Ухвала суду № 35739738, 30.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 816/1984/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 816/1984/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант-БР"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адамант-БР", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000062310, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 15 001 грн., №0000072310, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) загалом в розмірі 19 416 грн., №0000082310 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 27 600 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що контролюючим органом порушено права та інтереси ТОВ "Адамант - БР" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Стверджував, що доводи контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи, адже реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Комтек" підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку, копії яких надавалися на перевірку та долучено до матеріалів справи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про транспорт", Закону України "Про автомобільний транспорт", приписів Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 9, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Адамант - БР" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: установлення та монтаж машин і устаткування (33.20), роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах (47.53), ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (33.14), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (46.47), електромонтажні роботи (43.21) /т. І, а.с. 8/.

Фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Адамант - БР" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Комтек" (код ЄДРПОУ 31758383) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 27 грудня 2012 року №4817/22-5/37115847 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог:

- пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за IV квартал 2011 року в розмірі 27 600 грн.;

- пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 2 104 грн. та за IV квартал 2011 року - 12 897 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, результатом чого є заниження товариством податку на додану вартість загалом в розмірі 12 944 грн. (в т.ч., за липень 2011 року - 498 грн., серпень 2011 року - 854 грн., листопад 2011 року - 6 945 грн., грудень 2011 року - 4 647 грн.) /т. І, а.с. 7-28/.

Позивачем 03 січня 2013 року за вих. №03/01 до ДПІ у м. Полтаві подано заперечення на вказаний Акт перевірки /т. І, а.с. 32-33/. Однак, листом від 11 січня 2013 року №353/10/22.4-21 висновки Акта перевірки залишено без змін /т. І, а.с. 34-37/.

На підставі Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 16 січня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000062310, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 15 001 грн. /т. І, а.с. 30/;

- №0000072310, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 19 416 грн. (в т.ч., 12 944 грн. - основний платіж, 6 472 грн. - штрафні (фінансові) санкції) /т. І, а.с. 29/;

- №0000082310 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 27 600 грн. /т. І, а.с. 31/.

За наслідками звернення ТОВ "Адамант - БР" зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Полтавській області спірні повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення /т. І, а.с. 38-46/.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано дані рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 вказаної статті 198 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що ТОВ "Адамант - БР" 07 липня 2011 року укладено договір про надання послуг з ТОВ "Комтек", за умовами якого останнє зобов'язувалося за завданням позивача надавати послуги автовишки в обсязі та на умовах, визначених даним договором /т. І, а.с. 47-48/.

На підставі даного договору ТОВ "Комтек" протягом липня - грудня 2011 року надало позивачу послуги автовишки загальною вартістю 111 386 грн. 48 коп. (в т.ч. ПДВ - 18 564 грн. 43 коп.), на підтвердження чого виписано податкові накладні: від 27липня 2011 року №708, від 05 серпня 2011 року №807, від 12 серпня 2011 року №821, від 20 вересня 2011 року №960, від 03 жовтня 2011 року №1063, від 18 жовтня 2011 року №1080, від 24 жовтня 2011 року №1084, від 24 жовтня 2011 року №1085, від 01 листопада 2011 року №1218, від 07 листопада 2011 року №1228, від 11 листопада 2011 року №1235, від 15 листопада 2011 року №1241, від 21 листопада 2011 року №1246, від 21 листопада 2011 року №1250, від 28 листопада 2011 року №1260, від 02 грудня 2011 року №1366, від 14 грудня 2011 року №1391, від 21 грудня 2011 року №1406, від 26 грудня 2011 року №1411, від 27 грудня 2011 року №1412 /т. І, а.с. 86-105/.

На підставі даних податкових накладних позивачем віднесено до податкового кредиту за липень 2011 року суму ПДВ в розмірі 498 грн. 33 коп. /т. ІІ, а.с. 27/, за серпень 2011 року - 854 грн. 17 коп. /т. ІІ, а.с. 30/, листопад 2011 року - 6 945 грн. 24 коп. /т. ІІ, а.с. 33/, за грудень 2011 року - 4 647 грн. 09 коп. /т. ІІ, а.с. 36/, а всього - в розмірі 12 944 грн. 83 коп.

Вказані податкові накладні надавалися позивачем на перевірку та були досліджені податковим ревізором-інспектором, зауваження щодо їх змісту та форми в Акті перевірки відсутні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводів апелянта про те, що у вищевказаних податкових накладних зазначено різні дати договорів, оскільки дані накладні ТОВ "Комтек" виписувалися по факту підписання сторонами акта виконаних робіт, у зв'язку з чим у графу "дата договору" включено дату підписання таких актів, а допущення незначних неточностей у оформленні податкових накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, незначні недоліки в заповненні податкових накладних, одержаних від постачальників, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення сплачених покупцем сум податку до податкового кредиту, оскільки згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум ПДВ, включеного до податкового кредиту, відповідними податковими накладними. При цьому, відповідальність за правильність виписування податкової накладної законодавцем покладено не на покупця, а на продавця товарів/послуг.

