Рішення № 35735010, 26.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4124/13 26.11.2013 26.11.2013 26.11.2013

Провадження №22-ц/784/3293/13

Провадження №22ц - 784/3293/13 Головуючий у 1-й інстанції Орлова С.Ф.

Категорія 39 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

при секретарі Рудніку Є.М.,

за участю

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2013 року

за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_4

про

захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що працює на посаді першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації.

Був зареєстрований кандидатом в депутати Миколаївської обласної ради по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 7. Під час проведення виборчої кампанії відповідач розповсюдив на передвиборчих листівках з назвою «Звільнимось від ярма чиновницької влади» інформацію про нього та його діяльність як представника виконавчої влади, яку він вважав недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, зокрема: «…Адже за нинішньої обласної влади Миколаївська область стала «рекордсменом» України з падіння сільгоспвиробництва. За рік виробництво сільгосппродукції знизилось відразу на 12 відсотків і після цього губернатор ОСОБА_6 хоче, щоб ми обрали своїм захисником його першого заступника ОСОБА_5, який разом із ним має бути покараний за різке погіршення життя миколаївців?!...»

«…Але, замість того аби вирішувати наші найголовніші проблеми заїжджий перший заступник Миколаївської облдержадміністрації роздає списані комп'ютери школам району, дарує дитячим садкам меблі, які виготовляють його «хороші друзі». А де він узяв гроші на такі «добрі справи» (фактичний підкуп потенційних виборців)- відповідь доволі заїжджена : мовляв « у «моєму житті багато справжніх друзів, котрим допомагав, а тепер вони добровільно й від щирого серця пропонують свою допомогу. Ще б пак, хто ж відмовить високому начальнику!...»

Крім цього, вважав принизливим малюнок, що містився на листівках із зображенням двох воронів на гілці дерева, на одному з яких мається напис « 1-й заступник ОСОБА_5».

Посилаючись на те, що розповсюджена інформація є недостовірною, тому поширюючи її відповідач мав на меті принизити його ділову репутацію у громадській думці з точки зору професійної діяльності та надати його особі рис характеру, які негативно сприймаються в суспільстві, позивач просив визнати інформацію, розповсюджену ОСОБА_4 в агітаційній листівці «Звільнимось від ярма чиновницької влади» щодо нього недостовірною, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Також позивач просив зобов'язати відповідача спростувати розповсюджену недостовірну інформацію щодо нього шляхом виготовлення за його рахунок листівок про її недостовірність накладом 10 000 примірників та розповсюдження їх серед населення смт. Березнегувате Миколаївської області. Заборонити відповідачу розповсюдження недостовірної інформації відносно нього та стягнути з відповідача 1 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 інформацію, опубліковану та розповсюджену в агітаційній листівці «Звернення до земляків кандидата в депутати Миколаївської обласної ради за виборчим округом № 7 ОСОБА_4 під заголовком «Звільнимось від ярма чиновницької влади», а саме: «…Адже за нинішньої обласної влади Миколаївська область стала «рекордсменом» України з падіння сільгоспвиробництва. За рік виробництво сільгосппродукції знизилось відразу на 12 відсотків і після цього губернатор ОСОБА_6 хоче, щоб ми обрали своїм захисником його першого заступника ОСОБА_5, який разом із ним має бути покараний за різке погіршення життя миколаївців?!...»

«…Але, замість того аби вирішувати наші найголовніші проблеми заїжджий перший заступник Миколаївської облдержадміністрації роздає списані комп'ютери школам району, дарує дитячим садкам меблі, які виготовляють його «хороші друзі». А де він узяв гроші на такі «добрі справи» (фактичний підкуп потенційних виборців)- відповідь доволі заїжджена : мовляв « у «моєму житті багато справжніх друзів, котрим допомагав, а тепер вони добровільно й від щирого серця пропонують свою допомогу. Ще б пак, хто ж відмовить високому начальнику!...»

Покладено обов'язок на ОСОБА_4 протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом виготовлення за його рахунок листівок накладом 10 000 примірників про недостовірність інформації щодо ОСОБА_5, викладеної в агітаційній листівці «Звернення до земляків кандидата в депутати Миколаївської обласної ради за виборчим округом № 7 ОСОБА_4» під заголовком «Звільнимось від ярма чиновницької влади» та розповсюдити такі листівки за рахунок ОСОБА_4 серед населення смт. Березнегувате Миколаївської області.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В частині позовних вимог щодо заборони ОСОБА_4 розповсюджувати недостовірну інформацію відносно ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невірну оцінку доказів судом та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що вся інформація, стосовно позивача, викладена в агітаційній листівці «Звернення до земляків кандидата в депутати Миколаївської обласної ради за виборчим округом № 7 ОСОБА_4 під заголовком «Звільнимось від ярма чиновницької влади», є недостовірною (неправдивою) та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а тому відповідач повинен спростувати її шляхом виготовлення та розповсюдження листівок протягом десяти днів з дня набрання оскаржуваним рішенням законної сили.

Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд не в повній мірі визначився з характером поширеної інформації та не розмежував оціночних суджень від поширених фактичних даних відносно позивача.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, має право на повагу до гідності та честі.

Відповідно до положень ч.1 ст. 227 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України є негативна інформації, поширена про особу, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Як зазначено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - постанова Пленуму), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі в будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною при цьому вважається, як роз'яснено у зазначеному пункті постанови Пленуму, інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В силу роз'яснень, що надані в пункті 19 постанови Пленуму, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичними твердженнями, чи оціночними судженнями. Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що позивач працює на посаді першого заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації.

У липні 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були зареєстровані кандидатами в одномандатному мажоритарному виборчому округу № 7 та приймали участь у проміжних виборах депутатів Миколаївської обласної ради.

Під час проведення виборчої кампанії відповідачем були виготовлені та розповсюджені передвиборчі листівки з назвою «Звільнимось від ярма чиновницької влади», в яких містилася наступна інформація: «…Адже за нинішньої обласної влади Миколаївська область стала «рекордсменом» України з падіння сільгоспвиробництва. За рік виробництво сільгосппродукції знизилось відразу на 12 відсотків і після цього губернатор ОСОБА_6 хоче, щоб ми обрали своїм захисником його першого заступника ОСОБА_5, який разом із ним має бути покараний за різке погіршення життя миколаївців?!...»

«…Але, замість того, аби вирішувати наші найголовніші проблеми, заїжджий перший заступник Миколаївської облдержадміністрації роздає списані комп'ютери школам району, дарує дитячим садкам меблі, які виготовляють його «хороші друзі». А де він узяв гроші на такі «добрі справи» (фактичний підкуп потенційних виборців)- відповідь доволі заїжджена : мовляв « у моєму житті багато справжніх друзів, котрим допомагав, а тепер вони добровільно й від щирого серця пропонують свою допомогу. Ще б пак, хто ж відмовить високому начальнику!...»

Крім цього, на листівках містився малюнок із зображенням двох воронів на гілці дерева, на одному з яких мається напис « 1-й заступник ОСОБА_5». Над зображенням іншого ворона мається напис «Голова облд ОСОБА_6». Під деревом зображено 6 зайців, три з яких тримають вимоги до влади. На гілці дерева між воронами графічно зображено розмову між двома воронами:

- ворон з надписом «Голова облд ОСОБА_6: «чиї права будемо захищати завтра?»

- ворон з надписом « 1-й заступник ОСОБА_5» : « от того, найапетитнішого!»

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважав, що зміст цих листівок стосується особисто його, інформація, що в них містилася є недостовірною, побудована у формі безпідставних звинувачень та брудних висловлювань на його адресу щодо його професійної діяльності. Тому, поширюючи її, відповідач мав на меті надати його особі рис характеру, які негативно сприймаються в суспільстві.

Аналізуючи зміст інформації, викладеної в листівках, вбачається, що в ній містяться як фактичні дані, так і оціночні судження.

Зокрема, до фактичних даних відносяться: інформація про падіння та зниження на 12 відсотків сільгоспвиробництва у Миколаївській області; щодо передачі дитсадкам меблів та роздачі списаних комп'ютерів школам району.

Висловлювання щодо падіння сільгоспвиробництва підтверджуються статистичними показниками обсягу сільгоспвиробництва у Миколаївській області.

Інформація про те, що позивач дарує дитячим садкам меблі, не оспорюється і була поширена самим позивачем під час інтерв'ю, опублікованого в газеті «Народна трибуна» за № 61-62 від 18 липня 2013 року в статті під назвою ОСОБА_5 : «Ще з дитинства батько мене вчив - ніколи не давай порожніх обіцянок».

А тому вказану інформацію не можна вважати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

В той же час, інформація про дарування позивачем списаних комп'ютерів школам району містить факти, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

В силу роз'яснень, що надані в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

В матеріалах справи відсутні достовірні докази (дані бухгалтерського обліку, тощо) про те, що позивачем дарувались школам району комп'ютери і ця техніка була списаною.

Натомість, надані позивачем до апеляційної скарги листи відділу освіти Березнегуватської районної державної адміністрації та Миколаївської обласної державної адміністрації свідчать про те, що нові комп'ютери для Лепетиської ЗОШ були передані як благодійна допомога ПАТ КБ «ПрватБанк» в рамках проекту соціального партнерства закладів освіти області.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оприлюднена відповідачем інформація щодо дарування школам району списаних комп'ютерів не доведена ним, тому є недостовірною, такою що за своїм змістом принижує ділову репутацію позивача перед потенційними виборцями.

