Постанова № 35738506, 27.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2013 року Справа № 812/8599/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Запорожцевій І.В.,

за участю представників сторін:

позивач: не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управляння Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управляння Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою Луганської області 08.09.2004 за №13811200000000037.

Станом на 07.10.2013 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 220445,35 грн. Сума податкового боргу складається із суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 146980,77 грн., донарахованого відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2013, на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» з питань повноти виплати заробітної плати, дотримання трудового законодавства та повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.09.2010 по 31.01.2011 від 20.09.2013 №14/1702-20184663, штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36745,19 грн. та пені у розмірі 36719,39 грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м. Лисичанську були сформовані та надіслані перша податкова вимога від 08.10.2001 №6538/1-34а, яка отримана відповідачем 09.10.2001 та друга податкова вимога від 14.12.2001 №2/187, яка отримана відповідачем 25.12.2001.

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна всі активи платника знаходяться у податковій заставі.

Відповідно акту опису майна від 12.10.2011 позивачем на підставі рішення начальника ДПІ у м. Лисичанську від 03.10.2011 №678, проведено опис майна відповідача у податкову заставу на загальну суму 146926,84 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 220445,35 грн. за рахунок майна суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5», що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання в якому просив провести розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» (далі - КП «Лисичанська ЖЕК № 5») зареєстровано Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 26.02.1999, ідентифікаційний код 20184663 (а.с.8,9).

Згідно статуту КП «Лисичанська ЖЕК № 5», підприємство утворений на базі майна, що знаходиться в комунальній власності Лисичанської міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю Лисичанської міської ради та закріплюється за підприємством на правах повного господарського управління (а.с.6-7).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську, на підставі акту перевірки від 20.09.2013 №14/1702-20184663 (а.с.22-23), було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2013 №0006441702, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 183725,96 грн., з яких: за основним платежем в сумі 146980,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 36745,19 грн. (а.с.20), яке було отримано відповідачем 25.09.2013, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.19).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу органом державної податкової служби за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб було нараховано пеню у загальному розмірі 36719,39грн.

У встановлені законом строки відповідач нараховані податковим органом зобов'язання не сплатив, податкове повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не оскаржив.

Відповідно до пп.14.1.185 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України).

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У відповідності до п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби встановлений Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 №1273 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за №1339/20077).

Згідно п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 по справі №2/рп-2005 виконання конституційного обов'язку, передбаченого статтею 67 Конституції України реалізується сплатою кожним податків і зборів. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів. Одним із способів такого забезпечення є введений Законом інститут податкової застави.

Станом на 07.10.2013 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 220445,35 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м. Лисичанську були сформовані та надіслані перша податкова вимога від 08.10.2001 №6538/1-34а, яка отримана відповідачем 09.10.2001 та друга податкова вимога від 14.12.2001 №2/187, яка отримана відповідачем 25.12.2001.

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна всі активи платника знаходяться у податковій заставі, згідно акту опису майна від 12.10.2011 (а.с.14,15).

22 березня 2013 року ДПІ у м. Лисичанську прийнято рішення № 1 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (а.с.18).

Рішенням Лисичанської міської ради від 21.11.2013 №55/979 про внесення змін до рішення міської ради від 23.08.2012 №36/613 надано згоду на реалізацію в рахунок погашення податкового боргу (податок на землю та податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб) Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» майна згідно додатку (а.с.16,56).

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Дотримання податковим органом норм щодо надіслання податкових вимог підтверджено в судовому засіданні.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.6 ст. 95 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, і лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім того, відповідачем надано відзив, в якому він визнав позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.52).

Частинами 1, 2 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 27 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управляння Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 220445,35 грн. за рахунок майна суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» (ідентифікаційний код 20184663), що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 02 грудня 2013 року.

Суддя О.О. Цицюра