Постанова № 35738006, 02.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 року Справа № 812/9471/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвєєва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 31.10.2013 про відкриття виконавчого провадження №40496252,-

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 31.10.2013 про відкриття виконавчого провадження №40496252.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 02.11.2013 він отримав постанову про відкритті виконавчого провадження №40496252 від 31.10.2013, винесену на підставі виконавчого листа №2а-6339/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.02.2012. Зазначена постанова, на думку позивача, є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що вона винесена особою, яка не має повноважень здійснювати виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», так як ВДВС Рубіжанського МУЮ є приватною особою-суб'єктом господарської діяльності, зареєстроване юридичною особою фіктивно, розпорядчих актів про створення, засновників та керівника у відповідача не існує. У зв'язку з чим постанова про відкриття виконавчого провадження №40496252 від 31.10.2013 є незаконною і підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся, 02.12.2013 надіслав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача ВДВС Рубіжанського міського управління у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а. с. 30-38), 29.11.2013 на адресу суду надійшли заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що згідно Положення «Про державну виконавчу службу», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №385/2011, Державна виконавча служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів. Також відповідач в своїх запереченнях зазначає, що до відділу надійшов виконавчий лист №2а-6339/11/1270 від 21.02.2012, виданий Луганським окружним адміністративним судом щодо стягнення з позивача на користь УПФУ в м. Рубіжне Луганської області заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове страхування за 2010 рік в сумі 1288,80 грн. На підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. З метою перевірки майнового стану боржника були виконані запити до обліково-реєстраційних установ. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі представника ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції.

Ухвалою судді від 02.12.2013 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до Положення «Про державну виконавчу службу», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №385/2011, Державна виконавча служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів.

ДВС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Тобто, із аналізу законодавства про виконавче провадження вбачається, що, міські відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є органами, на які покладено виконання рішень, передбачених законом.

Відповідач Відділ державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції за своїми ознаками відповідає вимогам ст. 3 Закону України про державну виконавчу службу та є органом який покладено виконання рішень.

Як вбачається із Закону України «Про державну виконавчу службу», відділи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої служби. Крім того, вони є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

Із матеріалів справи вбачається, що ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції є зареєстрованою в установленому законодавством порядку юридичною особою. На підтвердження зазначеного факту відповідачем були надані належним чином завірені копії реєстраційних документів, а саме довідка з ЄДР підприємств та організацій України від 19.11.2013 (а. с. 44), згідно якої керівником відділу є Слєпцова Юлія Анатоліївна, виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 45), згідно якої основним видом діяльності відповідача є діяльність у сфері юстиції та правосуддя.

Згідно Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонним, міжрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2012 №549/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2012 за №547/20860, районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби (далі - Відділ) є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції (далі - управління юстиції), що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України).

Основними завданнями Відділу є: реалізація державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері виконання рішень; забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

Отже, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відділ ДВС Рубіжанського міського управління юстиції при винесенні оскаржуваної позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження мав необхідний для цього об'єм повноважень та діяв відповідно до норм діючого законодавства України.

Що стосується вимоги позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №40496252 від 31.10.2013, то суддя вважає її безпідставною та такою, що ґрунтуються на хибному тлумаченні чинного законодавства.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.10.2013 ВДВС Рубіжанського міського управління юстиції, на підставі заяви УПФУ в м. Рубіжному Луганської області від 24.10.2013 №6008/08 (а. с. 18), було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40496252 (а. с. 6) з примусового виконання виконавчого листа №2а-6339/11/1270 від 21.02.2012 (а. с. 54), виданого Луганським окружним адміністративним судом, відповідно до якого необхідно було стягнути з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Рубіжне Луганської області заборгованість із сплати внесків в розмірі 1288,80 грн. Зазначена вище постанова була направлена на адресу позивача (а. с. 6 зв.) та отримана останнім 02.11.2013 (а. с. 8).

В ході здійснення примусового виконання виконавчого листа від 21.02.2012 №2а-6339/11/1270 державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника були зроблені запити до обліково-реєстраційних установ, а саме до ВРЕВ м. Рубіжне при УДАІ УМВС України у м. Рубіжне, Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, управління Держземагенства м. Сєвєродонецьк (а. с. 47), Державної податкової служби України.

Згідно відповідей ВРЕВ м. Рубіжне від 06.11.2013 №11/892-12 та Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 05.11.2013 №11-25/5490 за ОСОБА_1 ані транспортних засобів, ані сільськогосподарської та тракторної техніки не зареєстровано (а. с. 48).

Згідно відповідей ДПС України №1002065981 та №1002070264 від 18.11.2013 сума доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь позивача та сума утриманого з них податку в ДРФО відсутня (а. с. 49), інформація щодо наявності відкритих позивачем рахунків в установах банків відсутня (а. с. 51).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №35289604 від 15.11.2013, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрованого за позивачем, відомості відсутні (а. с. 50).

Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

У відповідності із ст. 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ст. 27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно зі ст. 32 Закону №606 є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження №40496252 від 31.10.2013 була прийнята відділом ДВС Рубіжанського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа №2а-6339/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.02.2012, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Рубіжне Луганської області заборгованості в розмірі 1288,80 грн. Зазначена вище постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику, що підтверджується копією супровідного листа та копією конверту, долучених до матеріалів адміністративного позову позивачем (а. с. 6 зв., 8).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2013 №40496252 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Рубіжне Луганської області заборгованості в розмірі 1288,80 грн. була винесена уповноваженою на те особою - Відділом державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що державний виконавець при виконанні виконавчого листа №2а-6339/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 21.02.2012, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в м. Рубіжне Луганської області заборгованості в розмірі 1288,80 грн., діяв в межах повноважень та на підставі вимог Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 31.10.2013 про відкриття виконавчого провадження №40496252 слід відмовити.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про скасування постанови від 31.10.2013 про відкриття виконавчого провадження №40496252 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя В.В. Матвєєва