Щодо інших висловлювань, викладених у листівці, то колегія вважає, що за своїм характером вони є оціночними судженнями, які не містять фактичних даних і не носять стверджувальний характер. Ці висловлювання є критичною оцінкою певних фактів і недоліків, що, на думку відповідача, мали місце в діяльності позивача на посаді першого заступника голови Миколаївської обласної ради та не є твердженням про будь - які фактичні дані.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано Конституцією України.

Це право закріплено також в ст.10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

До того ж, суд не врахував що позивач є публічною особою, оскільки обіймає державну посаду.

Згідно з положенням абз.6 п.6 рішення Конституційного Суду України в справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8-рп№2003 межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

У статтях 3,4,6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що немає фактів, які б доводили, що зазначені вище висловлювання мотивовані цілеспрямованими діями на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.

Що стосується малюнку, зображеного на листівці, то колегія вважає, що він не є образливим та не можна вважати, що зазначене зображення містить негативну інформацію відносно позивача, спрямовану на приниження честі гідності та ділової репутації останнього, оскільки це є не що іншим, як предметом сатиричного висвітлення подій в межах передвиборчої кампанії та образне викладення оціночних суджень діяльності позивача.

Ухвалюючи рішення, в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що поширенням недостовірної інформації серед жителів села, позивачу були спричинені душевні страждання, викликані порушенням конституційного права на повагу до його гідності і честі, що відповідає вимогам ст.ст. 23, 280 ЦК України.

Разом з тим, не можна погодитись з висновком суду в частині вирішення позовних вимог щодо способу спростування неправдивої інформації.

Як зазначено у пункті 25 вказаної постанови Пленуму, спростування поширеної недостовірної інформації має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення.

Покладаючи обов'язок на ОСОБА_4 виготовити 10 000 примірників листівок та розповсюдити їх серед населення смт. Березнегувате Миколаївської області, суд першої інстанції не врахував, що інформація стосувалася передвиборчої кампанії, яка минула, а тому на даний час є недоцільним спростування неправдивої інформації у спосіб, вказаний судом.

З огляду на встановлені обставини, рішення суду першої інстанції в частині встановлення недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію наступного змісту: «…Адже за нинішньої обласної влади Миколаївська область стала «рекордсменом» України з падіння сільгоспвиробництва. За рік виробництво сільгосппродукції знизилось відразу на 12 відсотків і після цього губернатор ОСОБА_6 хоче, щоб ми обрали своїм захисником його першого заступника ОСОБА_5, який разом із ним має бути покараний за різке погіршення життя миколаївців?!...»;

«…Але, замість того, аби вирішувати наші найголовніші проблеми, заїжджий перший заступник Миколаївської облдержадміністрації дарує дитячим садкам меблі, які виготовляють його «хороші друзі». А де він узяв гроші на такі «добрі справи» (фактичний підкуп потенційних виборців)- відповідь доволі заїжджена : мовляв « у «моєму житті багато справжніх друзів, котрим допомагав, а тепер вони добровільно й від щирого серця пропонують свою допомогу. Ще б пак, хто ж відмовить високому начальнику!...», а також в частині покладення обов'язку на відповідача спростувати інформацію шляхом виготовлення та розповсюдження листівок, відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2013 року в частині встановлення недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 інформацію, викладену в листівках з назвою «Звільнимось від ярма чиновницької влади», наступного змісту: «…Адже за нинішньої обласної влади Миколаївська область стала «рекордсменом» України з падіння сільгоспвиробництва. За рік виробництво сільгосппродукції знизилось відразу на 12 відсотків і після цього губернатор ОСОБА_6 хоче, щоб ми обрали своїм захисником його першого заступника ОСОБА_5, який разом із ним має бути покараний за різке погіршення життя миколаївців?!...»;

«…Але, замість того, аби вирішувати наші найголовніші проблеми, заїжджий перший заступник Миколаївської облдержадміністрації дарує дитячим садкам меблі, які виготовляють його «хороші друзі». А де він узяв гроші на такі «добрі справи» (фактичний підкуп потенційних виборців) - відповідь доволі заїжджена : мовляв « у моєму житті багато справжніх друзів, котрим допомагав, а тепер вони добровільно й від щирого серця пропонують свою допомогу. Ще б пак, хто ж відмовить високому начальнику!...», а також в частині покладення обов'язку на ОСОБА_4 спростувати інформацію шляхом виготовлення та розповсюдження листівок скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позову.

Рішення в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 інформації викладеної в листівках з назвою «Звільнимось від ярма чиновницької влади», наступного змісту: «…роздає списані комп'ютери школам району», стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: