у реєстрації платника податку на додану вартість є вичерпним, жодної підстави на які послався відповідач, як на підставу у відмові в реєстрації платника ПДВ, закон не передбачає.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок реєстрації платників податку визначений у ст.ст. 181-183 розділу V Податкового кодексу України та на момент надання ФО-П ОСОБА_1 реєстраційних заяв регулювався Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України 22.12.2010 р. № 978, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 р. № 1400/18695 (далі за текстом - Положення).

Право добровільної реєстрації осіб як платників податку на додану вартість наведено у ст. 182 Податкового кодексу України.

Пункт 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України визначає, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

В силу п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

В свою чергу, п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України визначає, що орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Письмові докази свідчать, що загальна сума від здійснення постачання товарів/послуг ФО-П ОСОБА_1 сукупно перевищує 300000 грн., про що свідчать документи, надані ФО-П ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС .

Отже, аналізуючи зміст реєстраційних заяв ФО-П ОСОБА_1 від 08.04.2011 року, 06.05.2011 року, 10.06.2011 року, 04.07.2011 року, 15.08.2011 року та 30.08.2011 року, за розглядом яких у реєстрації ФО-П ОСОБА_1 платником ПДВ було відмовлено та реєстраційну заяву ФО-П ОСОБА_1 від 21.02.2013 року, за розглядом якої ФО-П ОСОБА_1 отримала свідоцтво платника ПДВ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані реєстраційних заяв є абсолютно ідентичними, жодного пункту, який би відрізнявся за змістом один від одного в вищезазначених реєстраційних заявах немає, змінювалась лише загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) в зв'язку з зростанням прибутку ФО-П ОСОБА_1

Відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового Кодексу: «У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві».

Податковий орган відмовляє у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

З метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених особою у Заяві, податковий орган відповідно до пункту 9 розділу III Положення може звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР для підтвердження реєстраційних даних. В той же час, для підтвердження інших відомостей, зазначених у Заяві, у тому числі відомостей, які стосуються фінансово-господарської діяльності особи, податковий орган може звернутись до такої особи із письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, а також пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу. Орган державної податкової служби при розгляді Заяви та прийнятті рішення про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість з метою підтвердження відомостей, наведених у Заяві, також звертає увагу на показники податкової звітності та розрахунків стосовно інших податків, які подавались такою особою.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 10 розділу III «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» визначено перелік підстав для відмови у реєстрації платника податку на додану вартість. Даний перелік є вичерпним, жодної підстави на які послався відповідач, як на підставу у відмові в реєстрації платника ПДВ, даний пункт не передбачає.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відмова Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС зареєструвати ФО-О ОСОБА_1 платником податку на додану вартість та видати свідоцтво платника податку на додану вартість є безпідставною, а тому вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року по справі № 820/3258/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 820/3258/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.