Рішення № 35738585, 27.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р.Справа № 922/4522/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

розглянувши справу

за позовом ПАТ Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків про стягнення 21251,31 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Коваленко А.О., довіреність №1850 від 27.09.13 р.,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" збитки в порядку регресу в сумі 21251,31 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 30.10.13р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

12.11.13р. представник позивача надав письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

25.11.13р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначив, що обгрунтованою сумою страхового відшкодування є 15715,88 грн.

Представник позивача в судове засідання 27.11.13р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 30.10.13р. сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.

23.12.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Санніковим Віталієм Михайловичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 73182Га/11х.

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

24.12.2012 року, в м. Харків, на вул. Академіка Павлова - вул. Г.Праці, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу, автомобіля марки "FiatDobloCargo", державний номерний знак "АХ1223СХ", під керуванням Руснак Василя Михайловича, та транспортного засобу, автомобіля марки "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак "АХ3380СІ", що належить Саннікову Віталію Михайловичу.

Внаслідок вказаної дорожньо - транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак "АХ3380СІ", було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується Довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та Актом огляду транспортного засобу, відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 14.01.13р. Руснак В.М. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно до Рахунку-фактури №7-00002453 від 28.12.2012 року, наданого на підставі калькуляції (висновку) ТОВ "Техно-Арт" матеріальні збитки спричинені Страхувальнику транспортного засобу "Mitsubishi Outlander", державний номерний знак "АХ3380СІ", складають 23626,31 грн.

Виконуючи взяті па себе зобов'язання по Договору страхування, Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування розмір якого, згідно до розрахунку суми страхового відшкодування склав 22251,31 грн., що підтверджують:

- Страховий АКТ № 1.002.12.07362/VESKO361 від 14.01.2013 року;

- Платіжне Доручення № 2484 від 15.01.2013 року.

На адресу відповідача направлялась претензія №РГ/7362/13/1 від 11.07.13р. про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, в якому позивач просив відповідача сплатити шкоду в порядку регресу в розмірі 22251,31 грн.

Відповідач направив позивачу запит №1013 від 07.08.13р. про надання додаткових документів для розгляду заяви про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Станом на час розгляду позовної заяви відповідачем не виконані вимоги щодо сплати заявленої до стягнення суми, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування згідно пункту 9 статті 7 Закону України „Про страхування".

Пункт 3 частини 1 статті 988 ЦК України встановлює обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Положення ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Статтею 9 цього ж закону та пунктом 4 полісу страхування АВ/3763035 від 01.12.2012р. розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50000,00 грн.

Пунктом 36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначається, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування. Отже до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача в межах виплаченого страхового відшкодування.

В той же час, згідно положень ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу Страховиком (Відповідачем) відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Крім цього, згідно ст. 12 вищевказаного Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Порядок оцінки розміру збитків визначається відповідно до положень "Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів" (Наказ Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 зі змінами та доповненнями). Відповідно положень вказаного документу, розмір матеріального збитку, пов'язаний з пошкодженням транспортного засобу має бути оформлений у вигляді висновку експерту або спеціаліста - автотоварознавця, містити акт огляду ТЗ, калькуляцію вартості ремонту, розрахунок суми збитку тощо. Таким чином, виходячи з положень ст. 34 ГПК України рахунок-фактура ТОВ "Автоарт" від 28.12.2012 р. надана Позивачем, не може бути належним доказом розміру збитку.

Відповідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7184 від 30.09.2013 р., розмір збитку становить 16715грн. 88 коп. Вказаний висновок відповідає положенням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчих експертиз і є належним доказом розміру збитку.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров'ю потерпілих.

Розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи в розмірі 1000 грн. (п. 2. Полісу АВ/3763035 від 01.12.2012 р., ст. 12 Закону).

З огляду на вищевказане, з Відповідача підлягає стягненню сума збитків у розмірі 15715 грн. 88 коп.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по даній справі, суд керується положеннями ст. 49 ГПК. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 979, 988, 990, 993, 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 7, 9, 27 Закону України „Про страхування", ст.ст. 12, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, будинок 99, Літ. А-3, Код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, п/р 26503253730300 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) суму матеріальних збитків в розмірі 15715,88 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1272,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 6535, 43 грн. матеріальних збитків - відмовити.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Шарко Л.В.