Таким чином, коли суми податку, включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим такими податковими накладними, незважаючи на те, що дані накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари/послуги, їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Перераховані вище податкові накладні містять інформацію про продавця та покупця послуг, їх адреси, ІПН, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, вид придбаних послуг, його кількість, вартість, ставку податку, прізвище, підпис уповноваженої особи платника податку, що виписав такі накладні, а також, печатку продавця, у зв'язку з чим, - дають змогу ідентифікувати їх з конкретно визначеними господарськими операціями.

На момент видачі вищезгаданих податкових накладних ТОВ "Комтек" мало статус платника податку на додану вартість та у встановленому законодавством порядку було зареєстроване як юридична особа, що не заперечується відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з придбання послуг автовишки у ТОВ "Комтек" позивачем до матеріалів адміністративної справи надано копії:

- актів надання послуг від 05 серпня 2011 року №723 /т. І, а.с. 50/, від 12 серпня 2011 року №737 /т. І, а.с. 52/, від 20 вересня 2011 року №876 /т. І, а.с. 54/, від 03 жовтня 2011 року №979 /т. І, а.с. 56/, від 18 жовтня 2011 року №996 /т. І, а.с. 85/, від 24 жовтня 2011 року №1001 /т. І, а.с. 83/, від 24 жовтня 2011 року №1002 /т. І, а.с. 81/, від 01 листопада 2011 року №1134 /т. І, а.с. 79/, від 07 листопада 2011 року №1144 /т. І, а.с. 77/, від 11 листопада 2011 року №1151 /т. І, а.с. 75/, від 15 листопада 2011 року №1157 /т. І, а.с. 73/, від 21 листопада 2011 року №1162 /т. І, а.с. 70/, від 21 листопада 2011 року №1166 /т. І, а.с. 69/, від 28 листопада 2011 року №1176 /т. І, а.с. 67/, від 02 грудня 2011 року №1282 /т. І, а.с. 64/, від 14 грудня 2011 року №1307 /т. І, а.с. 62/, від 21 грудня 2011 року №1322 /а.с. 60/, від 26 грудня 2011 року /т. І, а.с. 58/, від 27 грудня 2011 року №1328 /т. І, а.с. 65/;

- рахунків на оплату від 05 серпня 2011 року №641 /т. І, а.с. 49/, від 12 серпня 2011 року №655 /т. І, а.с. 51/, від 20 вересня 2011 року №794 /т. І, а.с. 53/, від 03 жовтня 2011 року №897 /т. І, а.с. 55/, від 18 жовтня 2011 року №914 /т. І, а.с. 84/, від 24 жовтня 2011 року №918 /т. І, а.с. 82/, від 24 жовтня 2011 року №919 /т. І, а.с. 80/, від 01 листопада 2011 року №1052 /т. І, а.с. 78/, від 07 листопада 2011 року №1062 /т. І, а.с. 76/, від 11 листопада 2011 року №1069 /т. І, а.с. 74/, від 15 листопада 2011 року №1075 /т. І, а.с. 72/, від 21 листопада 2011 року №1080 /т. І, а.с. 71/, від 21 листопада 2011 року №1084 /т. І, а.с. 68/, від 28 листопада 2011 року №1094 /т. І, а.с. 66/, від 02 грудня 2011 року №1206 /т. І, а.с. 63/, від 14 грудня 2011 року №1230 /т. І, а.с. 61/, від 21 грудня 2011 року №1245 /а.с. 59/, від 26 грудня 2011 року №1251 /т. І, а.с. 57/;

- довідок про виконані роботи (послуги) типової форми №ЕБМ-7 /т. І, а.с. 118-125/.

Вказані документи надавалися на перевірку та були досліджені податковим ревізором-інспектором, зауваження щодо їх змісту та форми в Акті перевірки відсутні.

Дослідивши вищезазначені копії документів, судом встановлено, що вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, тобто є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Оплату придбаних послуг позивачем проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Комтек", на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень від 27 липня 2011 року №342, від 22 серпня 2011 року №390, від 31 серпня 2011 року №411, від 03 жовтня 2011 року №462, від 10 жовтня 2011 року №487, від 26 жовтня 2011 року №519, від 11 листопада 2011 року №547, від 15 листопада 2011 року №555, від 18 листопада 2011 року №576, від 21 листопада 2011 року №584, від 21 листопада 2011 року №589, від 22 листопада 2011 року №591, від 28 листопада 2011 року №611, від 06 грудня 2011 року №648, від 09 грудня 2011 року №658, від 27 грудня 2011 року №708 /т. І, а.с. 106-113/.

Придбані у ТОВ "Комтек" послуги позивачем використано у власній господарській діяльності в ході виконання робіт з будівництва (реконструкції) ліній вуличного освітлення в с. Лука Лохвицького району Полтавської області, м. Лохвиця Лохвицького району Полтавської області, смт. Козельщина Козельщинського району Полтавської області, смт. Комишня Миргородського району Полтавської області, с. Токарі Лохвицького району Полтавської області, с. Криниця Лохвицького району Полтавської області, м. Глобине Глобинського району Полтавської області, м. Червонозаводське охвицького району Полтавської області та інших, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії листів Лучанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 04 березня 2013 року №80 /т. І, а.с. 131/, Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області від 04 березня 2013 року №02-25/137 /т. І, а.с. 132/, Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області /т. І, а.с. 133/, актів виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в /т. І, а.с. 168-246/, в яких відображено факт використання в ході виконання даних робіт автовишки.

Також колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про необхідність оформлення товарно-транспортної накладної в ході доставки автовишки безпосередньо до місця виконання робіт, оскільки відповідно до приписів пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, транспортну послугу визначено як перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

При цьому, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Викладене дає підстави стверджувати про те, що оформлення товарно-транспортної накладної є необхідним у разі фактичного перевезення вантажів.

Разом з тим, доставка автовишки на місце проведення ТОВ "Адамант - БР" робіт здійснювалася власним ходом, тобто, без фактичного її перевезення іншим транспортом.

За таких обставин, у даному випадку відсутня необхідність у складенні товарно-транспортної накладної.

Стосовно тверджень податкового органу про те, що послуги автовишки фактично надавалися ФОП ОСОБА_2, а не ТОВ "Комтек", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /т. І, а.с. 130/ вантажний автопідйомник ГАЗ 3309-353 АП-18 належить ОСОБА_2.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Комтек" 01 липня 2011 року укладено договір №0107/А про надання транспортних послуг з ФОП ОСОБА_2, за умовами якого останній зобов'язувався за завданням ТОВ "Комтек" надавати за плату послуги автопідіймача та автокрану /т. І, а.с. 114-116/.

Даний договір не містить застережень щодо заборони замовнику (ТОВ "Комтек") укладати договори з третіми особами щодо надання останнім обумовлених вказаним договором послуг.

Таким чином, ТОВ "Комтек" зазначені послуги правомірно реалізовано позивачу. При цьому, як встановлено судом, між ТОВ "Адамант - БР" та ТОВ "Комтек" господарські правовідносини з надання даних послуг проведено на підставі договору від 07 липня 2011 року /т. І, а.с. 47-48/.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи в повному обсязі доведено реальність (товарність) господарських операцій з придбання позивачем послуг у ТОВ "Комтек", встановлено факт понесення ТОВ "Адамант - БР" витрат на придбання таких послуг та сплати у ціні придбаних послуг податку на додану вартість, а також підтверджено рух активів під час здійснення господарської діяльності.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в акті від 28 вересня 2012 року №2972/2-5/31758383 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Комтек" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року", що фактично стали єдиною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Як визначено частиною другою статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічну думку викладено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року (справа "Булвес" АД проти Болгарії") та численних рішеннях Верхового Суду України в даній категорії справ (постанови ВСУ від 09 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 01 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, від 31 січня 2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), що враховуються судом з огляду на приписи частини другої статті 8, частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так само, необґрунтованими є посилання відповідача на порушення слідчим відділом ГВПМ ДПІ у м. Полтаві 02 жовтня 2012 року кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_3 за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "Комтек" (код ЄДРПОУ 31758383) та ТОВ "Лінктел" (код ЄДРПОУ 33714573) з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило значну шкоду державі у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, адже факт фіктивного підприємництва може бути встановлений лише судовим рішенням, доказів наявності якого ДПІ у м. Полтаві не надано.

Крім того, зі змісту копії службової записки від 26 березня 2013 року /т. ІІ, а.с. 40/ судом встановлено, що кримінальне провадження відносно гр. ОСОБА_3 перебуває на стадії досудового розслідування.

Інших обґрунтованих доводів, що свідчили б про правомірність тверджень відповідача про порушення ТОВ "Адамант - БР" вимог чинного законодавства ДПІ у м. Полтаві не надано.

З огляду на вищенаведене, висновки податкової інспекції про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Враховуючи визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 16 січня 2013 року №0000072310 також неправомірно визначено ТОВ "Адамант - БР" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 472 грн.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано. Разом з тим, матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність спірних господарських операцій, факт сплати позивачем в ціні придбаних у ТОВ "Комтек" послуг ПДВ, а також рух активів в ході проведення згаданих господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано дані рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

А відтак, податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 16 січня 2013 року №№0000062310, 0000072310, 0000082310 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року по справі № 816/1984/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 816/1984/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.